06 листопада 2020 року
м. Київ
справа №2а-10584/12/2070
адміністративне провадження №К/9901/25862/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Любич Л.В.. судді - Спаскін О.А., Сіренко О.І.)
у справі №2а-10584/12/2070
за позовом Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка»
до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень - рішень,
У вересні 2012 року Державне підприємство «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» (далі - позивач, платник, Підприємство, ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, правонаступником якої є Центральна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Західна МДПІ м. Харкова), в якому просило:
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення Західної МДПІ м. Харкова від 23.05.2012 №0000362212, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1229350,00 грн, в тому числі за основним платежем на суму 983480,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 245 870,00 грн;
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення Західної МДПІ м Харкова від 23.05.2012 №0000352212, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2763971,53 грн, з яких за основним платежем на суму 2211177,21 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 522794,32 грн;
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення Західної МДПІ м Харкова від 23.05.2012 №0000372212, яким платнику зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7991181,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що позивачем не наведено жодних доводів протиправності висновків контролюючого органу про заниження Підприємством валових доходів. Натомість, платник лише зазначив про помилковість доводів відповідача щодо невключення позивачем до валових доходів суми непогашеної кредиторської заборгованості перед ТОВ «Євроком Компонентсна» у розмірі 305414,93 грн, що рішенням Західної МДПІ м. Харкова від 18.05.2012 №3110/10/221 була виключена із висновків акта перевірки та не враховувалася відповідачем під час прийняття податкового повідомлення - рішення від 23.05.2020 №0000352212. Також Харківський окружний адміністративний суд зазначив про правильність висновків контролюючого органу про завищення Підприємством валових витрат та податкового кредиту, з огляду на відсутність зв'язку між господарською діяльністю Підприємства та придбаним ним у ТОВ «Променерго» за договорами від 12.11.2008 №12/11-08 та від 14.11.2018 №14/11-08 програмного забезпечення. Суд першої інстанції погодився з висновками відповідача про неправомірність віднесення Підприємством до складу валових витрат видатків, що, на думку суду першої інстанції, не пов'язані з господарською діяльністю Підприємства, оскільки не компенсовані в подальшому доходами, що призвело до завищення платником валових витрат. Також суд першої інстанції погодився з висновками контролюючого органу про завищення позивачем загальновиробничих витрат та амортизаційних відрахувань у результаті подвійного віднесення платником до складу загальновиробничих витрат суми оплати праці робітників Підприємства та віднесення до амортизаційних відрахувань суми амортизації, нарахованої по основних фондах, які не використовувались Підприємством у власній виробничій діяльності.
Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року апеляційну скаргу ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 у справі № 2а-10584/12/2070 скасовано в частині відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2012 №0000352212 Західної МДПІ м. Харкова в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1511960,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 377990,00 грн та податкового повідомлення-рішення від 23.05.2012 №0000372212 повністю. Прийнято в цій частині нову постанову, якою скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.05.2012 №0000352212 Західної МДПІ м. Харкова в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1511960,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 377990 грн та податкове повідомлення-рішення Західної МДПІ м. Харкова від 23.05.2012 №0000372212 повністю. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 у справі № 2а-10584/12/2070 залишено без змін.
Скасовуючи частково постанову суду першої інстанції та відмовляючи в цій частині у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив про помилковість висновків суду першої інстанції про неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат видатків, пов'язаних з виробництвом готової продукції на виконання договорів, укладених з ДП «Звод ім. Малишева», КП ХКБ «Завод ім. Морозова», ТОВ «Укртехпромлизинг», ДП СЗТФ «Прогрес», ДП ТОВ «НПП Монолит-Енерго», зокрема, заробітної плати, віднесеної на загальновиробничі витрати, адміністративних витрат, витрат на збут, нарахування соціальних внесків, оскільки нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» чітко передбачено право платника на віднесення до складу валових витрат витрати понесені на оплату праці та нарахування соціальних внесків, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 23.05.2012 №0000352212 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1511960,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 377990,00 грн є протиправним. Також апеляційний суд зазначив, що контролюючим органом не надано доказів на підтвердження подвійного включення Підприємством до податкової звітності оплати праці робітників та з огляду на відсутність розрахунку від'ємного значення за кожним окремим порушенням дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування податкового повідомлення - рішення від 23.05.2012 №0000372212 в повному обсязі.
Відповідач оскаржив постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року в касаційному порядку.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2016 року касаційну скаргу Західної МДПІ м. Харкова задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у справі №2а-10584/12/2070 скасовано в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення від 23.05.2012 №0000372212 та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті позовних вимог постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року залишено без змін.
