Справа № 560/3512/19
іменем України
29 жовтня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С.
за участю:секретаря судового засідання Голуб О.Р. представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування припису, постанови,
ПРЕДМЕТ, ПІДСТАВИ, ЗМІСТ ПОЗОВУ. СУТЬ СПОРУ.
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Держпраці у - Хмельницькій області про скасування припису № ХМ2188/328/АВ-П489 від 7 жовтня 2019 року та постанови про накладення штрафу від 8 жовтня 2019 року за № 22/222.
Позивач покликається на те, що 25 вересня 2019 року працівниками управління Держпраці у Хмельницькій області проводилось інспекційне відвідування за адресою: АДРЕСА_2 магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де здійснює підприємницьку діяльність позивач - фізична особа підприємець ОСОБА_1 . Під час відвідування посадові особи виявили факт використання праці найманого працівника без офіційного оформлення трудових відносин, про що був складений акт інспекційного відвідування, а на підставі нього у подальшому внесений спірний припис та прийнята постанова, зі змістом яких позивач не погоджується.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, у період проведення інспекційного відвідування позивач знаходилась у службовому відрядженні у м. Києві, натомість у магазині перебувала продавець, яка не могла надати перевіряючим усі необхідні документи, які знаходились у позивачки.
Позивач посилається на те, що як видно з акту перевірки, вона проведена у присутності гр. ОСОБА_2 , який начебто надав інспекторам непідписаний трудовий договір з продавцем ОСОБА_3 та інші документи, хоча будь-які дані про вказану особу (хто це і які повноваження на представництво інтересів позивачки він мав) відсутні. Крім того, позивач вказує на недоліки оформлення документів на проведення інспекційного відвідування, ставлячи під сумнів саму можливість оформлення відповідного наказу та направлень на перевірку.
Стосовно оформлення трудових відносин з продавцем ОСОБА_3 , позивач зазначає, що остання була прийнята на роботу з 12 вересня 2019 року, про що ними підписаний трудовий договір, також виданий наказ про прийняття на роботу, вчинений запис у трудовій книжці працівника та виплачена заробітна плата. Позивач не заперечує, що повідомлення про прийняття ОСОБА_3 на роботу, яке повинно було бути скероване податковому органу, дійсно направлене пізніше, однак це не свідчить про використання праці неоформленого працівника, відтак наявність складу правопорушення, за яке до позивача застосовано штраф.
Зважаючи на сукупність цих та інших обставин, описаних у позові, позивач просить скасувати спірні рішення відповідача.
ХІД СПРАВИ.
Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.
У подальшому суд перейшов до розгляду справ за правилами загального позовного провадження.
Відповідачем поданий відзив на позов, у якому позов не визнає.
Покликається на правомірність підстав проведення інспекційного відвідування і те, що державними інспекторами не була порушена визначена законом процедура. Зазначає, що на об'єкті перевірки на час проведення інспекційного відвідування перебувала продавець ОСОБА_3 , яка надала усні, а згодом і письмові пояснення, з яких вбачалось, що належне оформлення трудових відносин між нею та ФОП ОСОБА_1 у період з 12 по 24 вересня 2019 року не здійснювалось. Таким чином, позивач фактично допустила ОСОБА_3 до роботи без оформлення трудового договору. З наданих під час інспекційного відвідування документів вбачалось, що позивач у вказаний період використовувала працю неоформленого належним чином працівника, а також не подала повідомлення про прийняття не роботу податковому органу, тобто порушила вимоги ст. 24 КЗпП України.
На підставі акту інспекційного відвідування відповідач правомірно прийняв оспорювані рішення, які є обґрунтованими та законними, оскільки об'єктивно доводять факт порушення позивачкою вимог трудового законодавства. Зважаючи на це, у позові просить відмовити.
Позивач подала відповідь на відзив (а.с. 59-63), де з доводами відповідача не погоджується, зазначаючи про те, що інспекційне відвідування було проведене з порушенням вимог щодо процедури, позаяк позивач взагалі ставить під сумнів легітимність документів, які були надані для проведення заходу. Вважає, що відвідування об'єкта проводилось на підставі п. 33 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (постанова КМУ від 21.08.2019 № 823), відтак у службових осіб були відсутні повноваження вимагати та отримувати документи від суб'єкта господарювання. Також позивач вказує на те, що представники відповідача взагалі не встановлювали особу гр. ОСОБА_2 , не перевіряли його повноваження, відтак не могли приймати від нього будь-які документи в інтересах позивачки. Позивач також зазначає, що несвоєчасне подання податковому органу повідомлення про прийняття працівника на роботу не свідчить про неоформлення трудових відносин загалом.
Відповідач подав додаткові пояснення (а.с. 153-157) де вказує на те, що наданих позивачем до позову документів не існувало на час проведення заходу державного контролю, тоді як подане 25.09.2019 повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_3 свідчить про те, що до цієї дати, тобто з 12 по 24 вересня 2019 року вказана особа була фактично допущена до роботи без оформлення трудового договору. Також покликається на існування трудового договору від 25.09.2019, не підписаного сторонами, який був отриманий під час інспекційного відвідування.
Розгляд справи відкладався за клопотаннями сторін ( для витребування доказів, для виклику свідків, у зв'язку з перебуванням осіб у відпустках), у зв'язку з введеними у державі та регіоні карантинними обмеженнями.
Суд неодноразово витребував необхідні для справи докази (документи)
В судовому засіданні сторони підтвердили свої доводи і заперечення, викладені ними у поданих суду заявах по суті.
Судом допитані в якості свідків: ОСОБА_3 (продавець магазину), ОСОБА_4 ( керівник управління Держпраці), ОСОБА_1 (позивач, з її згоди), ОСОБА_5 (інспектор), ОСОБА_2 (особа, яка ймовірно, була присутня під час інспекційного відвідування)
ЗАКОНОДАВСТВО.
Стаття 24 Кодексу Законів про працю України передбачає, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Таким чином, ключовою обставиною для цієї справи є встановлення того, чи мав місце фактичний допуск позивачем працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ. ОЦІНКА ДОКАЗІВ.
Судом встановлено, що протягом 25 - 26 вересня 2019 року працівниками управління Держпраці у Хмельницькій області проводилось інспекційне відвідування за адресою: АДРЕСА_2 магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де здійснює підприємницьку діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_1 .
Інспекційне відвідування проводилось на підставі наказу від 25.09.2019 (а.с. 44), направлення на проведення інспекційного відвідування тією ж датою (а.с.45). Також у справі є службова записка (а.с.71), на підставі якої виданий наказ та направлення. Зазначені обставини, які передували проведенню інспекційного заходу, підтвердив допитаний в якості свідка ОСОБА_4 , керівник управління Держпраці, який 25 вересня 2019 року також перебував у смт. Гриців з робочими питаннями, відтак мав можливість підписати необхідні документи.
Як вбачається з акту інспекційного відвідування від 26.09.2019 № ХМ 2188/328/АВ (а.с. 25-27,46-47) під час інспекційного відвідування посадовими особами відповідача виявлений факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.
На час інспекційного відвідування магазину у ньому за прилавком знаходилась ОСОБА_3 , яка назвалась продавцем та пояснила, що працює у ФОП ОСОБА_1 з 12 вересня 2019 року, однак трудовий договір не надала.
У акті також зазначається, що «в ході інспекційного відвідування надано копію трудового договору укладеного між ФОП ОСОБА_1 та працівником ОСОБА_3 25.09.2019 року. Вказана копія трудового договору не містить відмітки про підпис трудового договору працівником та фізичною особою-підприємцем (…) Таким чином встановлено, що трудові відносини між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо виконання роботи за професією «продавець продовольчих товарів» в період з 12.09.2019 року по 24.09.2019 року належним чином у відповідності до вимог статті 24КЗпП України не оформлено»
Крім того, з акту інспекційного відвідування вбачається, що захід проведений у присутності ОСОБА_2 .
