ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12828/20
провадження № 3/753/5943/20
"29" вересня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130, ст. 124, 122-4 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
22 липня 2020 року о 19 годині 30 хвилин на перехресті вул. Ялтинська-вул. Сормовська в м. Києві в порушення п. 16.11, 2.5, 2.10 а) ПДР України ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ЗАЗ Таврія» д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті нерівнозначних доріг, не надав перевагу в русі автомобілю «Фіат» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів, при цьому останній керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нечітка мова, почервоніння шкіряного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч.2 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, 22 липня 2020 року о 19 годині 54 хвилини, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ЗАЗ Таврія» д.н.з. НОМЕР_1 та здійснивши зіткнення з трамваєм та автомобілем «Фіат» д.н.з. НОМЕР_2 та будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП.
Відносно ОСОБА_1 був складений протокол за ч.2 ст. 130 КУпАП, оскільки останній протягом року повторно вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В суд ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи, однак про причини неявки суд не повідомив, а тому вважаю за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними доказами.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ДПР 18 № 541737, ДПР18 № 54736, ДПР18 № 122510 від 22.07.2020 року, поясненнями свідків, рапортом, даними про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, схемою ДТП та відеозаписом з CD диску.
Відповідно до вимог п. 16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.10. а) ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , керуючи своїм автомобілем в порушення вимог ПДР України, здійснив зіткнення з автомобілем «Фіат», при цьому, будучи причетним до ДТП, залишив місце пригоди, та після зупинки було виявлено, що останній перебуває з ознаками алкогольного сп'янінням, однак останній відмовився пройти у встановленому порядку зазначений медичний огляд на стан сп'яніння.
Таким чином, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 в порушенні вимог п. п. 16.11, 2.10 а), 2.5 ПДР України та про наявність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ст. 124, 122-4 КУпАП.
При вирішення питання накладення адміністративного стягнення суд враховує ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи обставини та характер скоєного, особу ОСОБА_1 те, що він не працює, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Вирішуючи питання про доцільність оплатного вилучення транспортного засобу, суд керується відповідними положеннями Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 р. Так, в п.п.4 п. 28 Постанови зазначено, що не можна накладати адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. Враховуючи те, що встановити належність транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 не вдалося можливим, а тому чим, суд вважає за неможливе накладення на останнього додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130, ст. 124, 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів.
Суддя