2-з/754/158/20
Справа № 754/11205/18
Іменем України
05 листопада 2020 року суддя Деснянський районний суд міста Києва Зотько Т.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київінформплюс» в особі директора Пац Дениса Васильовича про стягнення суми боргу за договором позики, за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київінформплюс» до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним, -
29.10.2020 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову по вищевказаній справі, шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача ТОВ «Київінформплюс» і його рахунки в особі директора Пац Д.В .
Згідно вимог ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У відповідності до п.п. 3, 7, ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна зокрема містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
У пункті 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" підкреслено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З матеріалів заяви не вбачається підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки позивачем жодним чином не обгрунтовано необхідність забезпечення позову, не подано жодних доказів на підтвердження заяви, не вказані та не долучені докази, які підтверджують, що його права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову, чи може призвести до ускладнення виконання рішення суду, не надано підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у зв'язку з чим не наведено достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову. Також, позивачем не конкретизовано на яке саме майно та грошові кошти відповідача необхідно накласти арешт.
За таких обставин, з врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, так як вважає доводи такої недостатніми та не доведеними належними засобами, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 352-355, Розділом ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суддя -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київінформплюс» в особі директора Пац Дениса Васильовича про стягнення суми боргу за договором позики, за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київінформплюс» до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Суддя: