ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16070/14-ц
провадження № 6/753/839/20
"27" жовтня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.,
секретар судового засідання Кримчук Я.Р.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»,
первісний стягувач - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,
боржник 1. -- ОСОБА_1 ,
боржник 2. - ОСОБА_2 ,
представник боржника 1 - ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження,
03.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», заявник) звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11.12.2014 у цивільній справі № 753/16070/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра», первісний стягував) до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , боржники).
Заява обґрунтована такими обставинами. 11.12.2014 Дарницький районний суд м. Києва ухвалив рішення у цивільній справі у цивільній справі № 753/16070/14-ц про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 494/П/27/2007-840. На підставі договору про відступлення прав вимоги № GL3N415722 від 21.04.2020 ПАТ «КБ «Надра відступило ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» право вимоги за зобов'язаннями, що випливають з кредитного договору № 494/П/27/2007-840. На пыдставы цього договору у ПАТ «КБ «Надра» припинився статус сторони виконавчого провадження, а ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло права та обов'язки у зобов'язанні, в т.ч. право бути стороною виконавчого провадження.
ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та Дарницький районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) просили розглянути заяву без участі їх представників.
Представник первісного стягувача та боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися без повідомлення причин неявки, будь-яких заяв та клопотань від них не надійшло.
Представник боржника 1 ОСОБА_3 вважала заяву необґрунтованою посилаючись на те, що додаток № 1 до договору про відступлення прав вимоги вчинено у не нотаріальній формі; відсутнє підтвердження того, що кредитний договір № 494/П/27/2007-840 від 08.11.2007 входив до кредитного портфелю, проданого первісним стягувачем заявнику стягувача за договором про відступлення прав вимоги; відсутнє підтвердження того, що ТОВ «ФК Довіра та Гарантія» здійснило повну оплату ПАТ «КБ «Надра» по договору про відступлення прав вимоги та у ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» виникло право вимоги до боржника; не визначена повна сума заборгованості боржника, оскільки сума, передана первісним стягувачем правонаступнику стягувача, є відмінною від суми заборгованості, визначеної рішенням суду від 11.12.2014.
Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали заяви та цивільної справи № 753/16070/14-ц, суд встановив такі обставини.
11.12.2014 Дарницький районний суд м. Києва ухвалив заочне рішення у цивільній справі № 753/16070/14-ц, яким стягнув з ОСОБА_4 (зараз - ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 494/П/27/2007-840 в сумі 340723,82 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на 10 червня 2014 р. становить 4 021 740,76 грн., а також судовий збір - по 1 827 грн. з кожного.
Дане рішення ніким не оскаржувалось і набрало законної сили.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 № 83 ПАТ «КБ «Надра» віднесено до категорії неплатоспроможних, а з 06.02.2015 розпочата процедура виведення банку з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» неодноразово продовжувались та тривають і понині.
21.04.2020 між ПАТ «КБ «Надра» (Банком) та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (Новим Кредитором) було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL3N415722, відповідно до умов якого Банк відступив, а Новий Кредитор набув право вимоги до позичальників та заставодавців (іпотекодавців), поручителів за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № GL3N415722, що підтверджується Додатком № 1 до цього договору.
Всупереч доводам представника боржника договорів про відступлення прав вимоги посвідчений нотаріально, а Додаток № 1 до цього договору - Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та Позичальників/Поручителів/Заставодавців/Дебіторів за такими договорами, є складовою частиною цього договору, про що міститься пряма вказівка у п. 1 договору.
Вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадженнясуд керується основним законом України - Конституцією, загальними положеннями цивільного закону, які регулюють зобов'язальні відносини, положеннями цивільного процесуального законодавства, які визначають порядок вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, а також відповідними нормами Закону України «Про виконавче провадження».
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Частина 5 статті 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість рішень суду (пункт 9 частини 3 статті 129 Конституції України).
Частина 1 статті 18 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державних влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Конституційний принцип обов'язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.
За загальним правилом, встановленим статтею 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а відтакнаявність судового рішення про задоволення грошових вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін.
Відповідно до положень цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Так, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а відповідно до статті 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписом частини 1 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора (стягувача), у зв'язку з чим припиняється його статус сторони виконавчого провадження, і його заміна належним кредитором (стягувачем) відбувається на підставі судового рішення (ухвали), яке приймається за результатами розгляду подання державного виконавця, заяви вже вибулої сторони виконавчого провадження або самої заінтересованої сторони (правонаступника), що отримала від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Доводи представника боржника про відсутність підтвердження здійснення оплати за договором про відступлення прав вимоги та відмінність суми заборгованості, переданої новому кредитору, від суми заборгованості, стягнутої рішенням суду, суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки ці обставини не можуть бути підставою для відмови у заміні сторони виконавчого провадження.
Отже з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для заміни первісного стягувача його правонаступником.
На підставі викладеного, керуючись статтею 442 ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задовольнити.
У виконавчих провадженнях з виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11.12.2014 у цивільній справі № 753/16070/14-ц (провадження № 2/753/6414/14) за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 замінити первісного стягувача - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, поверх 6, офіс 34, код юридичної особи: 38750239)
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя:
Повна ухвала складена 27 жовтня 2020 р.