ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12100/20
провадження № 3/753/5649/20
"15" вересня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Луганська, не працюючої, проживаючої та зареєстрованої: АДРЕСА_1 ,-
21 липня 2020 року приблизно о 15.13 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на самоізоляції за адресою: АДРЕСА_2 самостійно залишила місце самоізоляції, чим порушила п. 3 п. 3 Постанови КМ України № 392 від 20.05.2020 року зі змінами від 17.06.2020 р. ПКМУ № 500, за що передбачена відповідальність ст. 44-3 КУпАП.
В суд ОСОБА_1 не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про місце та час розгляду справи, однак про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення суду не надала.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, останній було повідомлено, що справа буде розглядатися у Дарницькому районному суді м. Києва, проте будь-яких заяв або клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило. За таких обставин, суд визнає її неявку до суду без поважних причин та вважає за можливе розглянути справу у її відсутності на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст. 245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Ст. 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідеміологічних правил і норм, передбачених Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-ІІІ, іншими актами законодавства, а також рішень місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до п.п.3 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» зі змінами від 17.06.2020 р. відповідно до Постанови КМ України №500 на період дії карантину забороняється, зокрема: самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації.
Як встановлено судом та повністю підтверджується зібраними та перевіреними судом доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, повідомленням з прикордонної служби «Станиця Луганська», актом передавання особи та письмовими поясненнями самої ОСОБА_1 , остання, перебуваючи на самоізоляції за адресою: АДРЕСА_2 самостійно залишила місце самоізоляції, чим порушила п. 3 п. 3 Постанови КМ України № 392 від 20.05.2020 року зі змінами від 17.06.2020 р. ПКМУ № 500 та в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Приймаючи до уваги характер правопорушення та особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44-3, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 гривень 40 копійок.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя