П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2443/20
Головуючий в І інстанції: Бжассо Н.В.
Дата та місце ухвалення рішення: 17.06.2019 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Стас Л.В.
судді - Турецької І.О.
за участю секретаря - Коваль Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА» до Державної податкової служби України, Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА» до Державної податкової служби України, Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому позивач просив: визнати протиправними та скасувати повністю рішення комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 854229/30622532 від 25.07.2018 року, № 854240/30622532 від 25.07.2018 року, № 854320/30622532 від 25.07.2018 року, № 854321/30622532 від 25.07.2018 року, № 853757/30622532 від 25.07.2018 року, № 906331/30622532 від 05.09.2018 року, № 815178/30622532 від 25.06.2018 року, № 906346/30622532 від 05.09.2018 року, № 906330/30622532 від 05.09.2018 року, № 815201/30622532 від 25.06.2018 року, № 815192/30622532 від 25.06.2018 року; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні: від 31.03.2018 року № 491738/15 на суму ПДВ 284953,94 грн., від 31.03.2018 року № 492213/15 на суму ПДВ 308793,14 грн., від 03.04.2018 року № 504451/15 на суму ПДВ 89256,97 грн., від 05.04.2018 року № 520892/15 на суму ПДВ 151883,27 грн., від 06.04.2018 року № 529184/15 на суму ПДВ 226478,61 грн., від 07.04.2018 року № 535599/15 на суму ПДВ 276514,49 грн., від 11.04.2018 року № 548184/15 на суму ПДВ 149109,27 грн., від 12.04.2018 року № 556091/15 на суму ПДВ 299064,05 грн., від 13.04.2018 року № 568599/15 на суму ПДВ 168591,38 грн., від 14.04.2018 року № 575735/15 на суму ПДВ 237120,82 грн., від 14.04.2018 року № 575736/15 на суму ПДВ 1663,60 грн., складені та подані на реєстрацію позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх подачі на реєстрацію.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 854229/30622532 від 25.07.2018 року, № 854240/30622532 від 25.07.2018 року, № 854320/30622532 від 25.07.2018 року, № 854321/30622532 від 25.07.2018 року, № 853757/30622532 від 25.07.2018 року, № 906331/30622532 від 05.09.2018 року, № 815178/30622532 від 25.06.2018 року, № 906346/30622532 від 05.09.2018 року, № 906330/30622532 від 05.09.2018 року, № 815201/30622532 від 25.06.2018 року, № 815192/30622532 від 25.06.2018 року. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати: податкову накладну від 31.03.2018 року № 491738/15, складену та подану до Єдиного реєстру податкових накладних, датою її подачі на реєстрацію; податкову накладну від 31.03.2018 року № 492213/15, складену та подану до Єдиного реєстру податкових накладних, датою її подачі на реєстрацію; податкову накладну від 03.04.2018 року № 504451/15, складену та подану до Єдиного реєстру податкових накладних, датою її подачі на реєстрацію; податкову накладну від 05.04.2018 року № 520892/15, складену та подану до Єдиного реєстру податкових накладних, датою її подачі на реєстрацію; податкову накладну від 06.04.2018 року № 529184/15, складену та подану до Єдиного реєстру податкових накладних, датою її подачі на реєстрацію; податкову накладну від 07.04.2018 року № 535599/15, складену та подану до Єдиного реєстру податкових накладних, датою її подачі на реєстрацію; податкову накладну від 11.04.2018 року № 548184/15, складену та подану до Єдиного реєстру податкових накладних, датою її подачі на реєстрацію; податкову накладну від 12.04.2018 року № 556091/15, складену та подану до Єдиного реєстру податкових накладних, датою її подачі на реєстрацію; податкову накладну від 13.04.2018 року № 568599/15, складену та подану до Єдиного реєстру податкових накладних, датою її подачі на реєстрацію; податкову накладну від 14.04.2018 року № 575735/15, складену та подану до Єдиного реєстру податкових накладних, датою її подачі на реєстрацію; податкову накладну від 14.04.2018 року № 575736/15, складену та подану до Єдиного реєстру податкових накладних, датою її подачі на реєстрацію.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Офіс великих платників податків Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи.
Представником позивача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що 20.04.2017 року між ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» (продавець) та ТОВ «Компанія Екоінвест» (покупець) укладено договір поставки № 10979-КЕ/17, згідно з умовами якого, позивач зобов'язався передавати тютюнові вироби або інші групи товарів у власність покупця відповідно до його замовлення (замовлень), а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах, зазначених у цьому договорі. Приписами п.п. 4.4 п. 4 вказаного договору передбачено, що товар відпускається на умовах повної передоплати.
