ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7132/20
провадження № 2/753/5641/20
"31" серпня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,
У травні 2020 р. Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення боргу в сумі 4062,60 грн., який виник внаслідок безпідставного призначення та виплати пенсії.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 , який перебуває на обліку в ГУ ПФУ України в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», при перерахунку пенсії внаслідок допущеної програмної помилки було невірно визначено розмір пенсії та за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 було надміру виплачено кошти в розмірі 4062,60 грн. Позивач направив відповідачу листа з пропозицією добровільно сплатити борг, проте даний лист відповідач проігнорував. Зайво сплачені відповідачу кошти підлягають стягненню відповідно до положень статей 326, 1166, 1212 ЦК України.
Ухвалою від 25.05.2020 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі, від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він виклав заперечення проти позову. Однак зважаючи на те, що відсутні підтвердження надсилання копії відзиву і копій доданих до нього доказів позивачу, суд не бере до уваги пояснення, викладені відповідачем у відзиві, та надані ним докази, і вирішує справу на підставі пояснень та доказів позивача.
Дослідивши наявні у справі матеріали, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ України в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" було проведено перерахунок пенсії на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки про грошове забезпечення від 13.03.2018 № ФА 145574, де розмір грошового забезпечення на 01.03.2018 року склав 15 428, 00 грн..
На виконання вищевказаної постанови відповідачу у квітні 2018 р. було здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 на підставі довідки Київського віськогового комісаріату.
Внаслідок проведеного перерахунку розмір пенсії відповідача з надбавками склав 16 438,40 грн., а сума пенсії після перерахунку - 13 730,00 грн.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» розмір пенсії відповідача, з якої має проводитись підвищення, мав би обмежуватись десятьма прожитковими мінімумами, що на той час становило 13 730 грн.
З позовної заяви вбачається, що через програмну помилку було невірно визначено загальний розмір пенсії відповідача, з якого мало проводитись підвищення, у зв'язку з чим за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 йому було надміру виплачено кошти в розмірі 4 062,60 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва відповідачу пропонувалось добровільно сплатити борг (а.с. 13), проте борг ним не повернуто.
Правовою підставою заявлених позивачем вимог є положення статті 1212 ЦК України, відповідно до приписів якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Водночас стаття 1215 Цивільного кодексу України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким. Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
За змістом диспозиції цієї норми правильність зроблених розрахунків, за якими була здійснена виплата, та сумлінність поведінки одержувача презумуються, а отже тягар доказування рахункової помилки та/або недобросовісності дій набувача покладається на особу, яка заявляє вимогу про стягнення безпідставно набутих коштів.
Підстави та механізм утримання надміру виплачених сум пенсій встановлено статтею 50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за приписом якої суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що зобов'язання з повернення надміру виплачених пенсій виникають лише при наявності однієї з трьох умов, а саме: рахункової помилки з боку платника пенсії, недобросовісності з боку набувача, подання страхувальником недостовірних даних.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи, що виплата відповідачу пенсії була проведена органом Пенсійного фонду України добровільно, на підставі відповідного рішення, при цьому фактів недобросовісності з боку відповідача або подання страхувальником недостовірних даних, судом не встановлено, а належних доказів наявності рахункової помилки позивач не надав, передбачені законом підстави для повернення безпідставно виплаченої пенсії відсутні.
Що стосується посилань позивача на ст. 1166 ЦК України, то вони є хибними, оскільки вказана норма встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань, а відтак на спірні прававовідносини її положення не поширюються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: