про залишення позовної заяви без руху
09 листопада 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/6306/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
03 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради про:
- визнання протиправною бездіяльність щодо не належного розгляду звернення ОСОБА_1 , як інваліда війни від 05.08.2020 поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ЖИ-11041087;
- визнання протиправною бездіяльність щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 05.08.2020, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ЖИ-1 1041087, з приводу надання грошової компенсації, як інваліду війни та учаснику бойових дій в розмірі 400 прожиткових мінімумів за земельну ділянку, яку маю право отримати за законом;
- визнання протиправною бездіяльність щодо не перенаправления за належністю відповідному органу чи посадовій особі, звернення ОСОБА_1 реєстраційний № ЖИ-11041087 від 05.08.2020 до повноважень якої входить вирішення викладених питань у зверненні - згідно вимог п. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» для вирішення питання щодо надання грошової компенсації, як інваліду війни та учаснику бойових дій в розмірі 400 прожиткових мінімумів за земельну ділянку, яку маю право отримати за законом;
- визнання протиправною бездіяльність Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради щодо не надання роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення у відповіді від 19.08.2020 за вих. № 057-057/Ж-1447-3499, згідно вимог ст. 15 Закону України «Про звернення громадян»;
- визнання протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо не надання відповіді на звернення ОСОБА_1 , як інваліда війни від 05.08.2020, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ЖИ-11041087 за підписом Голови Київської міської ради;
- визнання протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації щодо не надання відповіді на звернення ОСОБА_1 , як інваліда війни, від 05.08.2020, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ЖИ-11041087 за підписом Голови Київської міської державної адміністрації;
- визнання протиправною бездіяльність Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради щодо не надання відповіді на звернення ОСОБА_1 , як інваліда війни, від 05.08.2020 поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ЖИ-11041087 за підписом керівника або особи яка виконувала його обов'язки;
- зобов'язання повторно розглянути звернення ОСОБА_1 , як інваліда війни реєстраційний № ЖИ-11041087 від 05.08.2020, вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановленим судом та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
В ході з'ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.
Відповідно п. 4 ч. 5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зазначає, що правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно частини 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За визначеннями, наведеними у частині 1 статті 4 КАС України: суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.
У позовній заяві позивач, крім іншого, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не належного розгляду звернення ОСОБА_1 , як інваліда війни, від 05.08.2020 поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ЖИ-11041087;
- визнати протиправною бездіяльність щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 05.08.2020 поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ЖИ-1 1041087 з приводу надання грошової компенсації, як інваліду війни та учаснику бойових дій в розмірі 400 прожиткових мінімумів за земельну ділянку, яку маю право отримати за законом;
- визнати протиправною бездіяльність щодо не перенаправления за належністю відповідному органу чи посадовій особі, звернення ОСОБА_1 реєстраційний № ЖИ-11041087 від 05.08.2020 до повноважень якої входить вирішення викладених питань у зверненні - згідно вимог п. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» для вирішення питання щодо надання грошової компенсації, як інваліду війни та учаснику бойових дій в розмірі 400 прожиткових мінімумів за земельну ділянку, яку маю право отримати за законом;
- зобов'язати повторно розглянути звернення ОСОБА_1 , як інваліда війни, реєстраційний № ЖИ-11041087 від 05.08.2020, вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановленим судом та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У позовній заяві в якості відповідачів вказано Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, Київську міську державну адміністрацію, Київську міську раду.
Однак позивач не вказує чия бездіяльність в даному випадку є протиправною та яких саме відповідачів слід зобов'язати вчинити вищевказані дії, в тому числі подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, що не дозволяє суду встановити зміст позовних вимог до кожного з відповідачів.
Тобто вимоги позивача не конкретизовані та суперечливі, що є неприпустимим та не передбачено положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, вказані позовні вимоги є логічно не завершеними та потребують уточнення.
З огляду на вищевказане, позивачу потрібно визначити коло відповідачів в розрізі кожної позовної вимоги та надати копії позовної заяви та приєднаних до позовної заяви додатків відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.
За наявності вказаних недоліків, позовна заява не відповідає вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із уточненим змістом позовних вимог, звернутих до відповідача (з наданням її копій відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб у справі для направлення учасникам справи)
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.
Роз'яснити, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва