Справа №:755/16324/20
Провадження №: 2/755/6486/20
про залишення позовної заяви без руху
"04" листопада 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гончарук В.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської районної у м. Києві Державної адміністрації, третя особа: Державний нотаріус Десятої київської державної нотаріальної контори Шульга Світлана Вікторівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Дніпровської районної у м. Києві Державної адміністрації, третя особа: Державний нотаріус Десятої київської державної нотаріальної контори Шульга Світлана Вікторівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 187 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175-177Цивільного процесуального кодексу України.
Як зазначено у п 24. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 « Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Як убачається із змісту позовної заяви, позивач, у зв'язку з відсутністю інших спадкоємців в якості відповідача вказує Дніпровську районну у м. Києві Державну адміністрацію, як орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 8 Закону України «Про столицю України - місто - герой Київ» визначено, що місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста, як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради ( у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.
Згідно ч. 1 ст. 9 даного Закону у місті Києві діють представницькі органи місцевого самоврядування - Київська міська рада, районні в місті ради (у разі їх утворення), які є юридичними особами.
Київська міська державна адміністрація є виконавчим органом Київської міської ради, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві (ч. 1 ст. 10.1 Закону України «Про столицю України - місто - герой Київ»).
З вищевикладеного слідує, що Дніпровська районна у м. Києві Державна адміністрація не є органом місцевого самоврядування.
За таких обставин, суд пропонує стороні позивача визначитися із належним відповідачем та надати відповідні позовні матеріали.
Зокрема Верховний Суд у свої правовій позиції (ВС/КЦС у справі № 352/382/18 від 30 квітня 2020р.) підкреслив, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Разом з тим, звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини позивач зазначає, що Державним нотаріусом Десятої київської державної нотаріальної контори Шульгою Світланою Вікторівною відкрито спадкову справу № 791/2020, щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Однак позивачем не зазначається в позові та не надано суду підтверджень того. на яких підставах була відкрита вказана спадкова справи та хто звертався до державного нотаріуса із заявою про відкриття спадкової справи.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
З відкриттям спадщини пов'язується виникнення у певних осіб прав спадкоємця, зокрема право прийняти спадщину або відмовитись від її прийняття протягом встановленого строку, початок якого пов'язується із часом відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у законі.
Таким чином позивачу необхідно зазначити в позовній заяві коло всіх спадкоємців після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , які претендують на прийняття спадщини та визначити останніх в якості відповідачів.
Згідно з вимогами п. 8 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Разом з тим, відповідно до п. п. 9, 10 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, а також підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 2, 175-177, 185, 260 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської районної у м. Києві Державної адміністрації, третя особа: Державний нотаріус Десятої київської державної нотаріальної контори Шульга Світлана Вікторівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини- залишити без руху.
Строк для усунення недоліків не може перевищувати 10-ти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя