03 листопада 2020 року справа №200/4569/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача: Блохіна А.А., суддів: , Гавришук Т.Г. Геращенко І.В. секретаря судового засідання Антонюк А.С. за участю представника відповідача Пономарьова А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 р. у справі № 200/4569/20-а (головуючий І інстанції Молочна І.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання провести коригування облікових даних інтегрованої картки платника,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просив: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 лютого 2020 року № Ф-191951-45; зобов'язати Головне управління ДПС у Донецькій області провести коригування облікових даних інтегрованої картки платника ОСОБА_1 шляхом погашення (зменшення) суми заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 13415,53 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року позовні вимоги задоволено частково, а саме суд: визнав протиправною та скасував вимогу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 12 лютого 2020 року № Ф-191951-45 у розмірі 13415,53 гривень ОСОБА_1 ; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області судовий збір у сумі 420 гривень 40 копійок на користь ОСОБА_1 . В іншій частині позовних вимог відмовив.
Позивач, не погодившись з таким рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині якою відмовлено в задоволені позовних вимог та прийняти нове, яким задовольнити позов в цій частині, а саме зобов'язати Головне управління ДПС у Донецькій області провести коригування облікових даних інтегрованої картки платника ОСОБА_1 шляхом погашення (зменшення) суми заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 13415,53 грн. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, позивач вважає дії, щодо відмови в коригуванні облікових даних інформаційної системи доходів і зборів незаконними та такими, що порушують права та інтереси позивача. Апелянт посилається на положення пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI та відсутність обов'язку зі сплати єдиного внеску. Апелянт зазначає, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Відповідач, не погодившись з таким рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що антитерористична операція завершена (закінчена). Законом України від 28.12.2015 № 911, який набрав чинність 01.01.2016, виключено пп.8 п.4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі - Закон № 1669), яким вносились зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) в частині доповнення пунктом 9-3 (у подальшому 9-4), яким надавались пільги з єдиного внеску на територіях населених пунктів, де проводилась антитерористична операція.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 є адвокатом, місце проживання: АДРЕСА_1 , взятий на обліку як самозайнята особа та платник єдиного внеску у Красноармійській ОДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області (а.с. 9).
Відповідно до платіжних доручень №5 від 19 липня 2018 року у сумі 1638,12 гривень, №6 від 19 жовтня 2018 року у сумі 2958,12 гривень, №8 від 16 січня 2019 року в сумі 2457,18 гривень, №11 від 19 квітня 2019 року в сумі 2955,29 гривень, №14 від 11 липня 2019 року в сумі 2754,18 гривень, №16 від 22 жовтня 2019 року в сумі 3115,05 гривень позивачем було сплачено ЄСВ за ІІ квартал 2018 року, ІІІ квартал 2018 року, ІV квартал 2018 року, за І квартал 2019 року, ІІ квартал 2019 року, ІІІ квартал 2019 року на користь відповідача.
23.04.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою №23/1 про звільнення від виконання обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (а.с. 11-12).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року у справі № 200/10861/19-а задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, а саме: визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 21 травня 2019 року № Ф-191951-45 (а.с. 18-24).
12 лютого 2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області, на підставі статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у відношенні позивача сформована вимога № Ф-191951-45 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску станом на 31.01.2020 на загальну суму 13415,53 гривень, в тому числі: 13415,53 гривень - недоїмка (а.с. 29).
Згідно розрахунку до вимоги вбачається, що нарахування мало місце за період IV кварталу 2018 року, І, ІІ, ІІІ, IV кварталів 2019 року, а саме: з 21 січня 2019 року по 20 січня 2020 року на загальну суму 13415,53 гривень, що також підтверджується даними ІКП позивача.
31 січня 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою №31/1 про проведення коригування даних інтегрованої картки адвоката ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей про наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в розмірі 11022,22 гривень (а.с. 25).
04 березня 2020 року позивач надав відповідь на лист в якій вказав, що підстав для виключення з інтегрованої картки платника недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у Головного управління ДПС у Донецькій області. Також зазначив, що в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року у справі № 200/10861/19-а не міститься жодних вимог щодо зобов'язання Головного управління ДФС у Донецькій області провести відповідні дії по коригуванню облікових даних в ІКП ОСОБА_1 шляхом погашення (зменшення) сум заборгованості з єдиного внеску (а.с. 26-28).
10 березня 2020 року позивач звернувся до відповідача зі скаргою на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 лютого 2020 року № Ф-191951-45 (а.с. 31-36).
Рішенням від 15 квітня 2020 року №13496/61990008060106 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 лютого 2020 року № Ф-191951-45 залишено без змін, а скаргу позивача від 10 березня 2020 року - без задоволення (а.с. 37-39).
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з того, що в силу діючого законодавства позивач звільнений від сплати єдиного соціального внеску на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог в частині зобов'язання провести коригування облікових даних інтегрованої картки платника, суд першої інстанції, виходив з того, що судом не встановлено, які норми Податкового кодексу України та Порядку №422 відповідачем порушено під час адміністрування платежів позивача з єдиного внеску.
Суд апеляційної інстанції з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України, Закону № 2464-VI, Законом № 1669 та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI, на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VІ, зокрема, частиною 8 зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону № 2464-VI, рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону № 2464-VI, рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
За частиню ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку
За частиною 5 ст. 25 Закону № 2464, вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами податковий орган, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.
Наявність у позивача недоїмки підтверджено обліковою карткою платника податку та не спростовується позивачем.
Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Підпунктом б пункту 8 статті 14-1 Закону № 1669 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI було доповнено пунктом 9-3 такого змісту: «9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до контролюючого органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
Законом України від 02.03.2015 № 219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669 вважати пунктом 9-4.
Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» № 440-IX від 14 січня 2020 року (далі -Закон № 440-ІХ), який набрав чинності 13 лютого 2020 року, пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI виключено.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 13 травня 1997 року № 1-рп/1999 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, положення пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI на час прийняття оскаржуваної вимоги були чинні.
Таким чином, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VI.
Відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку своєчасно та в повному обсязі сплачувати внески у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, унеможливлює застосування до таких платників заходів впливу, а саме складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року справа К/9901/188/17 (812/505/17).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено місто Покровськ, Донецька область.
Також, місто Покровськ, Донецька область, входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.
Отже, позивач зареєстрований та перебував на обліку в органах доходів і зборів, на території, де проводилась антитерористична операція.
Аналіз вищенаведених обставин свідчить, що позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску встановлених частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом 1 частини 2 цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до спірної вимоги та витягу з інтегрованої картки платника податків, позивач заборгованість зі сплати єдиного внеску включає в себе борг, який виник в період після початку проведення АТО (ООС).
На підставі викладеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12 лютого 2020 року № Ф-191951-45 є протиправною та підлягає скасуванню.
Суд не приймає посилання апелянта на завершення (закінчення) антитерористичної операції 30 квітня 2018 року з підстав прийняття Указу Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 та Наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України "Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей", оскільки на час прийняття спірної вимоги зазначені нормативні акти не були прийняті. Тобто, на час прийняття оскаржуваної вимоги, на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», антитерористична операція тривала. Отже, дії відповідача не відповідали чинними на час прийняття оскаржуваної вимоги приписам законодавства.
Також, указом Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях" (додається, для службового користування).
Відповідно до Наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України "Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей" розпочато операцію Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій і Луганській областях, відповідно до плану операції Об'єднаних сил.
Операцію Об'єднаних сил на даний час не припинено.
За статтею 1 Закону № 1669 визначено датою закінчення антитерористичної операції є датою набрання чинності Указом Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України».
Указ Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України», на час виникнення спірних правовідносин не приймався.
Посилання на розміщене на офіційному сайті Президента України повідомлення про завершення АТО, суд не приймає та вважає помилковим, оскільки, зазначене повідомлення не є рішенням про завершення АТО у розумінні вимог законодавства. Крім того, загальновідомими обставинами є те, що на теперішній час бойові дії на території Донецької та Луганської області тривають.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання провести коригування облікових даних інтегрованої картки платника шляхом погашення (зменшення) суми заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд зазначає наступне.
За приписами пунктів 3, 5 частини 1 статті 14 Закону № 2464, органи доходів і зборів зобов'язані, зокрема: здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону; здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру страхувальників Державного реєстру.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом №2464, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом № 449 Міністерства фінансів України 20.04.2015.
Відповідно до п. 10 розділу ІV Інструкції обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів здійснюється на підставі актів документальної перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органу доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.
Отже, за положенням статті 9 Закону № 2464 та Інструкції № 449, ДФС мало право нарахувати внесок, прийнявши вимогу про його сплату, на підставі: акту перевірки; звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів; бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) нараховується внесок.
Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
За приписами п. 3 розділу VI зазначеної вище інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема, платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.
Відповідно до пункту 61.1. ст. 61, підпунктів 62.1.1 та 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (далі ПК України), податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Згідно зі статтею 71, підпункту 72.1.1 пункту 72.1. статті 72 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
За приписами Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.
Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами, зокрема, інформація з рішення суду, прийнятого по суті.
Статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) ("Скасовується в судовому порядку"/ "Вручено, судовий розгляд"/ "Анульовано").
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на "Скасовується в судовому порядку"/"Вручено, судовий розгляд"/ "Анульовано" при частковому скасуванні.
У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Скасовується в судовому порядку"), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.
Відповідальні працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.
Системний аналіз Податкового кодексу України та Порядку № 422 свідчить про те, що ведення контролюючим органом інтегрованої картки платника (далі - ІКП), відображення у ній певної інформації під час здійснення оперативного обліку податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, не обумовлює само по собі виникнення для платника податків будь-яких грошових зобов'язань, оскільки останні встановлюються та оформлюються виключно в порядку встановленому Главою 4 Розділу ІІ ПК України шляхом прийняття відповідного рішення та врученням платнику податкової вимоги.
При цьому, положеннями ПК України унормовано питання як адміністративного, так і судового оскарження рішень контролюючих органів щодо визначення суми податкового зобов'язання.
Суд зазначає, що вищезазначеними приписами пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI не скасовано обов'язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) сплачувати його, а надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Верховний Суд у зразковій справі зазначив, що Закон № 1669-VII не скасовує обов'язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), а лише надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі №812/838/17 та від 02 квітня 2020 року у справі № 360/1546/19.
Суд зазначає, що недоїмка, яка виникла у позивача у спірний період за положенням п. 9-4 розділу VIII № 2464-VI, визнається безнадійною та підлягає списанню саме в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звернувся до відповідача із заявою щодо визнання безнадійним та списання в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску.
Таким чином, позивач не дотримався вимог діючого законодавства, а тому були відсутні законні підстави для погашення (зменшення) нарахованої заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску за спірний період.
Посилання позивача на рішення Верховного Суду є помилковим, оскільки обставини та підставі у вказаних рішеннях є відмінними від спірних правовідносин.
Доводи апеляційних скарг зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, та є тотожними наведеним в позові та відзиві на позов поясненням, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.
Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статями 309, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 р. у справі № 200/4569/20-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 р. у справі № 200/4569/20-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 та п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 09 листопада 2020 року.
Суддя-доповідач: А.А. Блохін
Судді: Т.Г. Гаврищук
І.В. Геращенко