№ 207/684/20
№ 1-кс/207/934/20
09 листопада 2020 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
слідчого ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське клопотання старшого слідчого СВ Південного ВП Кам'янського ВП ГУНП України у Дніпропетровській області ОСОБА_5 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
10.03.2020 року о 20:50 годин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зателефонував з номера телефону НОМЕР_1 на номер телефону НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомивши про те, що йому та його знайомому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 інші особи спричиняють тілесні ушкодження та їм необхідна допомога. Після цього, ОСОБА_8 в цей же день о 20:51 годин зателефонував зі свого номеру НОМЕР_2 на номер телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та повідомив про вищезазначені обставини і необхідність допомоги його знайомим. ОСОБА_6 в свою чергу зі свого номеру телефону НОМЕР_3 в цей же день о 21:05 годин зателефонував на номер телефону НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 також повідомивши його про вищезазначені обставини, з метою прибуття до пам'ятника «Воїнам - визволителям», який розташований по проспекту Ювілейному в м. Кам'янському. Тобто, в зазначений день та час у ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень особам, у яких виник конфлікт з ОСОБА_7
10.03.2020 року близько 21:15 годин, ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , усвідомлюючи протиправний та відкритий характер свого діяння та суспільну небезпечність своїх дій, діючи узгоджено, із прямим умислом, спираючись на підтримку один одного, за заздалегідь розподіленими ролями, прибули до пам'ятника «Воїнам - визволителям», який розташований по проспекту Ювілейному в м. Кам'янському, де між ними та потерпілим ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 виник словесний конфлікт. Під час вказаного конфлікту, близько 21:20 годин, ОСОБА_8 , реалізуючи свій прямий умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11 , завдав останньому один удар кулаком правої руки в ділянку верхньої повіки правого ока. Від отриманого удару потерпілий ОСОБА_11 впав на землю на спину, перекотившись на правий бік. Для досягнення єдиної мети, за заздалегідь розподіленими ролями, діючи узгоджено ОСОБА_10 , підійшов зі спини до потерпілого ОСОБА_11 , який не мав змоги здійснити опір та наніс потерпілому від 4 до 8 ударів правою ногою в ділянку лівої частини тулуба, а ОСОБА_6 в цей же час підійшов до потерпілого зі сторони брюшної порожнини та правою ногою наніс йому від 3 до 7 ударів в ділянку лівої частини тулуба. Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 спричинили потерпілому ОСОБА_11 , відповідно до висновків експертів cудово - медичних експертиз № 271-Е від 31.03.2020, № 502-Е від 15.05.2020 тілесні ушкодження у вигляді рани на верхній повіці правого ока, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки, а також тупої травми тулубу з розривом селезінки, яка супроводжувалась внутрішньочеревною кровотечею з послідуючим видаленням селезінки - відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю (п.п. 2. 1.2 та 2.1.3 «Правил судово-медичого визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затвердженого наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року) та знаходяться в прямому причинному зв'язку з отриманою травмою.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння та такого, що спричинило втрату органу, вчиненому групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
За даним фактом 11.03.2020 року було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст. 121 КК України, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040780000329.
У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав у повному обсязі та просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний заперечує проти застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Пояснив, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого та свідків, має на утриманні малолітню дитину. Просить застосувати домашній арешт.
Захисник також заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що підозрюваний має постійне місце проживання, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину. Вважає, що прокурором не доведено існування ризиків того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків, може переховуватись від органів досудового слідства, не з'являтись за викликом до слідчого, прокурора, суду. Також прокурором не надано жодних доказів на існування інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просить застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння та такого, що спричинило втрату органу, вчиненому групою осіб, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
За змістом ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
При розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя зобов'язаний перевірити відповідність цього клопотання вимогам ч.1 ст.184 КПК України, яка передбачає, що клопотання про застосування запобіжного заходу повинно обов'язково містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Разом з цим у поданому клопотанні слідчого не вказано наявність доказів того, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а сама по собі лише наявність підозри не є підставою для позбавлення свободи. У такому випадку повинно бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".
Враховуючи викладене, той факт, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі й передбачені ст. 178 КПК України, а також враховуючи, що прокурором в суді не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти доведеним під час розгляду справи ризикам, слідчий суддя дійшов висновку, що підозрюваному необхідно обрати більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту, що передбачено ст.181 КПК України та полягає в забороні підозрюваному залишати житло з покладанням на нього обов'язків відповідно до вимог ст.194 КПК України, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст.29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого СВ Південного ВП Кам'янського ВП ГУНП України у Дніпропетровській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладанням на нього строком до 07 січня 2021 року наступних обов'язків:
1) заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово;
2) прибувати по першому виклику до службової особи на визначений нею час;
3) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1