Справа №:755/15744/20
"23" жовтня 2020 р. Дніпровський районного суду м. Києва в складі головуючої судді Яровенко Н.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення, суд, -
Позивач звернулась до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви в якій просила заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії (в тому числі, але не виключно, продавати, обмінювати, передавати в заставу (іпотеку), дарувати) щодо відчуження земельної ділянки площею 5,051 га, кадастровий номер 3221455300:02:007:1707, цільове призначення - для колективного садівництва, що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, сщ/рада Глевахівська.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , та ПНКМНО Коновалова О.О. про відшкодування шкоди у зв'язку із неналежним виконанням договору доручення, оскільки відповідач користуючись виданою позивачем у 2018 році довіреністю відповідно до якої ОСОБА_2 мала право керувати та розпоряджатися усім майном позивача, а також оригінал документу на спірну квартиру, після сімейної сварки здійснила продаж квартири АДРЕСА_1 без згоди позивача на підставі виданої довіреності. Тому з метою уникнення виконання рішення суду, просить суд забезпечити позов шляхом зазначеному у заяві.
За змістом положень ч.13 ст.7 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).
Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1-10 ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
З урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», за відсутності поданих доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, відсутності підстав ризиків невжиття заходів забезпечення позову, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, обраний вид забезпечення позову, судом встановлена відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як вбачається з автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» в провадження Дніпровського районного суду м. Києва 20 жовтня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус КМНО Коновалова О.О. про стягнення грошових коштів у зв'язку із неналежним виконанням договору доручення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Катющенко В.П.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки в провадженні суду перебуває позовна заява та забезпечення позову до його пред'явлення не є доцільним в даному випадку.
На підставі вищевикладеного, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», та керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 154 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 23 жовтня 2020 року.
Суддя Н.О. Яровенко