09 листопада 2020 року
Київ
справа №500/1970/19
адміністративне провадження №К/9901/26293/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарової І.А, Олендера І.Я.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року
у справі № 500/1970/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Тернопільській області,
третя особа- ПАТ «Укрсоцбанк»,
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції 13 жовтня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з тих мотивів, що скаржнику потрібно обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, зокрема зазначити про наявність одного з випадків, визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт; чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися при посиланні на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних відносинах.
02 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги, в якій зазначено, що підставами касаційного оскарження є підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Також підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування підпунктів 14.1.47, 14.1.56 пункту 14.1 статті 14, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах.
Разом з тим посилання скаржника на відсутність практики Верховного Суду щодо застосування зазначених норм матеріального права спростовуються численними судовими рішеннями, наявними у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Про наявність таких судових рішень також зазначено у постанові суду апеляційної інстанції.
Стаття 14 Податкового кодексу України містить визначення понять. Так, підпункти 14.1.47 та 14.1.56 пункту 14.1 визначають поняття додаткового блага та електронної адреси відповідно, що є загальними нормами.
Положення підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визначають обов'язок платника податків відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу, проте ОСОБА_1 у касаційній скарзі на цей підпункт не посилається (який при посиланні потребує доведення), як не посилається й на підстави касаційного оскарження щодо військового збору.
Також ОСОБА_1 не посилається на пункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України щодо виняткового значення цієї справи для нього.
Крім того, ОСОБА_1 не зазначено: в чому полягає помилка суду апеляційної інстанції щодо з'ясування обставин зазначення в позовній заяві про повернення позивачем 213 703,01 доларів США, в той час, як за кредитом він отримав 141 103,00 доларів США; чи досліджувались судом апеляційної інстанції ці обставини, чи ні. Відповідним пунктом касаційного оскарження в даному випадку є пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, проте скаржником цю норму не зазначено.
У акті перевірки податкового органу зазначено про порушення позивачем положень пункту 176.1 статті 176, статті 179 Податкового кодексу України, проте у касаційній скарзі про це не зазначено та не вказано підстави касаційного оскарження щодо застосування цих норм.
За змістом статті 332 КАС України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги та дотриманням процесуального строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на викладене, Верховний Суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції касаційну скаргу в новій редакції з обґрунтуванням наявності підстав для розгляду цієї касаційної скарги з огляду на вищевикладене.
Керуючись статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №500/1970/19 протягом десяти днів з дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Гончарова
І.Я. Олендер