ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21945/19
провадження № 2/753/2515/20
"03" листопада 2020 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Сирбул О.Ф., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач у листопаді 2019 року звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 23.03.2017 року, згідно якої отримав кредит у сумі 9000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором загальна заборгованість відповідача за невиконання умов договору станом на 17.07.2019 року становить 32 537,86 грн.
Ухвалою від 17.09.2020 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 23.03.2017 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 17.07.2019 року утворилась заборгованість у сумі 32 537,86 грн яка складається із: 16 098,52 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13 233,42 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 1180,31 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1525,61 грн. - штраф (процентна складова).
Як визначено ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно із частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Умови та правила надання банківських послуг в Приват Банку (надалі також - Умови) розміщені на сайті Приват Банку www.privatbank.ua, а їх витяг містяться в матеріалах справи. Як визначено у вказаних Умовах (в редакції на час укладення договору) Банк: Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк "Приватбанк", що діяв на підставі Ліцензії Національного банку України № 22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг.
Отже, на думку позивача, подавши анкету-заяву від 23.03.2017 року, відповідач прийняв пропозицію позивача про укладення договору про надання банківських послуг. Водночас, разом з цим, в позовній заяві позивач зазначає про укладення кредитного договору, на виконання якого ним надавалися відповідачу кредитні кошти.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із ч., ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Однак, кредитного договору до суду не надано, а зі змісту анкети - заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку не вбачається жодної інформації, яка б свідчила про укладення саме кредитного договору, в ній не міститься інформації про його істотні умови. Вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних щодо обрання відповідачем банківських послуг, крім особистих даних та підпису відповідача.
Окрім того позивач зазначає, що відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 9000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту, тоді як зі змісту наданої анкети-заяви вбачається, що відповідачу не було встановлено кредитний ліміт, при цьому в наданій суду анкеті-заяві не зазначено строку дії картки, та інших істотних умов, які є обов'язковими при укладенні кредитного договору.
Позивачем також надано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт, разом з тим, доказів про те, що саме з цими тарифами було ознайомлено відповідача, так само як і те, що саме ці тарифи застосовуються до кредитної картки, наданої відповідачу, а також дані щодо типу кредитної картки та, відповідно, обраних згідно з різновидом такої картки виду тарифів, суду не надано.
Разом з тим позивачем та не надано суду відповідних доказів, що підтверджують факт отримання відповідачем такої картки, не надано будь-яких відомостей про номер карткового рахунку, тип картки, дату вручення картки відповідачеві, повідомлення йому пін-коду, строку дії картки саме за цим позовом та наданим розрахунком заборгованості. Не містять матеріали справи й визнання такого факту відповідачем.
Також позивачем не було надано суду доказів відкриття на ім'я відповідача рахунку, виписки по даному рахунку, який і мав би підтвердити рух грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості. Розрахунок заборгованості сам по собі не може бути належним та допустимим доказом її наявності та розміру, а також укладення кредитного договору, оскільки нічим іншим не підтверджується.
Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Виходячи з позовних вимог, саме про такий договір зазначив банк.
Підписом у анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, що є договором приєднання, відповідач погодився з умовами та правилами, однак з цієї анкети-заяви не вбачається суми наданого кредитного ліміту, тому застосування умов та правил надання банківських послуг в будь-якій редакції не є можливим.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року справа № 700/3902/15-ц, від 07 червня 2018 року справа № 755/17553/16, від 06 червня 2018 року справа № 364/594/17, від 24 травня 2018 року справа № 630/366/16-ц, від 10 травня 2018 року справа № 357/16301/15-ц.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року в справі №221/5089/16-ц, - у матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту та видачу кредитної картки. АТ КБ «ПриватБанк» не надано доказів на підтвердження видачі відповідачеві кредитної картки та розміру наданого відповідачу кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів, пені та штрафних санкцій відповідачу не є можливим.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, підстави для задоволення позову - відсутні.
Оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 207, 626, 628, 633, 634, 638, 1054, 1055 ЦК України, статтями 2, 10, 12, 13, 49, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Дарницький районний суд міста Києва.
Повний текст судового рішення складено 03.11.2020 року.
Суддя: