ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13592/20
провадження № 3/753/6268/20
"22" вересня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
19 липня 2020 року о 10 годині 10 хвилин на вул. Ялтинській, 13 в м. Києві в порушення п. 2.5 ПДР України ОСОБА_1 керував автомобілем «Деу» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: блідість шкіряного покриву обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився у присутності двох свідків.
Відносно ОСОБА_1 був складений протокол за ч.2 ст. 130 КУпАП, оскільки останній протягом року повторно вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 свою вину визнав та не заперечував обставини, викладені у протоколі, пояснив, що напередодні вживав наркотичні засоби - метадон та сів за кермо автомобіля.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 541735 від 19.07.2020 року (а.с.1), поясненнями свідків (а.с.2), розпискою про передачу автомобіля водієві ОСОБА_2 (а.с.3), довідкою (а.с.4), витягом з бази «Армор» (а.с.5), копіює постанови суду (а.с.6) та відеозаписом з DVD диску (а.с.7).
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справиОСОБА_1 будучи особою, яка протягом року вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, під час зупинки, відмовився пройти у встановленому порядку зазначений медичний огляд всупереч вимогам п. 2.5 ПДР України.
Таким чином, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи обставини та характер скоєного, особу ОСОБА_1 те, що він не працює, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Вирішуючи питання про доцільність оплатного вилучення транспортного засобу, суд керується відповідними положеннями Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 р. Так, в п.п.4 п. 28 Постанови зазначено, що не можна накладати адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 належить ОСОБА_3 . У зв'язку з чим, суд вважає за неможливе накладення на нього додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів.
Суддя