09 листопада 2020 року
Київ
справа №9901/16/20
адміністративне провадження №П/9901/16/20
судді Касаційного адміністративного суду Верховного Суду Бевзенка В.М.
щодо ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року в адміністративній справі № 9901/16/20, адміністративне провадження № П/9901/16/20
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (головуючий суддя - Данилевич Н.А., суддів - Бевзенко В.М., Мельник-Томенко Ж.М., Шишов О.О., Яковенко М.М.) 05 листопада 2020 року в адміністративній справі № 9901/16/20, адміністративне провадження №П/9901/16/20 постановлено ухвалу про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення від 02.07.2019 №216/дп-19.
В ухвалі про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг, зокрема, зазначено, що:
- «… спірне у цій справі рішення КДКП від 02.07.2019 № 216дп-19 не може бути предметом судового розгляду, а тому провадження в адміністративній справі щодо оскарження цього рішення Комісії підлягає закриттю»;
- «Відповідно до пункту 1 частини першої статі 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства»;
- «З огляду на наведене колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що в даному випадку рішення КДКП від 02.07.2019 № 216дп-19 не може бути самостійним предметом судового розгляду, а заявлені позовні вимоги у даній справі не можуть бути предметом розгляду адміністративного суду, а тому наявні підстави для закриття провадження».
Із постановленням ухвали про закриття провадження від 05 листопада 2020 року в адміністративній справі № 9901/16/20, адміністративне провадження № П/9901/16/20 (із закриттям провадження), обґрунтуванням цієї ухвали - рішуче не можу погодитися з таких міркувань:
1) Кожному гарантується доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами (Верховенство права : Доповідь, схвалена Європейською Комісією «За демократію через право» (Венеційська комісія) на 86-му пленарному засіданні. Венеція, 25- 26 березня 2011 року. С. 180).
53. Кожному має бути надана можливість оскаржувати дії та рішення влади, якщо вони не відповідають правам чи інтересам особи. Заборона такого оскарження є порушенням верховенства права. Зазвичай з таким оскарженням звертаються до суду, ...
54. Роль судівництва є істотно важливою в державі, заснованій на верховенстві права. Судівництво є гарантом справедливості - основоположної цінності у державі, керованій правом (The Council of Europe and the Rule of Law - An Overview, СМ (2008)170, 21 November 2008, para. 39.) Справою першочергової ваги є те, щоб судівництво мало повноваження визначати, які закони є застосовними та ваговитими щодо конкретної справи, вирішувати питання факту і застосовувати закон до фактичних обставин згідно з відповідною - тобто достатньо прозорою і передбачуваною - методологією тлумачення (Див. : Rule of Law Inventory Report, Hague Institute for the Internationalisation of Law, Discussion Paper for the High Level Expert Meeting on the Rule of Law of 20th April 2007, p. 16).
2) Нормами Конституції України (стаття 55) - гарантується право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційним Судом України пропонується частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
3) Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір … (ст. 124 Конституції України).
4) Про належність (неналежність) конкретного публічно-правового спору до юрисдикції адміністративного суду, її відмежування від інших видів судової юрисдикції можна судити за сукупної наявності зовнішніх ознак публічно-правових відносин, з яких цей спір виник. Саме такі ознаки і є критеріями адміністративної юрисдикції. Відсутність принаймні одного з критеріїв унеможливлює висновок про належність конкретного публічного-правового спору до юрисдикції адміністративного суду.
Критеріями адміністративної юрисдикції є:
- публічно-правові (адміністративно-правові) відносини;
- рішення, дії, бездіяльність суб?єктів владних повноважень або виконання носіями публічних повноважень обов?язків, передбачених законодавством;
- присутність у спірних правовідносинах суб?єкта владних повноважень, суб?єкта делегованих повноважень або носія публічних повноважень;
- здійснення суб?єктом адміністративного повноваження, спір про право чи обов?язок у сфері публічного адміністрування;
- законодавство, яке закріплює повноваження суб?єктів у сфері публічного адміністрування (адміністративне законодавство чи адміністративна норма, якими врегульовано спірні правовідносини).
У справі за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення від 02.07.2019 № 216/дп-19 присутні усі п'ять названих критеріїв, а саме:
- відносини публічної служби;
- рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 02.07.2019 № 216/дп-19;
- суб'єкт владних повноважень - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
- здійснення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів адміністративного повноваження - накладення дисциплінарного стягнення на підставі Закону України «Про прокуратуру»;
- законодавство, яке закріплює повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо накладення дисциплінарного стягнення - Закон України «Про прокуратуру», Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Висновок
1. Постановивши ухвалу про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення від 02.07.2019 № 216/дп-19, - Касаційний адміністративний суд Верховного Суду порушив принцип верховенство права, обмеживши доступ особі до правосуддя, представленого незалежними та безстороннім судом.
2. Справа за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення від 02.07.2019 № 216/дп-19 - це публічно-правовий спір у якому одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, зокрема, на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням такою стороною зазначених функцій (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).
3. У справі за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення від 02.07.2019 № 216/дп-19 - присутні усі п'ять необхідних критеріїв адміністративної юрисдикції.
4. На справу за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення від 02.07.2019 № 216/дп-19 - поширюється юрисдикція адміністративних судів (ст. 19 КАС України).
5. Адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення від 02.07.2019 № 216/дп-19 - мала бути розглянута і вирішена по суті, за правилами, передбаченими ст.ст. 192- 256 КАС України, справу належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суддя Касаційного адміністративного суду
Верховного Суду В.М. Бевзенко