Скасовуючи частково постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції Вищий адміністративний суд України погодився з висновками апеляційного суду, що факт реалізації продукції за цінами, нижчими від собівартості, не може свідчити про відсутність зв'язку між витратами позивача на виготовлення продукції з його господарською діяльністю, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 23.05.2012 №0000352212 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1511960,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 377990,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому суд касаційної інстанції зазначив про помилковість висновків суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.05.2012 №0000372212 в повному обсязі та вказав про необхідність виокремлення судом із загальної суми зазначеного податкового повідомлення - рішення суми за відповідне порушення та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.05.2012 №0000372212 в цій частині.
За результатами нового розгляду справи постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року апеляційну скаргу ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року у справі №2а-10584/12/2070 скасовано в частині відмови в задоволі позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0000372212 від 23 травня 2012 року в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 7860088,00 грн та прийнято в цій частині нову постанову, якою скасовано податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2012 року №0000372212 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 7860088,00 грн. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року у справі №2а-10584/12/2070 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2012 року №0000372212 в часині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 131093,00 грн залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що законодавством передбачено право суб'єкта господарювання на віднесення до складу валових витрат, витрат на оплату праці та нарахування соціальних внесків. При цьому вказав, що контролюючим органом не надано жодних доказів на підтвердження подвійного віднесення Підприємством до складу витрат витрат, понесених ним на оплату праці та нарахування соціальних внесків. Також апеляційний суд зазначив, що висновки контролюючого органу про те, що понесені Підприємством на виробництво продукції загальновиробничі витрати та витрати на збут не є такими, що використані платником у своїй господарській діяльності, оскільки продукція, з виробництвом якої вони були понесені, реалізована Підприємством за цінами нижчими від виробничої собівартості, а тому такі витрати є такими, що не використані позивачем у своїй господарській діяльності, є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються виключно на висновках акту ревізії Фінансової інспекції в Харківській області від 29.02.2012 №06-12/16 «Про результати ревізії фінансово - господарської діяльності ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка» та не підтверджені жодними первинними документами. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідача від 23.05.2012 №0000372212 в частині зменшення Підприємству суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 7860088,00 грн. При цьому апеляційний суд вказав про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідача від 23.05.2012 №0000372212 в частині зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 131 093,00 грн з огляду на те, що Підприємством безпідставно віднесено до амортизаційних відрахувань амортизаційні відрахування основних фондів, що не використовувалися платником у свій господарській діяльності.
Не погодившись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про правомірність податкового повідомлення - рішення від 23.05.2012 №0000372212 в частині зменшення Підприємству суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 7860088,00 грн з огляду на те, що Підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати, що не компенсовані доходами, а тому є такими, що не використовувалися Товариством у своїй господарській діяльності, а також двічі віднесено до складу витрат суму оплати праці робітників Підприємства.
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відповідача від 23.05.2012 №0000372212 в частині зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 131093,00 грн сторонами не оскаржується, а тому не є предметом касаційного розгляду.
Таким чином суд касаційної інстанції переглядає постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відповідача від 23.05.2012 №0000372212 в частині зменшення Підприємству суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 7860088,00 грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
05 серпня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
23 січня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача проведено документальну виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.01.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 26.04.2012 №399/221/14315500 (далі - Акт перевірки).
Згідно з висновками Акта перевірки контролюючий орган встановив порушення позивачем вимог: п. 5.1, ст.5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5, п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5, п.п. 12.1.5, п. 21.1, ст. 12, п. 8.12 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.10 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, а саме: заниження платником податків розміру валового доходу за рахунок невідображення сумнівної (безнадійної) заборгованості за отримані товари , роботи, послуги від ТОВ "ЄВРОКОМ КОМПОНЕНТС" на суму 305414,93 грн, ТОВ "ІНТЕГРАЛ" на суму 388864,79 грн, ТОВ "СЕА ЕЛЕКТРОНІКС" на суму 3209438,24грн, ПРАТ "СМІТ" на суму 177375,25 грн, збільшення розміру валових витрат за рахунок видатків, що не пов'язані з господарською діяльністю платника податків, збільшення розміру амортизаційних відрахувань за рахунок основних фондів, котрі використовувались у цілях власного виробництва, завищення витрат на ремонт та поліпшення об'єктів основних засобів, що зумовило заниження податку на прибуток на суму 2287631,00 грн (у тому числі: 3 квартал 2009 року- 737639,00грн; 1 квартал 2010 року - 12720,00 грн; 2 квартал 2010 року - 12688,00 грн; 9 місяців 2010 року - 1511960,00 грн; 4 квартал 2010 року - 12624,00 грн, а також завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 7991181 00 грн (у тому числі: 1 квартал 2011 року - 6695574,00 грн, 3 квартал 2011 року - 1295607,00 грн); порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст.7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищення податкового кредиту за рахунок сум податку, котрі не пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) з метою подальшого використання у власній господарській діяльності платника податків в межах оподатковуваних операцій, що зумовило заниження ПДВ в загальному розмірі 983480,00 грн (в тому числі за вересень 2009 року - 196680,00 грн, грудень 2009 року- 786800,00грн).
