05 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 320/1590/19
адміністративне провадження № К/9901/26807/20
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі №320/1590/19 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про скасування вимоги про сплату боргу,
19.10.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020.
У квітні 2019 року, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019 № Ф-2182-55 у розмірі 7766, 94 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020, позов задоволено повністю.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка зареєстрована як фізична особа-підприємець з 27.05.2009, є пенсіонеркою, що підтверджується пенсійним посвідченням від 27.01.2010 № НОМЕР_1 .
Відповідачем на підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» сформовано вимогу про сплату боргу від 06.02.2019 № Ф-2182-55, відповідно до якої позивачці визначено суму боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 7 766, 94 грн.
Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийнята Головним управлінням ДФС у Київській області вимога про сплату боргу від 06.02.2019 № Ф-2182-55 у розмірі 7 766, 94 грн є протиправною та підлягає скасуванню.
Головне управлінням ДПС у Київській області не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі №320/1590/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частиною п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У касаційній скарзі скаржник зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Проте Суд вважає за необхідне зазначити, що якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX).
Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 210200 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019 № Ф-2182-55 у розмірі 7766, 94 грн.
За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі №320/1590/19 не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі №320/1590/19 відмовити.
Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова