09 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 420/515/20
адміністративне провадження № К/9901/23705/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року у справі №420/515/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
15 вересня 2020 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року касаційна скарга залишена без руху у зв'язку з відсутністю квитанції про сплату судового збору та встановлено строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня вручення копії цієї ухвали, а також роз'яснено, що встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Згідно відмітки на поштовому повідомленні скаржник отримав копію зазначеної ухвали 28 вересня 2020 року.
В межах строку наданого для усунення недоліків, скаржник звернувся з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Верховний Суд ухвалою від 15 жовтня 2020 року задовольнив клопотання Державної фіскальної служби України про продовження строку виконання ухвали Верховного Суду від 21 вересня 2020 року та продовжив строк для усунення недоліків до 2 листопада 2020 року.
4 листопада 2020 року Державна фіскальна служба України повторно звернулася з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.
Дослідивши подане клопотання Державної фіскальної служби України про повторне продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Положеннями статті 44 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Тому, органи державної влади маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Відповідач утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, а отже обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати.
Враховуючи, що Державній фіскальній службі України ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року вже було продовжено строк для усунення недоліків та надано можливість сплатити судовий збір за звернення з касаційною скаргою, підстави для повторного задоволення клопотання відсутні.
Таким чином, скаржником не усунуті недоліки касаційної скарги поданої на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року у справі №420/515/20, у зв'язку з чим вона підлягає поверненню особі, що її подала.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини шостої статті 332 КАС України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 332, 359 КАС України,
У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про продовження строку виконання ухвали Верховного Суду від 21 вересня 2020 року відмовити.
Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року у справі №420/515/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак О.А. Губська В.М. Соколов