ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7127/20
провадження № 2/753/5637/20
"05" листопада 2020 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Мицик Ю.С., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Захисник", товариства "ОСВ Практик" про визнання майнових прав на частки в об'єкті незавершеного будівництва та зобов'язання вчинити дії,-
До Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Захисник", товариства "ОСВ Практик" про визнання майнових прав на частки в об'єкті незавершеного будівництва та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 14.09.2019, у зв'язку з порушенням заявником вимог стст. 175, 177 ЦПК України, дана позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу строк десять днів для усунення недоліків з дня отримання нею даної ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи ухвала суду від 14.09.2019 була повернута до суду з вказівкою на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання» та станом на 05.11.2020 недоліки, що зазначені в ухвалі суду позивачем не усунуті.
У позовній заяві позивач не зазначила іншої адреси, тому суд позбавлений можливості надіслати ухвалу за іншою адресою позивачу, якщо така існує.
В частині 1 ст. 131 ЦПК України зазначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Однак, до суду від позивача інформації стосовно зміни місця проживання не надходило.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і посновоположних свобод(далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Так, Європейський суд з прав людини відхиляє скаргу заявника на порушення права доступу до суду, якщо він не виявив належної зацікавленості у розгляді своєї справи (остаточне рішення у справі «Каракуця проти України» від 16 травня 2017року), про що, зокрема, свідчить те, що він не звертався до суду за інформацією щодо стану її розгляду.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин вважаю, що заява підлягає поверненню позивачу.
Згідно з частиною 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Згідно із ч. 13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:
1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу;
2) повернення позовної заяви;
3) відмови у відкритті провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2020 за заявою позивача, суддею Дарницького районного суду м. Києва було винесено ухвалу про забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборони відчуження майнових прав на проінвестовані квартири за будівельними номерами:
- 39 (6 поверх), двокімнатна квартира загальною площею 62,7 кв.м, що розташована в житловому будинку АДРЕСА_1 ;
- 109 (7 поверх), двокімнатна квартира загальною площею 62,7 кв.м, що розташована у житловому будинку АДРЕСА_1 ;
- 12 (9 поверх), однокімнатна квартира загальною площею 38,8 кв.м, що розташована у жжтловому будинку АДРЕСА_1 ;
- 116 (7 поверх), однокімнатна квартира загальною площею 37,7 кв.м, що розташована у жжтловому будинку АДРЕСА_1 ;
- 121 (8 поверх), однокімнатна квартира загальною площею 38,8 кв.м, що розташована у жжтловому будинку АДРЕСА_1 .
А також заборонено ТОВ «ОСВ Практик», ЖБК «Захисник» та іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії, укладати будь-які правочини щодо відчуження майнових прав на вищевказані спірні квартири.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Враховуючи, що позовна заява повертається позивачу, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування вжитих ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 14.09.2020 заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя,-
Позову заяву ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Захисник", товариства "ОСВ Практик" про визнання майнових прав на частки в об'єкті незавершеного будівництва та зобов'язання вчинити дії - вважати неподаною та повернути позивачу.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дарницького районного суду м. Києва 14.09.2020 у справі № 753/7127/20 (провадження №2/753/5637/20) зокрема накладений арешт, заборону на відчуження майнових прав на проінвестовані квартири за будівельними номерами:
- 39 (6 поверх), двокімнатна квартира загальною площею 62,7 кв.м, що розташована в житловому будинку АДРЕСА_1 ;
- 109 (7 поверх), двокімнатна квартира загальною площею 62,7 кв.м, що розташована у житловому будинку АДРЕСА_1 ;
- 12 (9 поверх), однокімнатна квартира загальною площею 38,8 кв.м, що розташована у жжтловому будинку АДРЕСА_1 ;
- 116 (7 поверх), однокімнатна квартира загальною площею 37,7 кв.м, що розташована у жжтловому будинку АДРЕСА_1 ;
- 121 (8 поверх), однокімнатна квартира загальною площею 38,8 кв.м, що розташована у жжтловому будинку АДРЕСА_1 та заборону ТОВ «ОСВ Практик», ЖБК «Захисник» та іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії, укладати будь-які правочини щодо відчуження майнових прав на вищевказані спірні квартири.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.