Справа №:755/12038/15-ц
Провадження №: 6/755/1626/20
"02" листопада 2020 р. Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
Головуючого судді: Гончарука В.П.,
з секретарем: Гриценко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2019 року у справі № 755/12038/15-ц за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини - 16/2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2019 року у справі № 755/12038/15-ц за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини - 16/2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги, в якій просить суд відстрочити виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2019 року у справі № 755/12038/15-ц строком на один рік.
Заява обгрунтована тим, що боржник на сьогоднішній день перебуває у складному фінансовому становищі, не має можливості сплатити заборгованість встановлену рішенням Дніпровського районного сулу м. Києва у зв'язку з пожежею, яка сталася в його житловому будинку. Дана обставина значно ускладнює виконання рішення суду.
В судове засідання сторони не з'явились, що не перешкоджає розгляду питання по суті.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.435 ЦПК України).
Як передбачено ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст.435 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.2019 року у справі № 755/12038/15-ц за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини - 16/2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги - позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини - 16/2» заборгованість за житлово - комунальні послуги в розмірі 14 335 грн. 84 коп., та судові витратив розмірі 243 грн.60 коп.
В решті вимог відмовлено.
Постановою Київського Апеляційного суду від 27 червня 2019 року, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.2019 року у справі № 755/12038/15-ц в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини - 16/2» втрати від інфляції в розмірі 5 607,56 грн., 3% річних у розмірі 701,85 грн.
В іншій частині рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.2019 року у справі № 755/12038/15-ц залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини - 16/2» судовий збір у розмірі 365,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.
Постановою Верховного суду від 23 січня 2020 року, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08.04.2019 року у справі № 755/12038/15-ц у нескасованій за результатами апеляційного перегляду частині та постанову Київського Апеляційного суду від 27 червня 2019 року залишено без змін.
Додатковою постановою Верховного суду від 01 квітня 2020 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини - 16/2» витрати пов'язані з оплатою правничої допомоги у розмірі 1 000,00 грн.
23 жовтня 2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2019 року у справі № 755/12038/15-ц за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини - 16/2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги, в якій просить суд відстрочити виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2019 року у справі № 755/12038/15-ц строком на один рік, однак як вбачається з матеріалів вказаної заяви заявником не надано суду обгрунтованих доказів, які б були належною підставою для відстрочки виконання даного рішення суду.
Статтею 33 Закону України « Про виконавче провадження » передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим ( хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо ), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 р. зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
У відповідності до ч.5 ст.435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення судового рішення не може перевищувати одного року з дня з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2019 року у справі № 755/12038/15-ц за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини - 16/2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги - задоволенню не підлягає, оскільки виключних обставин, які унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду та які б могли бути підставою для відстрочки виконання рішення суду, не встановлено.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.435 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2019 року у справі № 755/12038/15-ц за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини - 16/2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції
У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.
Суддя: