Справа № 420/11773/20
про залишення позовної заяви без руху
09 листопада 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бойко О.Я., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС про визнання протиправним та скасування наказу від 18.10.2017 р. №1188 о/с в частині звільнення та зобов'язання змінити формулювання та дату звільнення зі служби та стягнути середньомісячне грошове забезпечення ,-
До Одеського окружного адміністративного суду, надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС, в якому позивач просив:
-визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДСНС України в Одеській області від 18.10.2017 р. №1188 о/с в частині звільнення та виключення з кадрів ДСНС України ОСОБА_1 молодшого сержанта служби цивільного захисту, пожежного-рятувальника 39 Державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України в Одеській області, за п.176 підпункт "9" Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2013 року №593 (у зв'язку з призовом на строкову військову службу);
-зобов'язати ГУ ДСНС України в Одеській області змінити формулювання та дату звільнення зі служби ОСОБА_1 та вважати його звільненим за станом здоров'я з 21.02.2019 року;
-стягнути з ГУ ДСНС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за період з 18.10.2017 року по 21.02.2019 року.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши заяву, суд дійшов висновку, що вона належить до залишення без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу її проходження звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба , патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Оскільки цей спір виник з приводу проходження та звільнення з публічної служби, до спірних відносин застосовується місячний строк звернення до адміністративного суду.
Позивач разом з позовом подав клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом в якому зазначив, що вважає поважними причинами для поновлення йому пропущеного строку звернення до адміністративного суду: проходження ним строкової військової служби, його захворювання, встановлення йому інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного із проходженням строкової служби.
Суд розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду дійшов висновку, що воно не належить до задоволення виходячи з наступних причин.
Суд зазначає, що спірний наказ ГУ ДСНС України в Одеській області №1188 о/с був виданий 18.10.2017 . Тобто місячний строк звернення позивача до суду для оскарження даного наказу сплинув 18.10.2017. Оскільки позивач звернувся до суду 03.11.2020, це означає, що пропуск строку звернення до суду становить майже три роки.
Позивач посилається на те, що він вчасно не зміг звернутися до суду оскільки був призваний на строкову військову службу 20.10.2017, що підтверджується копією витягу з наказу №218 від 23.10.2017 . Суд встановив, що позивач був виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення 21.02.2019, що підтверджується наказом №42 від 21.02.2019.
Також позивач посилається на захворювання, як на поважну причину пропуску звернення до суду. На підтвердження даного аргументу позивач надає копію свідоцтва про хворобу №24 від 15.02.2019. З огляду на даний документ суд встановив, що позивач перебував на стаціонарному обстеженні з 05.12.2017 по 19.12.2017 у Київській міській клінічній лікарні №9; з 24.01.2018 по 02.02.2018 - в Олександрівській клінічній лікарні м. Києва, 1-е інфекційне відділення; з 18.05.2018 по 06.06.2018 , 31.08.2018 по 21.09.2018, 24.09.2018 по 10.10.2018, 11.10.2018 по 23.10.2018 . - в ЦГ МВС; з 05.11.2018 по 27.11.2018 - в ДУ «Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова», м. Одеса; з 30.11.2018 по 17.12.2018 - в ЦГ МВС; з 19.12.2018 по 27.12.2018 - в ЦГ МВС; з 28.12.2018 по 23.01.2019 - в ДУ «Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова», м. Одеса; з 26.01.2019 по 04.02.2019 , 04.02.2019 р. по теперішній час (тобто по дату виписки свідоцтва про хворобу, а саме 15.02.2019 ) - в ЦГ МВС України.
Крім того, позивач посилається на встановлення йому інвалідності, зокрема, відповідно до виписки з огляду медико-соціальної експертної комісії від 11.03.2020 позивачу встановлено третю групу інвалідності.
На підставі встановлених обставин суд вважає, що вказані позивачем причини не є поважними для попуску строку звернення до адміністративного суду.
Так, позивач вказує на сукупність зазначених вище фактів, які послідовно виникали в житті позивача один за одним (проходження строкової військової служби, потім хвороба, встановлення інвалідності), що, на думку позивача, перешкоджало звернутися йому вчасно до суду.
Проте суд звертає увагу, що останній запис про хворобу позивача був здійснений 15.02.2019, тобто за довго до тієї дати, коли позивач звернувся до суду. Крім того, позивач не вказав чи було таке стаціонарне обстеження цілодобовим, що унеможливлювало з 21.02.2019 (дати закінчення строкового проходження військової служби) протягом майже двох років подати позовну заяву до суду.
Щодо встановлення позивачеві третьої групи інвалідності суд зазначає, що третя група інвалідності - це здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів, здатність самостійно пересуватися з тривалішою витратою часу, пересування з зупинками і скорочення відстані, здатність до навчання в навчальних закладах загального типу при дотриманні спеціального режиму навчального процесу та (чи) з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, який навчає), здатність до виконання трудової діяльності за іншою спеціальністю при відсутності зниження кваліфікації чи зменшенні обсягу виробничої діяльності та неможливості виконання роботи за своєю попередньою професією, здатність до орієнтації за умови використання допоміжних засобів, здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передання інформації, часткове зниження здатності самостійно контролювати свою поведінку.
З огляду на даний факт суд не вважає, встановлення третьої групи інвалідності поважною причиною, через яку позивач фізично не зміг звернутися до суду.
Крім того, позивач, обґрунтовуючи свою заяву про поновлення строку звернення до суду, посилається на правовий висновок у рішенні ВП ВС від 26.08.2020 в аналогічній справі №813/402/17. Відповідно до даного висновку, якщо особа була призвана на строкову військову службу в період дії особливого періоду, то за нею зберігається місце роботи, середній заробіток
Суд ознайомившись з текстом рішення Великої палати ВС, встановив, що Касаційний адміністративний суд у складі ВС ухвалою передав аналогічну справу №813/402/17 на розгляд ВП ВС у зв'язку з необхідністю відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі ВС від 18.07.2018 (справа №355/1218/17).
Проте у рішенні ВП ВС від 26.08.2020 у справі №813/402/17 суд зазначив, що не вбачає підстав для відступу від висновку Касаційного цивільного суду у справі №355/1218/17 та погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі, що розглядається, про те, що оскільки ОСОБА_1 був призначений на строкову військову службу в період дії особливого періоду, то за ним зберігається місце роботи, середній заробіток на підприємстві,, в установі, організації відповідно до статті 39 Закону №2232-XII та статті 119 КЗпП.
Іншими словами, даний факт означає, що зміни судової практики при вирішенні аналогічних спорів з 18.07.2018 не відбулося.
Таким чином, повідомлені позивачем обставини не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду та поновлення такого строку.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Частиною першою статті 123 цього Кодексу передбачено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За частиною другою статті 123 КАС якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду: клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з відповідними доказами поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 122, 123 КАС України, суд,- У Х В А Л И В:
1. Адміністративний позов залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду не належить до окремого оскарження.
Суддя О.Я. Бойко