09 листопада 2020 року Чернігів Справа № 620/3532/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими позивачу визначено суми податкових зобов'язань за платежем:
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки : від 04.10.2018 №0000347-5106-2504 на суму 4475,20 грн; від 04.10.2018 №0000348-5106-2504 на суму 1927,13 грн; від 04.10.2018 №0000349-5106-2504 на суму 1703,37 грн; від 04.10.2018 №0000346-5106-2504 на суму 2926,40 грн; від 04.10.2018 №0000345-5106-2504 на суму 1260,18 грн; від 04.10.2018 №0000344-5106-2504 на суму 1113,86 грн; від 05.04.2019 №0008968-5106-2504 на суму 5206,62 грн;; від 05.04.2019 №0008967-5106-2504 на суму 3404,68 грн; від 07.11.2019 №0174549-5106-2504 на суму 8803,03 грн;
за платежем : орендна плата з фізичних осіб: від 30.06.2017 № 6234548-0000 на суму 1075,28 грн; від 30.06.2017 №6234550-0000 на суму 499,37 грн; від 15.01.2018 №14528-506-2513 на суму 1075,28 грн; від 15.01.2018 №14527-5106-2513 на суму 499,37 грн; від 08.10.2019 №173522-5105-2513 на суму 1359,04 грн; від 21.05.2020 №151944-5105-2513 на суму 1359,04 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що що на період 2015-2018 років відносно об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки або не було взагалі встановлено або вона дорівнювала 0% мінімальної заробітної плати, з усіх об'єктів нежитлової нерухомості, що знаходяться на території м. Борзна, Чернігівської області, позивач, будучи їх законним власником, в силу приписів пп.266.4.2 п.266.4, пп.266.5.1 п.266.5 cт.266 ПК України та рішень Борзнянської міської ради податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не повинен був сплачувати. Також вказує, що земельні ділянки не були сформовані, кадастрових номерів не мали і об'єктами цивільних прав не могли бути, а також виходячи з відсутності укладеного з належним орендодавцем договору про передачу їх в оренду, та того, що ні право комунальної власності територіальної громади м. Борзна, Чернігівської області, ні право оренди позивача, на них зареєстровані не були, обов'язку сплачувати орендну плату у позивача за період 2017-2020 з цих земельних ділянках не виникало.
Ухвалою суду від 11.09.2020 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву.
Представник відповідача надав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що твердження позивача про не придатність об'єктів нежитлової нерухомості для використання на увагу не заслуговують, оскільки об'єкти обліковуються в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і не непридатність та не використання їх не впливає на обов'язок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Також встановлено в 2019 році використання земельної ділянки без укладення договору оренди та сплати орендної плати, у зв'язку з чим, по земельній ділянці нараховано орендну плату з фізичних осіб. З огляду на зазначене, Головне управління ДПС у Чернігівській області приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
За даними інформаційної системи органів ДПС АІС «Податковий блок», Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 01.01.2020 за фізичною особою ОСОБА_1 як за власником рахуються три об'єкти нежитлової нерухомості:
з 10.05.2016 - нежитлове приміщення - майстерня, загальною площею 472,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 ;
з 13.12.2007 - нежитлова будівля - контора, загальною площею 279,7 кв.м, за адресою АДРЕСА_2 ;
з 25.01.2011 - нежитлова будівля - столова, загальною площею 182,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 .
ГУ ДПС у Чернігівській області у відповідності до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Орендна плата з фізичних осіб нарахована згідно з договорами оренди наданими Борзнянською міською радою (переліків орендарів):
від 01.01.2014 (термін дії договору 2014-2018) земельної ділянки (за адресою: АДРЕСА_3 . площа земельної ділянки 0.0427 га): за 2015 рік - 499,37 грн.. за 2017 рік - 499.37 грн.. за 2018 рік - 499,37 грн.
від 01.01.2014 (термін дії договору 2014-2018) земельної ділянки (за адресою: АДРЕСА_2 . площа земельної ділянки 0.0748 га): за 2016 рік - 1075,28 грн.і за 2017 рік - 1075,28 грн., за 2018 рік - 1075,28 грн.
ГУ ДПС у Чернігівській області у відповідності до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України прийняті податкові повідомлення-рішення, якими позивачу нараховано орендну плату з фізичних осіб:
за 2017 рік - №6234548-0000 від 30.06.2017 на суму 1075,28 грн, №6234550-0000 від 30.06.2017 на суму 499,37 грн; (отримані в 2019 році)
за 2018 рік - №14527-5106-2513 від 15.01.2018 на суму 499,37 грн, №14528-5106-2513 від 15.01.2018 на суму 1075,28 грн;
за 2019 рік - №173522-5105-2513 від 08.10.2019 на суму 1359,04 грн;
за 2020рік - №151944-5105-2513 від 21.05.2020 на суму 1359,04 грн.