Позивач звернувся до контролюючого органу з запереченнями на Акт перевірки від 18.05.2012 № 3110/10/221, за результатами розгляду яких контролюючим органом прийнято рішення 18.05.2012 №3110/10/221, яким остаточно встановлено заниження Підприємством податку на прибуток в розмірі 2211277,00 грн, зокрема, за 3 квартал 2009 року - 661285,00 грн, за 1 квартал - 12720,00 грн, за 2 квартал 2010 року -12688,00 грн, 9 місяців 2010 року - 1511960,00 грн, 4 квартал 2010 року - 12624,00 грн (за рахунок порушення позивачем п.п.12.1.5, п.12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: не враховано у складі валового доходу сумнівну (безнадійну) заборгованість за отримані товари (роботи, послуги) від ТОВ "ІНТЕГРАЛ" на суму 388 864,79 грн, ТОВ "СЕА ЕЛЕКТРОНІКС"на суму 3209438,24 грн, ПРАТ "СМІТ" на суму 177375,25 грн. В іншій частині висновки Акта перевірки залишені без змін.
Відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 23.05.2012:
- за №0000362212, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1229350,00 грн, з яких за основним платежем - 983480,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 245870,00 грн.
- за №0000352212, яким збільшено платнику суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2763971,53 грн, з яких за основним платежем - 2211177,21 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 552794,32 грн;
- за №0000372212, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 7 991 181,00 грн, зокрема, за 1 квартал 2011 року - 6 695 574,00 грн; за 3 квартал 2011 року - 1 295 607,00 грн.
Вважаючи зазнані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2016 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень Західної МДПІ м. Харкова від 23.05.2012 №0000362212, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 229 350,00 грн, в тому числі за основним платежем на суму 983480,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 245870,00 грн, податкового повідомлення - рішення від 23.05.2012 №0000352212, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2763971,53 грн, з яких за основним платежем на суму 2211177,21 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 522794,32 грн залишено без змін, на даний час предметом касаційного розгляду є податкове повідомлення - рішення Західної МДПІ м Харкова від 23.05.2012 №0000372212, яким платнику зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7991181,00 грн в частині зменшення Підприємству суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 7860088,00 грн.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, Суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно з п. 5.3 ст. 5 вказаного вище Закону не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.
Не належать до склад валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).
Скасовуючи податкове повідомлення - рішення відповідача №0000372212 від 23 травня 2012 року в частині зменшення Підприємству суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 7 860 088,00 грн, суд апеляційної інстанції виходив з того, що контролюючим органом не надано належних доказів правомірності прийняття зазначеного податкового повідомлення - рішення в цій частині. Зазначив, що висновки контролюючого органу про завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 7 860 088,00 грн ґрунтуються виключно на висновках акта ревізії Фінансової інспекції в Харківській області від 29.02.2012 №06-12/16 «Про результати ревізії фінансово - господарської діяльності ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка» та непідтверджені жодними первинними документами.
Так, контролюючий орган зазначає про завищення позивачем сум від'ємного значення на суму 7860088,00 грн з огляду на подвійне віднесення Підприємством до складу витрат витрат, понесених ним на оплату праці та нарахування соціальних внесків за 2-4 квартали 2011 року у розмірі 1214915,00 грн, та віднесення до складу витрат загально-виробничих витрат та витрат на збут за 1 квартал 2011 року в сумі 4808374,00 грн та 1836799,00 грн, що не пов'язані з господарською діяльністю позивача, оскільки в подальшому не компенсовані доходами.
Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про протиправність зазначених висновків контролюючого органу, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла до 15.12.2017) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Висновки контролюючого органу про завищення позивачем від'ємного значення на суму 7 860 088,00 грн ґрунтуються виключно на висновках акта ревізії Фінансової інспекції в Харківській області від 29.02.2012 №06-12/16 «Про результати ревізії фінансово - господарської діяльності ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка», що не є належними доказами в розумінні КАС України.
Крім того, Верховний Суд зазначає, що збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з його господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції або отримати дохід у майбутніх періодах.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова