ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24310/15-ц
провадження № 2/753/1442/20
"10" вересня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Кримчук Я.Р., розглянувши в порядку загального позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Універсам «Київ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном,
У квітні 2014 р. Приватне акціонерне товариство «Універсам «Київ» (далі по тексту - ПрАТ «Універсам «Київ», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі по тексту - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідачі) про зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном.
Ухвалою від 24.04.2014 відкрито провадження у справі.
31.03.2016 призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.
23.11.2018 у зв'язку з закінченням терміну повноважень судді Кириченко Н.О., справу передано для розгляду судді Трусовій Т.О.
Ухвалою від 27.11.2018 провадження у справі поновлено та справу призначено до розгляду в судове засідання.
Протокольними ухвалами від 16.04.2019 вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, замінено засідання з розгляду справи по суті підготовчим засіданням, замінено за клопотання представника позивача первісних відповідачів належними відповідачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Ухвалою від 11.09.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 05.02.2020.
05.02.2020 представник позивача в судове засідання не з'явився, судова повістка, яка направлялась позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою, вручена його уповноваженому представнику.
У зв'язку з неявкою позивача суд відклав розгляд справи на 27.04.2020.
27.04.2020 представник позивача вдруге не з'явився в судове засідання, судова повістка, яка направлялась позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою, вручена його уповноваженому представнику.
У зв'язку з неявкою позивача та введеними постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в Україні карантинними обмеженнями суд відклав розгляд справи на 10.09.2020.
10.09.2020 позивач втретє не з'явився в судове засідання з розгляду справи по суті.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, заява про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходила.
Неявка учасників справи є підставою для розгляду справи без фіксування судового процесу технічним засобом.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ПрАТ «Універсам «Київ» без розгляду.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до положень статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частині 1 статті 5 цього Кодексу здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За положеннями статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).
За правилами цивільного судочинства учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (статті 43, 44 ЦПК України).
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
За прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
Вказане узгоджується з позицією ЄСПЛ, що викладена у рішеннях по справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналогічна норма міститься і у частині 5 статті 223 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином повідомлявся про усі судові засідання з розгляду справи по суті, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення судових повісток. Заяв від сторони позивача про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Отже ураховуючи встановлені обставини, вищенаведені положення цивільного процесуального закону та практику Європейського суду з прав людини, суд вбачає підстави для залишення позову ПрАТ «Універсам «Київ» без розгляду з підстав його повторної неявки в судове засідання.
Керуючись частиною 5 статті 223, пунктом 3 частини 1 статті 257, статтями 260, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства «Універсам «Київ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя:
Повна ухвала складена 10 вересня 2020 р.