ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18231/19
провадження № 2/753/693/20
"16" вересня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Кримчук Я.Р., розглянувши в порядку загального позовного провадження в підготовчому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , Департамент земельних ресурсів виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання права власності,
У вересні 2019 р. ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до судуз позовом про витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) Ѕ частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8 000 000 000:63:473:0011, визнання недійсним державного акта на право власності на дану земельну ділянку та визнання права власності на ј її частину.
Ухвалою від 21.10.2019 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовче засідання.
04.12.2019 відповідачем ОСОБА_2 подано зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання права власності.
Ухвалою від 21.05.2020 зустрічний позов ОСОБА_2 залишено без руху з наданням десятиденного строку для усунення недоліків.
У встановлений судом десятиденний строк позивач за зустрічним позовом недоліки не усунув.
16.09.2020 від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
Вивчивши матеріали цивільної справи, суд вбачає підстави для залишення позову без розгляду, виходячи з наступного.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи…, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
За імперативним приписом п. 5) ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Судом встановлено, що представник позивача ОСОБА_4 не обмежений у повноваженнях та має право подавати від імені позивача будь-які заяви, в т.ч. і заяву про залишення позову без розгляду.
Отже, ураховуючи встановлені обставини, вищенаведені положення цивільного процесуального закону, суд вбачає підстави для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі заяви її представника.
Оскільки первісний позов залишається без розгляду, підстави для прийняття зустрічного позову відсутні.
Керуючись п. 5) ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , Департамент земельних ресурсів виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання права власності залишити без розгляду.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності повернути ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
Повна ухвала складена 16 вересня 2020 р.