ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 листопада 2020 року м. Київ № 640/7703/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Шуст Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВ'ЯП ТРЕЙДИНГ Україна»
до ГУ ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
за участі представників сторін:
позивача -Сулима Олена Олександрівна
від відповідача - Павленко Сергій Сергійович
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВ'ЯП ТРЕЙДИНГ УКРАЇНА" (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13-А, поверх 6, код ЄДРПОУ - 38649420) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 01.03.2019 № 00002551402 частково в частині на суму 52 798 914 (п'ятдесят два мільйони сімсот дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот чотирнадцять гривень) 00 копійок;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 01.03.2019 № 00002561402;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України від 01.03.2019 № 00002541402;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 01.03.2019 № 00002531402.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2019 року адміністративний позов задоволено повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року.
14 вересня 2020 року на адресу суду надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві про перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року за нововиявленими обставинами, в якій останній просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року відкрито провадження про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2019 року у справі № 640/7703/19 за нововиявленими обставинами.
В судовому засіданні 04 листопада 2020 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до частини першої статті 365 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
Згідно з частинами першою та другою статті 368 КАС України, заява про перегляд, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд зазначає, що інститут нововиявлених обставин - це самостійний вид перевірки законності та обґрунтованості постанов або ухвал, що не відповідають об'єктивній істині, правам і обов'язкам сторін, тобто цей вид перегляду має низку схожих ознак і відмінностей порівняно з апеляційним та касаційним переглядами рішень.
Ця відмінність полягає в підставах перегляду, об'єктах і суб'єктах перегляду, компетенції суду, порядку й наслідках перегляду, процесуальному становищі осіб, які беруть участь у справі.
Суд не погоджується із доводами заявника щодо наявності підстав для задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.
Підстави для перегляду рішень за нововиявленими обставинами визначені статтею 361 Кодексу адміністративного судочинства України і до таких підстав, зокрема, віднесено істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Так в своїй заяві, як на нововиявлені істотні для справи обставини відповідач посилається на те, що: «До управління правової роботи 08.09.2020 надійшла інформація з підсистеми «Amadeus» бази даних компанії Бюро ван Дайк Електронік Паблішінг (Bureu van Dijk Electronic Publishing, Amadeus.bvdinfo.com) про засновників/власників компаній «Evyap Sabun Yag Gliserin Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi», «Evyap International Dis Ticaret Anonim Sirketi» ma «Evyap Sabun Malaysia Sdn Bhd». Відповідно до отриманих даних засновниками/власниками вищезазначених компаній є компанія «Ев'яп Холдінг A.C.» («Evyap Holding Anonim Sirketi»)», та зазначає про те, що ці компанії є пов'язаними.
Проаналізувавши доводи сторін та наявні матеріали справи, суд встановив, що дані обставини не можуть вважатися нововиявленими та могли бути відомі ГУ ДПС у м. Києві на час розгляду справи, в зв'язку із наступним.
Як зазначено в акті перевірки від 06.02.2019 № 74/26-15-14-02-05/38649420 року, ще на етапі проведення планової виїзної документальної перевірки TOB «ЕВ'ЯП ТРЕЙДИНГ УКРАЇНА», податковим органом було встановлено, що компанія «ЕВ'ЯП САБУН ЯГ ГЛІСЕРІН САНАЇ BE ТІДЖАРЕТ А.Ш.» («Evyap Sabun Yag Gliserin Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi») є власником Торгових марок (стор. 6 Акту перевірки).
До того ж, відповідач зазначав, що товариств придбавало товари, марковані торговими марками у компаній «ЕВ'ЯП ІНТЕРНЕШНЛ ДІС ТІЖАРЕТ АС» («Evyap International Dis Ticaret Anonim Sirketi») та «ЕВ'ЯП САБУН МАЛАЙЗІЯ СДН БХД» («Evyap Sabun Malaysia Sdn Bhd») (стор. 37, 38 Акту перевірки щодо подання звіту про контрольовані операції).
