09 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 420/6383/19
адміністративне провадження № К/9901/27886/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року в справі №420/6383/19 за позовом Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України до Першого Малиновського відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), третя особа: ОСОБА_1 , про скасування постанов та визнання протиправною бездіяльність,
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся Одеський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій просив:
- скасувати постанову державного виконавця першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі ГТУЮ в Одеській області про накладення штрафу від 03.11.2017 року в межах ВП №54307215;
- скасувати постанову державного виконавця першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі ГТУЮ в Одеській області про накладення штрафу від 08.11.2017 року в межах ВП №54307215;
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця в частині належної перевірки фактів скорочення посади заступника відділу-завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності наказом МВС України від 09.09.2015 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, третьою особою подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 02 листопада 2020 року.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і стаття 13 КАС України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Своєю чергою, стаття 287 регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги та ухвалених у цій справі судових рішень вбачається, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу постанов державного виконавця про накладення штрафів та визнання протиправною бездіяльності державного виконавця.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Водночас, аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ.
Крім того, посилання заявника на висновки, викладені у постановах Верховного Суду, не можуть братись до уваги, оскільки були прийняті за інших обставин справ.
Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року в справі №420/6383/19 за позовом Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України до Першого Малиновського відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), третя особа: ОСОБА_1 , про скасування постанов та визнання протиправною бездіяльність.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М.В. Білак
О. В. Калашнікова