Оскаржені податкові повідомлення-рішення отримані позивачем в 2019-2020 роках.
Позивач вважає рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, внаслідок чого звернувся до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.
Відповідно до п.10.3 ст.10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.
Відповідно до п.265.1 ст.265 ПК України податок на майно складається з:
податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
транспортного податку;
плати за землю.
Відповідно п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради в 'межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Підпунктом 12.3.2 п.12.3 ст.12 ПК України зазначено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні ст.7 ПК України з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.
Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (пп.12.3.3 п.12.3 ст.12 ПК України).
У відповідності до пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Згідно пп.12.3.5 п.12.3 ст.12 ПК України у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.
Як зазначено в пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об'єктом оподаткування.
З наведених норм чинного законодавства України вбачається, що стосовно об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які знаходяться на території м. Борзна, Чернігівської області, встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та пільг з цього податку відноситься до компетенції Борзнянської міської ради.
Так, 06.02.2014 Борзнянська міська рада прийняла рішення «Про затвердження ставок податку на нерухоме майно», яким вирішила встановити ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, однак будь-яких ставок цього податку для об'єктів нежитлової нерухомості цим рішенням взагалі встановлено не було.
09.07.2015 Борзнянська міська рада прийняла рішення «Про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», яким вирішила встановити ставки податку для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у вдасності фізичних та юридичних осіб на 2016 рік, але для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості (присадибної), які перебувають у власності фізичних осіб, які не використовуються у підприємницькій діяльності чи з метою отримання доходу ставку цього податку було встановлено у розмірі 0% мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року.
14.07.2016 Борзнянська міська рада прийняла рішення «Про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», яким вирішила встановити ставки податку для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб на 2017 рік, але для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості (присадибної), які перебувають у власності фізичних осіб, які не використовуються у підприємницькій діяльності чи з метою 'отримання доходу ставку цього податку було також встановлено у розмірі 0% мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року.
13.07.2017 Борзнянська міська рада прийняла рішення «Про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», яким вирішила встановити і ставки податку для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб на 2018 рік, але для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості (присадибної), які перебувають у власності фізичних осіб, які не використовуються у підприємницькій діяльності чи з метою отримання доходу ставку цього податку знову було встановлено у розмірі 0% мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року.
Тобто, ставка в 0% передбачена виключно для присадибної нежитлової нерухомості, яка не використовується у підприємницькій діяльності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період 2015-2019 років, дійсно, мав у власності наступні об'єкти нежитлової нерухомості:
нежитлове приміщення - майстерня, загальною площею 472,9 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 ;
нежитлова будівля - контора, загальною площею кв.м, за адресою АДРЕСА_2 ;
нежитлова будівля - столова, загальною площею 182,9 кв.м, за адресою АДРЕСА_3 .
Усі ці об'єкти були отримані у власність в рахунок майнового паю при розпаюванні КСП «Полісся».
При цьому, усі ці об'єкти у вказаний період ніким і ніяк не використовувались, що відповідачем не спростовано. Електрична енергія не споживалася, що підтверджується довідкою від 20.12.2019 про стан розрахунків фізичної особи ОСОБА_1 за активну електроенергію з 01.01.2014 по 31.12.2019. Позивач фізичною особою - підприємцем не являється. 31.08.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис № 20420060002001115 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується повідомленням про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця від 31.08.2015 №б/н.
Таким чином, враховуючи те, що відносно об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки або не було взагалі встановлено або вона дорівнювала 0% мінімальної заробітної плати, з усіх перелічених вище об'єктів нежитлової нерухомості, що знаходяться на території м. Борзна, Чернігівської області, позивач, будучи їх законним власником, в силу приписів пп.266.4.2 п.266.4, пп.266.5.1 п.266.5 cт.266 ПК України та згаданих вище рішень Борзнянської міської ради податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не повинен був сплачували.
Відповідно, оскільки у вказаних вище податкових повідомленнях-рішеннях позивачу визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якого він не повинен був сплачувати, усі ці податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо орендної плати з фізичних осіб, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.269.1ст.269 ПК України платниками податку є:
власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
землекористувачі.
Нарахування орендної плати визначено ст.288 ПК України.
Відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік. та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки п.288.2 ст.288 ПК України.
Відповідно до п.288.3 ст.288 ПК України об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі. оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 ПК України.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Статтею 654 Цивільного кодексу України (який є загальним нормативно-правовим актом, що регулює зобов'язальні правовідносини) визначено, що зміна або розірвання договору, вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Пунктом 34 Договору оренди від 01.01.2014 сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Тобто одностороння зміна умов договору не допускається.
Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листачювідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
В той же час, як зазначено в ч.ч.1,2 ст.4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Як йдеться в ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
З листа ГУ ДПС у Чернігівській області від 10.02.2020 №570/к/25-01-33-02-11 вбачається, що вказану у наведених вище податкових повідомленнях-рішеннях орендну плату визначено позивачу за земельні ділянки, розташовані в АДРЕСА_3, та в АДРЕСА_2.
