П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
судді П'ятого апеляційного адміністративного суду Вербицької Н.В.
04 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 815/5319/17
на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року, ухвалену за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, які вжиті на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 у справі № 815/5219/17 за адміністративним позовом Компанії “Хан Інтернешнл Корп.” до Державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства “Центр державної реєстрації” Іскрова Олега Вікторовича, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення
04 листопада 2020 року П'ятим апеляційним адміністративним судом у складі колегії суддів: головуючого судді Кравченка К.В., суддів Вербицької Н.В. та Джабурії О.В. прийнята ухвала, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.
На підставі ч.3 ст. 34 КАС України вважаю за необхідне висловити окрему думку стосовно ухвали суду апеляційної інстанції.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Не погоджуючись з висновками апеляційного суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вважаю, що ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч.6 ст.157 КАС України заходи забезпечення позову, які вжиті апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2018 про задоволення позову Компанії “Хан Інтернешнл Корп.”, втратили свою дію з дня прийняття Верховним Судом постанови від 06.02.2020 про закриття провадження у цій справі в зв'язку із непідвідомчістю спору судам адміністративної юрисдикції.
Вважаю, що такі висновки апеляційного суду є помилковими, виходячи с наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 задоволена апеляційна скарга Компанії “Хан Інтернешнл Корп.”, скасована ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2017 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Вжиті заходи забезпечення позову у вигляді заборони на час розгляду даної справи здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об'єктів нерухомості, що розташовані на земельній ділянці комунальної власності, загальною площею 2,1446га (кадастровий номер 5110800000:03:002:0003) за адресою: АДРЕСА_1 (п'ять).
Відповідно до частин 1 та 3 статті 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Частина 6 цієї статті встановлює, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
На підставі наведених норм права погоджуюсь з доводами, що внаслідок закриття провадження у даній справі на підставі постанови Верховного Суду від 06.02.2020 заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили зазначеним судовим рішенням, тобто до 06.02.2020.
Разом з цим, у разі закриття провадження у справі КАС України не виключає можливість для суду вирішити питання про скасування заходів забезпечення позову, як на підставі заяви учасника справи, так і за власною ініціативою.
Вважаю, що в даному випадку слід виходити зі змісту вжитих заходів.
Так, оскільки вжиті заходи забезпечення стосувалися заборони здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об'єктів нерухомості, спірне питання врегульовуються, крім положень КАС України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV.
Відповідно до ч.3 ст.31-1 Закону № 1952-IV державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного судового рішення формує та реєструє необхідну заяву або реєструє судове рішення про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, чи судове рішення про скасування відповідного судового рішення.
Проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору
Аналіз наведеної норми дає підстав для висновку, що зняття заборони на вчинення дій щодо нерухомого майна, яка накладена на підставі судового рішення, здійснюється на підставі судового рішення про скасування судового рішення про накладення такої заборони.
Враховуючи, що КАС України, а саме ч.1 ст.157 КАС України, дає можливість суду скасувати заходи забезпечення позову навіть при наявності судового рішення про закриття провадження у справі, з урахуванням положень Закону № 1952-IV, правильним результатом розгляду заяви ОСОБА_2 було б прийняття ухвали про її задоволення.
Суддя П'ятого
апеляційного адміністративного суду Н.В.Вербицька