Справа №:755/20599/19
Провадження №: 2/755/2791/20
"02" листопада 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Міроненко С.П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Києві питання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 в інтересах якої діє ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазарчук Наталія Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колєсніченко Олексій Дмитрович, Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання особи добросовісним набувачем квартири до спільного розгляду із первісним позовом ОСОБА_1 , яка дії в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_5 , до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_7 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазарчук Наталія Володимирівна, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та скасування реєстрації права власності, -
19.12.2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_5 , до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_7 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазарчук Наталія Володимирівна, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та скасування реєстрації права власності.
Ухвалою суду від 18.03.2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
23.06.2020 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 в інтересах якої діє ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазарчук Наталія Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колєсніченко Олексій Дмитрович, Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання особи добросовісним набувачем квартири.
В підготовчому засіданні представник ОСОБА_3 просить прийняти зустрічний позов до спільного розгляду із первісним позовом.
Представник позивача та позивач в підготовчому засіданні заперечують проти прийняття зустрічного позову до спільного розгляду із первісним позовом посилаючись на те, що зустрічна позовна заява за своєю формою не відповідає положенням ЦПК України, а обраний у ній спосіб захисту не є вірним.
Відповідач ОСОБА_6 та третя особа ОСОБА_7 в підготовче засідання не з'явились, про час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Третя особа приватний нотаріус КМНО Мазарчук Н.В. в судове засідання не з'явилась, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Суд, вивчивши поданий зустрічний позов та додатки до нього, вислухавши думку учасників підготовчого провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що зустрічний позов підлягає поверненню заявнику, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Частиною 3 ст. 194 ЦПК України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 укладений 14.03.2005 року;
- скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на АДРЕСА_1 від 10.01.2018 року;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 від 22.01.2018 року укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ;
- скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на АДРЕСА_1 від 22.01.2018 року;
- скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на АДРЕСА_1 від 23.03.2018 року;
- скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на АДРЕСА_1 від 23.03.2018 року.
Обґрунтування позовних вимог полягає у тому, що спірна квартира була придбана ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу від 03.12.2004 року. Після смерті своїх батьків ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_12 (ІНФОРМАЦІЯ_2) - ОСОБА_10 прийняв спадщину, однак до часу своєї смерті не оформим свідоцтва про право на спадщину. Неповнолітня дитина позивачки є єдиною спадкоємицею майна її померлого у 2017 році батька ОСОБА_10 . Однак, при оформленні на дитину спадкових прав виявилось, що право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_3 22.01.2018 року між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу спірної квартири. В свою чергу ОСОБА_6 придбав спірну квартиру за договором купівлі-продажу від 14.03.2005 року укладеним з ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . На теперішній час триває слідство у кримінальному провадженні №42018101040000074 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. В межах цього кримінального провадження проведено судово-технічну експертизу договору купівлі-продажу від 14.03.2005 року укладеного між ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (продавці) та ОСОБА_6 (покупець), за висновками якої вказаний договір купівлі-продажу надруковано на підробленому бланку із застосуванням монтажу вилучених з іншого бланку елементів. Крім того, позивач зазначає, що на час оформлення договору купівлі-продажу - 14.03.2005 року, а саме з 06.09.2004 року було зареєстроване обтяження на все майно ОСОБА_9 та зняте лише постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 року, тому спірний договір не міг бути посвідчений жодним нотаріусом. 23.03.2018 року між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_7 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу спірної квартири і 23.03.2018 року право власності на квартиру було зареєстроване за ОСОБА_7 . В той же день - 23.03.2018 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 був укладений договір про розірвання договору купівлі-продажу спірної квартири і право власності на квартиру знов було зареєстроване за ОСОБА_3 - 23.03.2018 року.
У зустрічному позові позовною вимогою є визнання ОСОБА_3 добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_1 .
