Справа № 173/945/20
Номер провадження1-кп/173/166/2020
іменем України
09 листопада 2020 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
У складі: Головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Верхньодніпровську кримінальне провадження № 12020040430000328 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, українця, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, не працюючого, без утриманців, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 15.08.2007 року вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області за ч.2 ст. 121, ч.2 ст. 296, ст.70 КК України до 7 років позбавлення волі, звільненому умовно-достроково за постановою Первомайського міського суду Харківської області від 30.03.2012 року на не відбуту частину покарання - 02 роки 04 місяці 16 днів згідно ст. 107 КК України,
- 10.09.2015 року вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 309, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, відповідно ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком на 3 роки. 17.11.2015 року вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області вирок від 10.09.2015 року в частині призначення покарання відмінено, вважати засудженим по ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 28.02.2019 року з Солонянської ВК Дніпропетровської області №21,-
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -
Обвинувачений, ОСОБА_4 , 20 квітня 2020 року, приблизно о 23.00 годині, знаходячись в м. Верхівцеве, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з будинку АДРЕСА_2 у вказаному населеному пункті, який на праві власності належить потерпілому ОСОБА_5 , через хвіртку паркану пройшов на територію вказаного домоволодіння та підійшов до вхідних дверей приміщення сараю. Після чого за допомогою фізичної сили рук та металевого прута, що був знайдений ним на території подвір'я, зірвав з дверей навісний замок, відчинив двері та проник до приміщення сараю, звідки таємно, умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення забрав і тим самим викрав зварювальний апарат кустарного виробництва потужністю 250 А, вартістю 775 гривень та 2-колісну садову металеву тачку, вартістю 749 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСОБА_5 , згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 16 від 20.05.2020 року матеріальний збиток на загальну суму 1524,00 гривень у цінах, які діяли на момент вчинення кримінального правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України визнав повністю, обставини, викладених в обвинувальному акті, не оспорює та суду пояснив, що дійсно, при вказаних обставинах 20 квітня 2020 року, через хвіртку паркану, він пройшов на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , підійшов до вхідних дверей приміщення сараю та за допомогою металевого прута, який він знайшов на території подвір'я, зірвав з дверей навісний замок, відчинив двері та проник до приміщення сараю, звідки викрав зварювальний апарат кустарного виробництва та 2-колісну садову металеву тачку, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. У скоєному щиро кається.
Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився. Надав до суду заяву про проведення судового розгляду кримінального провадження без його участі. Претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має. Цивільний позов заявляти не буде.
Дане кримінальне провадження розглянуто згідно вимог ч.3 ст.349 КПК України без дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
У відповідності до ч. 3 ст.349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Крім того учасникам судового провадження судом роз'яснені вимоги ч. 3 ст.349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 а доведена в повному обсязі та дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного із проникненням у інше приміщення.
Що стосується питання осудності обвинуваченого ОСОБА_4 , суд керується тим, що його поведінка в ході досудового слідства та в судовому засіданні була адекватною, свої пояснення він надавав послідовно та змістовно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, а тому на думку суду обвинувачений є осудною особою.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує обставини та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 , раніше судимий, характеризується посередньо, вчинене ним кримінальне правопорушення відносяться до категорії тяжких злочинів.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст.50 КК України з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами суд, з урахуванням обставин та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та встановлених судом обставин, які пом'якшують покарання, вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі, в той же час, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, яке, на думку суду, буде справедливим та достатнім для досягнення мети покарання.
Питання про відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілому судом не обговорювалось, оскільки потерпілий ніяких претензій матеріального характеру до обвинуваченого не заявив, цивільний позов до суду не надав.
Що стосується питання обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили суд виходить з того, що сторони кримінального провадження клопотання про обрання запобіжного заходу відповідно до ст.331 КПК України не заявляли, а тому дане питання не обговорювалось.
Судові витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Питання про речові докази підлягає вирішенню по правилам ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369- 371,373 -376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від призначеного покарання з випробуванням, терміном на 2 (два) роки.
На підставі п. п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України суд зобов'язує ОСОБА_4 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід, відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, не обирається.
Речові докази у кримінальному провадженні - металева садова тачка червоного кольору на двох колесах з надувними покришками, кабель з утримувачем електродів, дріт живлення та реостат від зварювального апарату власного виробництва, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 , після набрання вироком законної сили - залишити законному володільцю.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського Апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд, протягом 30 днів з моменту проголошення вироку, а засудженим, який тримається під вартою, в той же термін з моменту вручення копії вироку.
Головуючий ОСОБА_1