Судом досліджений зміст письмових пояснень ОСОБА_3 (а. с. 48), де вона, зокрема, вказує на те, що вона працює в магазині «Все для дому» з 12 вересня 2019, «трудовий договір не отримувала, а також ніякий інший договір не підписувала»
У справі містяться два повідомлення про прийняття працівника на роботу, датовані 25 вересня 2019 року та 01 жовтня 2019 року.
На підставі акту інспекційного відвідування від 26.09.2019 прийняті спірний припис № ХМ2188/328/АВ-П489 від 7 жовтня 2019 року (а.с.29,51), з якого вбачається вимога усунути виявлене порушення в частині неповідомлення про прийняття працівника на роботу, та спірна постанова від 8 жовтня 2019 року № 22/222 (а. с. 30-31,52-53), відповідно до якої на ФОП ОСОБА_1 накладений штраф в розмірі 125190 грн. за порушення вимог ст. 24 КЗпП України. На припис позивачем подана скарга (а.с.32)
З огляду на встановлені обставини та досліджені документи, пояснення сторін та покази свідків, суд приходить до висновку про непідтвердження доводів відповідача належними доказами, відтак недоведення правомірності прийнятих рішень.
Як видно з наказу №09/09/19-р від 09.09.2019 (а.с. 15) ФОП ОСОБА_1 з 12 по 28 вересня 2019 року перебувала у м. Києві у відрядженні, що підтвердила особисто допитана в якості свідка ОСОБА_1 та продавець магазину ОСОБА_3 .
Відповідно до заяви ОСОБА_3 (а.с. 16) позивач наказом № 5 від 09.09.2019 року ( а.с. 17) прийняла її на посаду продавця непродовольчих товарів у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 »
Позивачем наданий трудовий договір з ОСОБА_3 від 12.09.2019 року, підписаний сторонами, який містить відбиток печатки фізичної особи-підприємця (а. с. 18) Про прийняття ОСОБА_3 на роботу з 12.09.2019 року свідчить також запис № 15 у її трудовій книжці (а.с. 19-20) Як вбачається з відомостей про виплату заробітної плати (а.с. 23-24) позивач виплатила ОСОБА_3 заробітну плату за вересень 2019 року.
Відповідачем наведені обставини не спростовані, оскільки відповідач не надав суду примірник трудового договору від 25.09.2019 року, про який згадується у акті. Будь-які докази існування цього документа у справі відсутні і з додатків до відзиву та додаткових пояснень відповідача також не вбачаються.
Суд звертає увагу на розбіжності у змісті акту інспекційного відвідування, де спочатку зазначається про ненадання трудового договору, а потім про те, що його було надано. Одночасно з цим, зі змісту акту неможливо зрозуміти, хто та за яких обставин надав інспекторам цей договір, оскільки позивач під час заходу була відсутня, а у продавця в магазині його також не було.
Так, з показів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 випливає, що позивач під час інспекційного відвідування була відсутня, оскільки перебувала у м. Києві. Свідок ОСОБА_5 надала суперечливі покази, покликаючись на неможливість пригадати усі деталі інспекційного заходу. Інший інспектор, якого суд вирішив допитати, в судове засідання не з'являвся.
Свідок ОСОБА_3 , крім того, вказала на те, що інспектори відвідали магазин лише один раз, відібрали у неї пояснення і більше на об'єкт інспектування не повертались.
У акті інспекційного відвідування зазначається, що захід проводився у присутності ОСОБА_2 .
Суд звертає увагу на те, що у акті не зазначаються будь-які відомості про ОСОБА_2 , які б дозволяли його ідентифікувати. Також не вказано, яке відношення дана особа має до ФОП ОСОБА_1 , відтак на якій правовій підставі він був присутнім під час проведення заходу, як встановлювалась його особа і як від нього отримувались відповідні документи.