Також, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» складені та направлені для реєстрації в ЄРПН наступні податкові накладні:
- від 31.03.2018 року № 491738/15 про поставку на адресу ТОВ «Компанія Екоінвест» сигарет на загальну суму 1709723,66 грн., у тому числі, ПДВ - 284953,94 грн.;
- від 31.03.2018 року № 492213/15 про поставку на адресу ТОВ «Компанія Екоінвест» сигарет на загальну суму 1852758,86 грн., у тому числі, ПДВ - 308793,14 грн.;
- від 03.04.2018 року № 504451/15 про поставку на адресу ТОВ «Компанія Екоінвест» сигарет на загальну суму 535541,81 грн., у тому числі, ПДВ - 89256,97 грн.;
- від 05.04.2018 року № 520892/15 про поставку на адресу ТОВ «Компанія Екоінвест» сигарет на загальну суму 911299,61 грн., у тому числі, ПДВ - 151883,27 грн.;
- від 06.04.2018 року № 529184/15 про поставку на адресу ТОВ «Компанія Екоінвест» сигарет на загальну суму 1358871,65 грн., у тому числі, ПДВ - 226478,61 грн.;
- від 07.04.2018 року № 535599/15 про поставку на адресу ТОВ «Компанія Екоінвест» сигарет на загальну суму 1659086,95 грн., утому числі ПДВ - 276514,49 грн.;
- від 11.04.2018 року № 548184/15 про поставку на адресу ТОВ «Компанія Екоінвест» сигарет на загальну суму 894655,63 грн., у тому числі, ПДВ - 149109,27 грн.;
- від 12.04.2018 року № 556091/15 про поставку на адресу ТОВ «Компанія Екоінвест» сигарет на загальну суму 1794384,31 грн., у тому числі, ПДВ - 299064,05 грн.;
- від 13.04.2018 року № 568599/15 про поставку на адресу ТОВ «Компанія Екоінвест» сигарет на загальну суму 1011548,26 грн., у тому числі ПДВ - 168591,38 грн.;
- від 14.04.2018 року № 575735/15 про поставку на адресу ТОВ «Компанія Екоінвест» сигарет на загальну суму 1422724,94 грн., у тому числі ПДВ - 237120,82 грн.;
- від 14.04.2018 року № 575736/15 про поставку на адресу ТОВ «Компанія Екоінвест» сигарет на загальну суму 9981,60 грн., у тому числі, ПДВ - 1663,60 грн.
При цьому, згідно матеріалів справи, вказані податкові накладні були доставлені до ДФС, однак, реєстрація цих ПН була зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, що підтверджується відповідними квитанціями. У наведених квитанціях вказано, що податкові накладні відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків корегування в ЄРПН.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачами у справі, ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» за кожною податковою накладною, реєстрація якої була зупинена, надіслало до ДФС повідомлення з письмовими поясненнями та сканкопіями первинних документів на підтвердження реальності вчинення господарської операції за вказаними у накладних відомостями.
Рішеннями Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.06.2018 року № 815178/30622532, № 815201/30622532, № 815192/30622532, від 25.07.2018 року № 854229/30622532, № 854240/30622532, № 854320/30622532, № 854321/30622532, № 853757/30622532, від 05.09.2018 року № 906331/30622532, № 906346/30622532, № 906330/30622532 відмовлено у реєстрації вказаних податкових накладних позивача у зв'язку із: ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрація яких зупинена; наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства; додаткова інформація: наявність в органах ДФС інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність дій відповідача щодо зупинення реєстрації зазначених вище податкових накладних, що надіслані ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» на підставі Критеріїв ризиковості платника податків, які визначені листом ДФС від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18.
Також, суд першої інстанції зазначив, що ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» за кожною податковою накладною, реєстрація якої була зупинена, надіслало до ДФС повідомлення з письмовими поясненнями та сканкопіями первинних документів на підтвердження реальності вчинення господарської операції за вказаними у накладних відомостями, проте, відповідачі не зазначають, які саме документи не були надані для здійснення реєстрації податкових накладних, не зазначають конкретних недоліків у наданих у якості додатків до пояснень документах.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що прийняті оскаржувані рішення є протиправними та належать до скасування.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, зокрема, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.
За результатами перевірок, визначених пунктом дванадцятим Порядку № 1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Положення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Критерії оцінки, Перелік документів).
Пунктом 6 Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту 1 Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).
Пунктом сьомим Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок № 117).
Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов'язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.
На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.
Водночас, до 25 травня 2018 року був чинним наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Наказ № 567).
Наказ № 567 як нормативний правовий акт, що зачіпає права, свободи й законні інтереси громадян, на виконання вимог статті 117 Конституції України та відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 753/30621.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі актів індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте, реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій/платника податків.
Відповідні критерії у період, що аналізується, одночасно визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 та наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567.
Ці акти, визначали критерії ризиковості та передбачали необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вбачається з квитанцій, якими зупинено реєстрацію спірних податкових накладних, контролюючий орган не зазначив конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки.
Крім того, у квитанціях не вказано конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами позивача та суду першої інстанції про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних, як передумови прийняття відповідних рішень про відмову у реєстрації ПН, адже у квитанціях про прийняття податкових накладних та зупинення їх реєстрації, відповідачем не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567.
Податковим органом лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію, без уточнення їх переліку.
Також, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, у квитанціях, якими зупинено реєстрацію спірних податкових накладних, критерії ризиковості визначені виключно на підставі листа ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.
Так, відповідачем вказано, що реєстрацію податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв'язку з тим, що останні відповідають підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».
Проте, жодного посилання на конкретний критерій, визначений у пункті 1.6 не наведено.
Більш того, колегія суддів наголошує, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій/платника податків мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
В свою чергу, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, від 09 липня 2019 року у справі № 140/2093/18, від 30 липня 2019 року у справі № 320/6312/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 560/279/19.
Також, колегія суддів зазначає, що на виконання вимог контролюючого органу позивачем були надані пояснення щодо господарських операцій, на підставі яких сформовані спірні податкові накладні, та первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій, зокрема, відповідний договір поставки та видаткові накладні.
Разом з тим, відповідач, не зважаючи на надіслані позивачем пояснення та додані до нього документи, прийняв оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів.
Більш того, відповідач, ані в квитанції, ані під час судового розгляду справи, так і не зазначив, що саме стало підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних та відповідно в подальшому підставою для відмови у реєстрації ПН.
Водночас, колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Також, колегія суддів вказує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Відсутність посилань на пункт шостий Критеріїв оцінки, не наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18, від 18 вересня 2019 року у справі № 826/6528/18, від 12 листопада 2019 року у справі № 816/2183/18.
На підставі наведеного у сукупності, враховуючи вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності зупинення реєстрації податкових накладних та протиправності рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 240, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 09.11.2020 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька