09 листопада 2020 р.Справа № 520/9088/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Судді-доповідача: Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. ,
розглянувши апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року по справі № 520/9088/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу,
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Харківській області на зазначене рішення.
Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Водночас відповідно до пп. 15.5 п. 15 ч.1 розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Станом на сьогоднішній день, ЄСІТС не функціонує, а скаржники мають невизначеність щодо порядку подання апеляційної скарг, і як наслідок, порушення строків подання апеляційних скарг тощо.
Особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 297 КАС України, підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідні положення КАС України), які надають їй право як безпосередньо подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.
Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідні положення КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 КАС України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без мети захисту певного суспільного інтересу.
Аналогічна правова позиція міститься в рішеннях Верховного суду в справах №811/1742/18, від 19 липня 2018 року по справі від 06.03.2019р. по справі № 816/1760/18, від 15.03.2019р. по справі № 2-а-7354/08, та інші.
Враховуючи, що фунціонування ЄСІТС не розпочато, беручи до уваги відсутність матеріалів справи в суді апеляційної інстанції, з огляду на що неможливо визначитись щодо дотримання строків звернення з апеляційною скаргою (ст. 295 КАС України ), питання щодо відповідності апеляційної скарги вимогам ст. 296 КАС України, дослідити оригінал оскаржуваного рішення, вирішення питань пов'язаних з відкриттям провадження по справі є неможливим.
З огляду на викладене, з метою забезпечення прав учасників справи на своєчасний належний розгляд поданих апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним витребувати із суду першої інстанції справу, судове рішення у якій оскаржено.
Керуючись ст. ст. 297, 300 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Витребувати з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/9088/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу.
Копію даної ухвали надіслати Харківському окружному адміністративному суду та учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Ральченко І.М.
Судді Катунов В.В. Чалий І.С.