Натомість, допитаний в якості свідка ОСОБА_2 цю обставину категорично заперечив, зазначаючи, що хоч і знайомий з ФОП ОСОБА_1 , однак не пов'язаний з нею будь-якими договірними, довірчими або представницькими відносинами, і у дату проведення заходу взагалі знаходився у іншому місці.
З приводу цієї обставини допитана як свідок інспектор ОСОБА_5 не надала чіткої і однозначної відповіді, тоді як свідок ОСОБА_2 заперечив факт надання або отримання ним документів в інтересах ФОП ОСОБА_1 , оскільки він не був присутнім під час заходу і не є представником позивачки взагалі.
Зазначене в сукупності свідчить про недоведення відповідачем наявності такого документа, як договір від 25.09.2019, а також можливість одержання будь-яких документів від ОСОБА_2 .
Що стосується розбіжностей у двох повідомленнях про прийняття працівника на роботу, судом встановлено, що 25 вересня 2019 позивач дійсно подала повідомлення (а.с.49- 50), де вказала про прийняття працівника на роботу 25 вересня 2019 року. Цю обставину позивач не заперечувала, покликаючись на те, що дізнавшись (телефоном ) про проведення у неї інспекційного заходу, їй стало відомо також і про необхідність подачі такого документа до податкового органу, чого не було зроблено раніше через необізнаність. Позивач оформила повідомлення від 25.09.2019 неправильно, однак пізніше, з'ясувавши, що перше повідомлення оформлене невірно, вона 01.10.2019 подала друге повідомлення (а.с. 21-22), де зазначила правильні відомості: дата прийняття працівника на роботу - 12.09.2019, дата наказу - 09.09.2019.
Одночасно з цим позивач, допитана як свідок, категорично заперечувала порушення в частині допуску особи до роботи без належного оформлення трудових відносин, покликаючись на наявність усіх необхідних документів, які не зберігались у приміщенні магазину, а знаходились у неї, відтак фізично не могли бути надані інспекторам.
Пояснення ОСОБА_3 стосовно того, що вона «трудовий договір не отримувала, а також ніякий інший договір не підписувала» також не доводить відсутності належним чином оформленого трудового договору, оскільки допитана як свідок продавець ОСОБА_3 підтвердила, що трудовий договір з позивачкою вона підписала 12 вересня 2019 року, після чого стала до роботи, однак в приміщенні магазину трудовий договір не зберігався.
Суд звертає увагу на те, що відповідальність роботодавця згідно зі ст. 265 КЗпП України наступає за діяння, яке полягає у фактичному допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Натомість, у цій справі такий факт документально не підтверджений, належними доказами не доведений, оскільки надані суду документи свідчать про належне оформлення трудових відносин з працівником, чого відповідач не спростував.
Покликання відповідача на дату подання позивачкою першого повідомлення про прийняття на роботу від 25.09.2019, що начебто свідчить про неоформлення трудових відносин з ОСОБА_3 у період з 12 по 24 вересня 2019 року, суд оцінює критично, оскільки як вже встановлено раніше, позивач дійсно своєчасно не подала таке повідомлення. Разом з тим, за наявності усіх необхідних документів, які свідчать про належне оформлення трудових відносин, ця обставина ( дата подання повідомлення) сама по собі не призводить до висновку про фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору. Відповідач протилежне суду не довів.
Враховуючи також те, що виправлене повідомлення було подане позивачкою 1 жовтня 2019 року, вимоги припису є необґрунтованими, оскільки на час його вчинення вже були фактично виконані позивачем. Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність постанови про накладення штрафу.
Оскільки відповідачем не доведено правомірність оскаржених рішень, позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Хмельницькій області від 07.10.2019 року №ХМ2188/328/АВ-П489.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області від 08.10.2019 року № 22/222 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 125190 грн.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 3172, 90 грн. за рахунок асигнувань Управління Держпраці у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 09 листопада 2020 року
Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 )
Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька, 74,Хмельницький,Хмельницька область,29013 39793137)
Головуючий суддя І.С. Козачок