Обґрунтування зустрічних позовних вимог полягає у тому, що ОСОБА_3 за допомогою ріелтора придбав 22.01.2018 року у ОСОБА_6 спірну квартиру. Низьку ціну квартири продавець пояснив необхідністю його виїзду за кордон та незадовільним станом житлового приміщення. 23.03.2018 року ОСОБА_3 продав квартиру ОСОБА_7 , оскільки підрахувавши ціну ремонту врахував потребу своєї сім'ї у грошових коштах. Одразу після укладення договору ОСОБА_7 заявив, що не буде сплачувати кошти за квартиру та пішов з нотаріальної контори не забравши навіть договору купівлі-продажу. ОСОБА_3 розгубився та не знав, що робити. Через деякий час ОСОБА_7 повернувся, напевно для того щоб забрати договір, і ОСОБА_3 почав з'ясовувати з ним стосунки та утримувати, оскільки він хотів піти з контори і розраховуватись за квартиру не хотів, а також ОСОБА_3 попередив покупця, що викличе поліцію. Після приїзду поліції, яка згідно відповіді ГУ НП у м. Києві від 04.06.2020 року, була викликана до нотаріальної контори перехожим, ОСОБА_13 зрозумівши, що така його поведінка може закінчитись кримінальною справою, погодився невідкладно підписати договір про розірвання договору купівлі-продажу. Через кілька місяців найшовся інший покупець на квартиру і під час підготовки документів у нотаріуса ОСОБА_3 дізнався про арешт квартири накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.05.2018 року у справі №755/7490/18, провадження №1кс/755/2786/18. ОСОБА_3 посилається на положення п. 25 Постави Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» та зазначає, що він при вчиненні правочину 22.01.2018 року не знав і не міг знати про відсутність у продавця ОСОБА_6 прав на таке відчуження спірного майна, оскільки правомочності продавця на таке відчуження ним були з'ясовані та підтверджені договором купівлі-продажу від 14.03.2005 року, у дійсності якого ОСОБА_3 не мав підстав сумніватися, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Вивчивши зміст позовних вимог первісного і зустрічного позову, а також обґрунтування обох позовів, суд дійшов висновку, що зустрічний позов поданий з порушенням ч. 2 ст. 193 ЦПК України у зв'язку із чим підлягає поверненню заявнику на підставі ч. 3 ст. 194 ЦПК України, оскільки в даному випадку спільний їх розгляд є недоцільним, адже задоволення зустрічного позову не впливає на можливість повного або часткового задоволення первісного позову та прийняття зустрічного позову до спільного розгляду із первісним позовом призведе лише до безпідставно тривалого розгляду справи, а добросовісність набуття ОСОБА_3 квартири, як предмет зустрічного позову не має фактичного правового спрямування до відповідача за зустрічним позовом, поскільки відсутній зустрічний захист права відповідача шляхом визнання його добросовісним набувачем.
Слід зазначити, що порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту у спосіб, не передбачений ст.16 ЦК України, якщо такий є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Натомість вимога про визнання добросовісним набувачем не може уважатися ефективним способом захисту та не має наслідком відновлення порушеного права.
Відповідно до роз'яснень викладених у п. 25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», на які посилається відповідач у своєму зустрічному позові, набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з'ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника. Відповідач може бути визнаний добросовісним набувачем за умови, що правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину, за винятком того, що він вчинений при відсутності у продавця права на відчуження.
Наведені роз'яснення не свідчать про те, що визнання особи добросовісним набувачем є способом захисту та може бути предметом позову, а відповідні обставини щодо добросовісності або недобросовісності набувача майна мають бути лише предметом дослідження при розгляді первісного позову та їх встановлення у межах мотивувальної частини судового рішення.
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність повернення заявнику зустрічного позову, як такого, що недоцільно приймати до спільного розгляду із первісним позовом, адже вимоги зустрічного позову за будь-якого результату їх вирішення судом, не мають правового впливу на вирішення судом позовних вимог первісного позову, оскільки не виключають повного або часткового задоволення позовних вимог первісного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193, 194, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 в інтересах якої діє ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазарчук Наталія Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колєсніченко Олексій Дмитрович, Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання особи добросовісним набувачем квартири - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 05.11.2020 року.
Суддя -