Тобто на етапі проведення перевірки податковий орган був обізнаний про взаємовідносини позивача із зазначеними вище компаніями та мав об'єктивну можливість перевірити чи є ці компанії пов'язаними.
Суд зазначає, що аналогічну можливість відповідач мав і під час розгляду заперечень Товариства на Акт перевірки.
До того ж, особисто позивач під час розгляду справи неодноразово звертав увагу на той факт, що компанії-нерезиденти, з якими у товариства були господарські відносини, є пов'язаними між собою.
На думку суду, факт пов'язаності компаній-нерезидентів є доволі очевидним, враховуючи їх назви:
«Evyap Sabun Yag Gliserin Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi»;
«Evyap International Dis Ticaret Anonim Sirketi»;
«Evyap Sabun Malaysia Sdn Bhd».
Суд звертає увагу, що у позовній заяві позивач також прямо зазначав про те, що товариство, у період, що перевірявся, придбавало товари марковані Торговими марками не у компанії «ЕВ'ЯП САБУН ЯГ ГЛІСЕРІН САНАЇ BE ТІДЖАРЕТ А.Ш.» («Evyap Sabun Yag Gliserin Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi»), яка є власником Торгових марок, а у компаній виробників товарів «ЕВ'ЯП ІНТЕРНЕШНЛ ДІС ТІЖАРЕТ АС» («Evyap International Dis Ticaret Anonim Sirketi») та «ЕВ'ЯП САБУН МАЛАЙЗІЯ СДН БХД» («Evyap Sabun Malaysia Sdn Bhd»), відповідно до контрактів № 1 від 01.11.2013 та № 3 від 02.03.2015.
Таким чином, на етапі отримання позовної заяви відповідач був ознайомлений з підставами позову та мав можливість перевірити факт пов'язаності між компаніями.
Проте, як вбачається зі службової записки від 08.09.2020 № 12/26-15-07-06-01, копія якої додана до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, на отримання інформації про пов'язаність вищезазначених компаній ГУ ДПС у м. Києві знадобилось 5 календарних днів.
Так, відповідна інформація була надана Управлінням трансферного ціноутворення ГУ ДПС у м. Києві на виконання службової записки від 03.09.2020 № 15713/26-15-08-03-19. Тобто інформацію щодо пов'язаності компаній-нерезидентів відповідач перевірив лише у вересні 2020 року, а саме через 9 місяців після винесення судом рішення у справі.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач мав можливість скористатися такою системою, як на етапі проведення перевірки, так і судового розгляду справи і перевірити факт пов'язаності компаній-нерезидентів між собою.
До того ж, в заяві відповідач зазначає, що враховуючи той факт, що вищезазначені компанії нерезиденти є асоційованими/пов'язаними особами, а продукція, придбана позивачем, виготовлялась «Evyap International Dis Ticaret Anonim Sirketi» ma «Evyap Sabun Malaysia Sdn Bhd» з дозволу і за дорученням компанії «Evyap Sabun Yag Gliserin Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi», з метою подальшої реалізації TOB «Ев 'яп Трейдинг Україна» останньої на території України, то введення зазначеної продукції в цивільний оборот фактично не відбувалось.
Суд зазначає, що таке твердження відповідача є необґрунтованим та за своєю суттю не є нововиявленою обставиною, з огляду на наступне.
В рішенні від 21.11.2019 року Окружний адміністративний суд м. Києва зазначав, що власник торгової марки втрачає право на комерційне використання товару, який був введений ним у цивільний оборот (проданий, реалізований тощо), і подальше використання знаку для товарів і послуг по відношенню до такого товару є вільним, не потребує дозволу власника торгової марки та не може бути ним обмежений або заборонений.
