1-кс/754/2877/20
Справа № 754/14643/20
07 листопада 2020 року Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП України у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по матеріалах досудового розслідування, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100030005157 від 05.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України щодо підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого (зі слів),-
07.11.2020 року старший слідчий СВ Деснянського управління поліції ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Київської міської прокуратури № 3 ОСОБА_8 , звернувся до суду в рамках кримінального провадження № 12020100030005157 від 05.11.2020 року з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.
Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів в провадженні слідчого відділу Деснянського УП ГУ НП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020100030005157 від 05.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.
ОСОБА_5 06.11.2020 року повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, а саме в тому, що 04.11.2020 року близько 17 години ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, маючи умисел на вимагання чужого майна, поєднане з насильством, небезпечним для здоров'я особи, під приводом дружнього спілкування разом з потерпілим ОСОБА_10 на автомобілі БМВ-323 дн НОМЕР_1 , прибули до гаражного кооперативу, що знаходиться на території Дніпровського району м. Києва за невстановленою досудовим розслідуванням адресою, після чого прослідували до невстановленого досудовим розслідуванням гаражного боксу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в приміщенні невстановленого досудовим розслідуванням гаражного боксу, за невстановленою досудовим розслідуванням адресою, що знаходиться на території Дніпровського району м. Києва, направлений на вимагання чужого майна, поєднаного з насильством, небезпечним для здоров'я особи, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_9 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, висловили погрозу ОСОБА_10 спричиненням тілесних ушкоджень йому та його близьким родичам, яку він сприйняв реально. При цьому виказали вимогу про передачу їм грошових коштів в сумі 5000 доларів США, після чого у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме їм або не виконає даних вимог, то ця погроза буде реалізована.
В подальшому потерпілий ОСОБА_10 підкорився вимозі ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб та, зв'язавшись з матір'ю засобом мобільного зв'язку, попросив останню виконати вимогу ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб, а саме передати зазначеним особами грошові кошти.
Цього ж дня приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та невстановлені досудовим розслідуванням особи, разом з потерпілим ОСОБА_10 , прослідкувавши на вищевказаному автомобілі до АДРЕСА_3 , де біля 1-го під'їзду вказаного будинку незаконно отримали від матері потерпілого ОСОБА_10 - ОСОБА_11 грошові кошти у розмірі 44000, 00 грн., тим самим заволоділи вказаним майном шляхом вимагання.
Після чого ОСОБА_5 з ОСОБА_9 та невстановленими досудовим розслідуванням особами зникли з місця передачі грошових коштів, якими в подальшому розпорядились на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 тілесні ушкодження та матеріальної шкоди в розмірі 44000, 00 грн.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовуються його доводи, витяг з ЄРДР, клопотання та додатки вручено підозрюваному.
Розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості та недоведеності, просив застосувати альтернативний запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні вину свою визнав частково, заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до нього альтернативний запобіжний захід.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 , та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать долучені слідчим до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, зокрема: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.11.2020 року; протоколом огляду місця події від 05.11.2020 року; протоколом допиту потерпілого від 05.11.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 05.11.2020 року; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2020 року; довідками до протоколів; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 05.11.2020 року.
Згідно із вимогами ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Як зазначено у ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Отже, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_5 , приходить до висновку, що причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, що долучені прокурором у судовому засіданні.
Частина 2 статті 194 КПК України передбачає обов'язок слідчого судді постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, оскільки прокурором доведено обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 189 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, однак не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні (п.3 ч.1 ст. 194 КПК України), слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини справи, розмір завданої шкоди, активне сприяння розкриттю злочину, вважає, що вагомих підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з матеріалів клопотання не вбачається, у зв'язку з чим необхідно застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, ніж той, що зазначений в клопотанні, а саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
В результаті застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде досягнута мета забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і обраний запобіжний захід буде запобігати його спробам переховуватись від органів досудового розслідування, або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177-179, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України, -
Відмовити у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 протягом часу до 05 січня 2021 року наступні обов'язки:
- цілодобово не відлучатися з постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
Ухвалу передати через слідчого до управління поліції для виконання за місцем проживання підозрюваного.
Працівники управління поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на підозрюваного зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Ухвала припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1