Вказані земельні ділянки перебували у колективній власності КСП «Полісся», яке припинено.
Згідно ст.41 Конституції України, ст.80 Земельного кодексу України та глави 23 розділу І книги третьої Цивільного кодексу України в Україні існує лише три форми власності: приватна, державна та комунальна.
З метою вирішення питання щодо колективної власності на землю Верковною Радою України було прийнято Закон України від 10.07.2018 №2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», яким розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України було доповнено пунктом 21 наступного змісту : «Установити, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.
Даний закон набрав чинності з 01.01.2019.
Таким чином, з наведеного вбачається, що у період до 31.12.2018 право передавати зазначені вище земельні ділянки в оренду мала особа, якій вони належали на праві колективної власності, а з 01.01.2019 - Борзнянська міська рада, на території якої вони знаходяться, адже лише з цієї дати вони стали вважатися комунальною власністю територіального громади м. Борзна, Чернігівської області.
В свою чергу, у період до 31.12.2018 із особою, якій ці земельні ділянки належали на праві колективної власності, а починаючи з 01.01.2019 із Борзнянською міською радою, як Орендодавцями, та позивачем, як Орендарем, договорів оренди вказаних вище земельних ділянок укладено не було.
Договори оренди землі від 01.01.2014 щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 , площею 0,0427 га, та щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,748 га, про які згадується у листі ГУ ДПС у Чернігівській області від 10.02.2020 №570/к/25-01-33-02-11, були підписані між Борзнянською міською радою, як Орендодавцем, та позивачем, як Орендарем. Однак, оскільки станом на 01.01.2014 ці земельні ділянки комунальною власністю територіального громади м.Борзна, Чернігівської області не являлися Борзнянська міська рада не мала повноважень передавати їх в оренду.
Відповідно, обидва вказані вище договори оренди землі договорами оренди іземлі в розумінні ст.13 Закону України «Про оренду землі» та п.288.1 ст.288 ПК України бути не можуть, оскільки в якості орендодавця вони підписані особою, яка не була їх орендодавцем в розумінні ст.4 Закону України «Про оренду землі», тобто з неналежним орендодавцем, який прав та повноважень на їх укладання взагалі на той час не мав.
Згідно ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.ч. 1,3,4,9 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Не зважаючи на викладене, станом на 01.01.2014 земельні ділянки за адресою АДРЕСА_3 , площею 0,0427 га, та за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,748 га, сформованими не були, кадастрових номерів не мали, а відтак й об'єктами цивільних прав, у тому числі об'єктами оренди та сплати орендної плати бути не могли.
На ці земельні ділянки ні право комунальної власності територіальної громади м. Борзна, Чернігівської області, ні право оренди позивача, не були і не могли бути зареєстрованими.
Отже, враховуючи, що вказані вище земельні ділянки не були сформовані, кадастрових номерів не мали і об'єктами цивільних прав не могли бути, а також виходячи з відсутності укладеного з належним орендодавцем договору про передачу їх в оренду, та того, що ні право комунальної власності територіальної громади м. Борзна, Чернігівської області, ні право оренди позивача, на них зареєстровані не були, обов'язку сплачувати орендну плату у позивача за період 2017-2020 роки з цих земельних ділянок не виникало.
Відповідно, податкові повідомлення-рішення, якими позивачу за цей період визначено податкові зобов'язання з орендної плати за вказані вище земельні ділянки також є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, відповідач діяв поза межами повноважень, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, тому позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
від 04.10.2018 №0000347-5106-2504 на суму 4475,20 грн; від 04.10.2018 №0000348-5106-2504 на суму 1927,13 грн; від 04.10.2018 №0000349-5106-2504 на суму 1703,37 грн; від 04.10.2018 №0000346-5106-2504 на суму 2926,40 грн; від 04.10.2018 №0000345-5106-2504 на суму 1260,18 грн; від 04.10.2018 №0000344-5106-2504 на суму 1113,86 грн; від 05.04.2019 №0008968-5106-2504 на суму 5206,62 грн;; від 05.04.2019 №0008967-5106-2504 на суму 3404,68 грн; від 07.11.2019 №0174549-5106-2504 на суму 8803,03 грн; від 30.06.2017 №6234548-0000 на суму 1075,28 грн; від 30.06.2017 №6234550-0000 на суму 499,37 грн; від 15.01.2018 №14528-506-2513 на суму 1075,28 грн; від 15.01.2018 №14527-5106-2513 на суму 499,37 грн; від 08.10.2019 №173522-5105-2513 на суму 1359,04 грн; від 21.05.2020 №151944-5105-2513 на суму 1359,04 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул.Реміснича,11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 коп.) грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу"Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966).
Повний текст рішення виготовлено 09 листопада 2020 року.
Суддя Л.О. Житняк