Таким чином, товари, що були вже марковані торговими марками, під час придбання їх товариством у нерезидентів «ЕВ'ЯП ІНТЕРНЕШНЛ ДІС ТІЖАРЕТ АС» та «ЕВ'ЯП САБУН МАЛАЙЗІЯ СДН БХД» вводились даними компаніями в цивільний оборот за згодою власника свідоцтва, що згідно із ч.6 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» зумовило «вичерпання прав» власника торгових марок на подальшу заборону їх використання та отримання плати за їх використання від подальшої реалізації позивачем товарів, маркованих торговими марками на території України.
Відповідно, після введення товару на ринок, саме по собі використання позивачем торгових марок на товарах було некомерційним, а наявність торгових марок на упаковках, бірках товару не зумовлювало виникнення у позивача вигод щодо використання власне торгових марок.
Таким чином, інформація про те, що компанії-нерезиденти є пов'язаними особами не може вважатись істотною для справи обставиною і жодним чином не впливає на зміст правовідносин.
Вищевикладене також підтверджується правовою позицією Верховного Суду, зокрема, викладеною в постановах від 01.10.2020 у справі № 820/1576/15, від 30.09.2020 у справі № 809/1198/17, а саме:
«Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справі, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
Тобто нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлення нових істотних юридичних фактів, що існували на час розгляду справи, у якій ухвалено судове рішення, яке переглядається, але не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.
Для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами важливим є наявність у ухваленому іншому судовому рішенні доведених істотних обставин, що існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, але не могли бути відомі ні особі, яка заявила про це, ні суду, в провадженні якого перебувала справа».
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тобто, з урахуванням того, що предметом розгляду у справі № 640/7703/19 було визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, відповідач не може посилатися на обставини, які не були покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
До того ж, суд звертає увагу, що відповідач зазначає про наявність однієї нововиявленої обставини, яка стосується винесення податкового повідомлення-рішення від 01.03.2019 №00002551402, проте просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2019 року в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Проте, нововиявлених обставин, які б могли бути підставою для скасування інших податкових повідомлень-рішень, що були предметом розгляду по справі № 640/7703/19, відповідач суду не навів.
Відносно інших податкових повідомлень-рішень відповідач лише дублює раніше наведені в акті перевірки та відзиві на позов обставини та докази, які були вже досліджені судом під час розгляду справи № 640/7703/19.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.
Відтак, суд не приймає до уваги висновки податкового органу щодо придбання послуг з організації та супроводження рекламних заходів (послуг), які використовувались товариством у своїй господарській діяльності, оскільки такі висновки вже досліджувались судом під час розгляду справи та їм була надана належна правова оцінка у рішенні суду.
Під час розгляду справи, представником позивача було заявлено клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання, представник позивача зазначив, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та складністю наданої адвокатами правничої допомоги, а також із часом, витраченим адвокатським об'єднанням на надання правничої допомоги.
Дослідивши надані до матеріалів справи документи, суд встановив обґрунтованість заявленого клопотання представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на наступне.
З метою отримання професійної правничої допомоги щодо судового розгляду заяви ГУ ДПС у м. Києві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2019 у справі № 640/7703/19, між TOB «ЕВ'ЯП ТРЕЙДИНГ УКРАЇНА» та Адвокатським об'єднанням «Гвоздій та Оберкович» було укладено договір про надання правової допомоги від 06.02.2019 № 14/02-19 та Додаток № 2 від 08.10.2020 до Договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з п. 1 ч. З ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до п. 2 Додатку № 2 сторони дійшли взаємної згоди, що у відповідності до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги Клієнту, згідно з Додатком № 2 складає гривневий еквівалент суми 3 000,00 (три тисячі) доларів США без ПДВ. Клієнт зобов'язується оплатити 100% (сто відсотків) фіксованого гонорару за відповідні послуги на підставі рахунку Адвокатського об'єднання. Загальна сума кожного рахунку збільшується на суму ПДВ.
Тобто, між позивачем та Адвокатським об'єднанням було погоджено фіксований розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги.
Позивач, відповідно до умов додатку № 2, на підставі рахунку №3146 від 08.10.2020 оплатив професійну правничу допомогу, надану Адвокатським об'єднанням, у сумі 101 966, 40 грн з ПДВ (еквівалент 3000 Доларів США з урахуванням ПДВ), що підтверджується платіжним дорученням № 3059 від 15.10.2020.
