09 листопада 2020 року справа №360/3055/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Компанієць І.Д., Міронової Г.М., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2020 року у справі № 360/3055/20 (головуючий І інстанції Тихонов І.В., повний текст складений у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправною та скасування постанови,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - ГУПФУ в Луганській області, позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (далі- відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 31.07.2020 року у ВП № 60917206.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 57-61).
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невірне застосування норм матеріального права. В обґрунтування доводів зазначив, що доказами вжитих заходів виконання судового рішення у справі № 360/3887/19 є протоколи про перерахунок пенсії від 09.10.2019 року та від 08.11.2019 року, розрахунки на доплату пенсії від 09.10.2019 року та від 08.11.2019 року, які надані відповідачу та додані до позову. Апелянт, вважає протиправною спірну постанову відповідача, враховуючи відсутність відповідного фінансування.
Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, рішення - без змін та розглянути справу у відсутність відповідача.
Сторони в судове засідання не з'явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини справи.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30.09.2018 року у справі № 360/3887/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за вислугу років за період з 1 липня 2017 року по 31 серпня 2018 року та донарахованої доплати по проведеному перерахунку за період з 1 січня 2018 року по 30 вересня 2018 року в загальній сумі 56381,02 грн.; зобов'язано ГУПФУ в Луганській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з неотриманої пенсії за вислугу років за період з 1 липня 2017 року по 31 серпня 2018 року та донарахованої доплати по проведеному перерахунку за період з 1 січня 2018 року по 30 вересня 2018 року в загальній сумі 56381,02 грн. на рахунок, відкритий у акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».
Згідно даних суду першої інстанції в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» наявна інформація, що вищевказане рішення суду набрало законної сили 31.10.2019 року.
Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області від 19.12.2019 року відкрито виконавче провадження ВП № 60917206 з примусового виконання виконавчого листа № 360/3887/19, виданого 21.11.2019 року Луганським окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУПФУ в Луганській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з неотриманої пенсії за вислугу років за період з 1 липня 2017 року по 31 серпня 2018 року та донарахованої доплати по проведеному перерахунку за період з 1 січня 2018 року по 30 вересня 2018 року в загальній сумі 56381,02 грн на рахунок, відкритий у акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» (а.с. 4 зв.б.).
Листом від 17.01.2020 року № 1200-010301-6/353 ГУПФУ в Луганській області повідомило відповідача, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року у справі № 360/3887/19, яким зобов'язано ГУПФУ в Луганській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з неотриманої пенсії за вислугу років за період з 1 липня 2017 року по 31 серпня 2018 року та донарахованої доплати по проведеному перерахунку за період з 1 січня 2018 року по 30 вересня 2018 року, в частині негайного виконання рішення, у межах виплати пенсії за один місяць, управлінням пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян здійснено виплату пенсії за липень 2017 року на виплатну відомість листопада 2019 року у сумі 3201, 62 грн., яку було зараховано на картковий рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «Державний ощадний банк України». Пенсійні кошти за період з 01.08.2017 року по 30.09.2018 року у сумі 53179,40 грн. обліковуються в управлінні та будуть виплачені на умовах окремого порядку Кабінету Міністрів України (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (а.с.5).
Постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління юстиції винесено постанову про накладення штрафу на позивача за невиконання рішення суду у сумі 5100 грн. (а.с. 55)
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404).
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону № 1404).
За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст. 63 Закону № 1404).
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону № 1404).
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником (ч. 3 ст. 63 Закону № 1404).
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (ч.1 ст. 75 Закону № 1404).
Отже, відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення. Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 821/1568/16.
Отже, державний виконавець зобов'язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.
Поважними в розумінні Закону № 1404 можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.03.2018 року у справі № 127/3770/17.
Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Фінансування витрат на виплату пенсій провадиться по всій території України щомісячно незалежно від надходжень коштів та соціально-економічного стану конкретних регіонів за рахунок перерозподілу коштів Пенсійного фонду України в межах країни. Забороняється розрив у строках фінансування витрат на виплату пенсій у різних адміністративно-територіальних одиницях.
Згідно з пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (далі - Положення) управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до підпункту 4 Положення Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством;
У відповідності до вимог бюджету Пенсійного фонду України на 2018 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 8 та бюджету Пенсійного фонду України на 2019 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 року № 14, видатки на пенсійне забезпечення осіб, пенсію яким призначено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», здійснюються за рахунок власних доходів.
Стягувач отримує пенсію за вислугу років.
Посилання позивача у даній справі на норми постанови КМУ від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо - переміщеним особам», якою визначено, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного КМУ, суд вважає неприпустимими, оскільки Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Крім того постанова КМУ від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо - переміщеним особам», жодним чином не поширюється та не врегульовує правовідносини щодо виплати соціальних виплат за судовим рішенням.
Як встановлено вище, листом від 17.01.2020 року № 1200-010301-6/353 позивач повідомив відповідача про часткове виконання рішення суду у справі № 360/3887/19, а саме - здійснено виплату пенсії за липень 2017 року. При цьому, пенсійні кошти за період з 01.08.2017 року по 30.09.2018 року в сумі 53179,40 грн. обліковуються в управлінні та будуть виплачені на умовах окремого порядку Кабінету Міністрів України (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам «) (а.с.5).
Отже, станом на дату прийняття відповідачем спірної постанови про накладення штрафу, судове рішення в добровільному порядку боржником належним чином не виконано.
В матеріалах справи відсутні належні докази в підтвердження наявності поважних причин невиконання боржником судового рішення у справі № 360/3887/19 в частині виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.08.2017 року по 30.09.2018 року.
Доказів відсутності у боржника коштів на виплату ОСОБА_1 пенсії позивачем не надано.
Доказів вчинення боржником будь-яких дій на отримання фінансування (за їх відсутності) позивачем не надано.
Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 (далі - Порядок № 649).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 649 цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, коштами, передбаченими в державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Пунктами 4, 5 Порядку № 649 передбачено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 649 виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету у спосіб перерахування коштів боржнику.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій і за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано суду доказів того, що рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 360/3887/19 включено до Реєстру судових рішень, що знаходяться на виконанні у казначействі за бюджетною програмою 3504040, виконання яких буде проведено у порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22 серпня 2018 року.
Таким чином, позивачем не вжито заходів з метою виконання рішення суду у справі № 360/3887/19.
Вказані обставини в їх сукупності свідчать про невиконання позивачем судового рішення, яке набрало законної сили, за відсутності поважних причин.
Отже, спірна постанова про накладення на пенсійний орган штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 272, 287, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2020 року у справі № 360/3055/20 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 9 листопада 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: І.Д. Компанієць
Г.М. Міронова