ЄУН 174/512/20
н/п 2/174/229/2020
03 листопада 2020 року м.Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Борцової А.А.,
з участю секретаря - Килинчук Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в заочному порядку в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, третя особа - Вільногірський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро),-
ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, вказуючи, що з 2010 року по серпень 2014 року вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась спільна дитина - ОСОБА_3 . Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області з відповідача на користь позивачки були стягнуті аліменти на утримання доньки в розмірі ј частини щомісячного доходу відповідача, починаючи з 07.10.2014 року. Після отримання виконавчого листа вона подала його до Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби, де було відкрите виконавче провадження № 45753390. Однак відповідач рішення суду не виконує та на цей час заборгував їй аліменти на утримання дитини за період з травня 2016 року по 30.06.2020 р. в загальному розмірі 90 702,22 грн. Вона працює в ТОВ «Скляний Альянс» та отримує заробітну плату розмір якої складає близько 6000,00 грн., де працює відповідач та розмір його доходів їй не відомо.
Згідно з ч.1 ст.196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Відповідач, ОСОБА_2 , не платить аліменти та не виплачує заборгованість з аліментів, яка складає 88333,47 грн., тому вона має право стягнути з нього неустойку (пеню) за період з 01.06.2016 року по 30.06.2020 року (крім заборгованості за червень 2020 року в розмірі 2368,75 грн.) сума неустойки, яку відповідач зобов'язаний сплатити на її користь становить 574887,56 грн.
Просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 574887,56 грн..
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.41)
Відповідач в судове засідання не з'явився вдруге, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 27, 40), у відповідності до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, тому суд, відповідно до ч.8 ст.178, ст.ст. 280-281 ЦПК України, вирішує справу у заочному порядку за наявними матеріалами.
Представник третьої особи Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Сіра Т.В., в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без участі представника відділу (а.с. 39)
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що підтверджується матеріалами справи, що сторони мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8), рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 04.12.2014 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 07.10.2014 року до повноліття дитини, на підставі рішення був виданий виконавчий лист (а.с.9), який пред'явлений позивачкою для виконання до органів Державної виконавчої служби та перебуває на виконанні у Вільногірському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).
Однак, відповідач свої обов'язки по утриманню дитини виконував неналежним чином, внаслідок чого у нього за період з травня 2016 р. по червень 2020 р. утворилася заборгованість по аліментах, яка згідно довідки Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції станом на 30.06.2020 року становить 90702,22 грн. (а.с. 5)
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження". Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Вказаний порядок обчислення пені у разі виникнення заборгованості зі сплати аліментів, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду викладеними в постановах Верховного суду від 03.04.2019 року у справі № 333/6020/16-ц, та від 16.03.2020 року у справі № 442/3023/16-ц, які є останніми за часом, що стосуються спірних правовідносин.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 755/10947/17 від 30.01.2019 року, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно п.2 постанови Пленум Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року, передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Таким чином, позивачкою доведено факт наявності у відповідача аліментних зобов'язань та їх неналежного виконання, в результаті чого у останнього утворилася заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 88333,47 грн. за період з 01.06.2016 року по 30.05.2020 року.
Суд приймає у якості допустимого доказу наданий позивачкою розрахунок неустойки у вигляді пені і погоджується, що сума вказаної неустойки складає 574 887,56 грн., доказів на спростування цих обставин відповідачем не надано, як і доказів застосування до нього заходів, передбачених ч.14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" чи того, що заборгованість по аліментам виникла внаслідок незалежних від нього причин (несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками або по іншим поважним причинам).
Разом з тим, розрахована позивачкою сума пені перевищує суму основного боргу відповідача зі сплати аліментів, тому з врахуванням положень ст. 196 СК України, відповідно до яких розмір пені не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню пеня у розмірі 88333,47 грн., тобто 100 % заборгованості по сплаті аліментів, а заявлені позивачкою вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивачка при подачі позову звільнена від сплати судового збору, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 883 грн. 33 коп. слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі ст. ст. 180, 182, 196 Сімейного кодексу України і керуючись ст.ст. 13, 81, 133, 141, 247, 263-265, 268, 280-282, пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, третя особа - Вільногірський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) - 88333 грн. 47 коп. (вісімдесят вісім тисяч триста тридцять три гривні 47 копійок) пені за прострочення сплати аліментів.
В решті заявлених вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 883 грн. 33 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року, який набрав чинності 17.07.2020 року, під час дії карантину, суд за заявою учасників справи , поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Головуючий-суддя: А.А.Борцова