Адвокатське об'єднання, надало в свою чергу позивачу професійну правничу допомогу, яка передбачена додатком № 2, що підтверджується підписаними між Товариством та Адвокатським об'єднанням актом надання послуг № 1 від 15.10.2020 та детальним описом наданих послуг б/н від 15.10.2020.
З системного аналізу норм ст. ст. 2, 134, 139, 369 КАС України вбачається, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тобто витрати позивача на професійну правничу допомогу в межах судового розгляду заяви, що становлять 101 966, 40 грн, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 2) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 1) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд вважає, що розмір гонорару, який був виплачений клієнтом за надання Адвокатський об'єднанням правової допомоги в межах судового розгляду заяви відповідає вимогам ч. 5 ст. 134 КАС України, з урахуванням наступного.
Розмір витрат на оплату послуг Адвокатського об'єднання є співмірним зі складністю справи та наданими адвокатом послугами.
Як зазначає позивач, з урахуванням того, що заява була подана майже через 10 місяців після розгляду справи № 640/7703/19 по суті, з метою визначення правомірності та обґрунтованості заяви, адвокату Адвокатського об'єднання фактично довелось здійснювати не лише юридичний аналіз самої заяви та додатків до неї, а повторно аналізувати всі матеріали справи №640/7703/19.
Таким чином, враховуючи об'єм проаналізованої інформації, та необхідність підготовки додаткових пояснень (заперечень) на заяву, суд вважає розмір витрат на оплату послуг Адвокатського об'єднання співмірним зі складністю справи та наданими адвокатом послугами.
До того ж, розмір витрат на оплату послуг Адвокатського об'єднання є співмірним із часом, витраченим на надання послуг.
Відповідаю до Акту надання послуг № 1 від 15.10.2020 та детального опису наданих послуг б/н від 15.10.2020, станом на 15 жовтня 2020 року на надання професійної допомоги Адвокатським об'єднання було витрачено значну кількість часу - 11 годин 10 хв.
Розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу є також співмірним із ціною позову та значенням справи для позивача.
Ціна позову у справі № 640/7703/19 становить 65 252 523,00 грн. З урахуванням цього розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, який складає 101 966,40 грн, становить всього 0,15 % від ціни позову.
Крім того , справа має важливе значення для позивача, адже TOB «ЕВ'ЯП ТРЕИДИНГ УКРАЇНА» входить до групи компаній «ЕВ'ЯП», яка є загальновідомою та має представництво у багатьох країнах світу, а тому наявність податкових спорів та безпідставне нарахування позивачеві податкових зобов'язань може не лише призвести до негативних матеріальних наслідків, а й негативно вплинути на ділову репутацію TOB «ЕВ'ЯП ТРЕЙДИНГ УКРАЇНА».
З урахуванням наведеного, будь-яких підстав для відмови у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу або для зменшення вказаної суми судом не встановлено.
Суд вважає за потрібне підкреслити, що метою стягнення витрати на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але й у певному сенсі має спонукати суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин (висновок Верховного суду у постанові від 25.10.2019 у справі № 826/13270/16).
Європейський суд з прав людини у справі "Brumarescu v. Romania" від 28.11.1999 наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.
Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (справа "Ryabykh v. Russia" від 24.07.2003)
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 369 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Враховуючи те, що вказані заявником в якості нововиявлених обставини такими не являються, у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід відмовити.
Керуючись статтями 72-77, 90, 241-243, 248, 256, 368, 369 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. У задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві про перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року за нововиявленими обставинами- відмовити повністю;
2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВ'ЯП ТРЕЙДИНГ УКРАЇНА" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 101 966, 40 грн (сто одна тисяча дев'ятсот шістдесят шість грн сорок коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено і підписано 09 листопада 2020 року
Суддя Н.Г. Вєкуа