Справа № 420/10147/20
09 листопада 2020 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суді Потоцької Н.В. у справі №420/10147/20, -
До Одеського окружного адміністративного суду 06.10.2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУ юстиції в Одеській області, третя особа: Суворовська державна податкова інспекція Північного управління у м. Одесі ГУ ДФС в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати незаконними дії відповідача, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області при здійсненні виконавчого провадження ВП №45031022;
- визнати незаконними і скасувати:
постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. від 10 жовтня 2014 року про відкриття виконавчого провадження ВП №45031022 за виконавчим листом №2-а/1570/8954/2011;
постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва В.О. від 03 березня 2017 року в рамках виконавчого провадження №45031022 про опис та арешт майна боржника, ТОВ « Александрія Нова» - 86/100 (вісімдесят шість сотих) частки будівлі столової, загальною площею 1 466,7 кв. м., що знаходиться за адресою м. Одеса, Миколаївська дорога, 253;
постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва В.О. від 17 березня 2017 року в рамках виконавчого провадження №45031022 - про призначення суб'єкта оціночної діяльності - Консалтингову компанію «Бюро оцінки Стефанович» - для здійснення оцінки майна;
постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва В.О. від 16 серпня 2017 року в рамках виконавчого провадження №45031022 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - для проведення оцінки арештованого майна - TOB «Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада»;
- визнати незаконною передачу старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєвим В.О. 86/100 (вісімдесят шість сотих) частки будівлі столової, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та належала на праві власності боржнику, ТОВ « Александрія Нова» - ОФ ДП «Сетам» ( 65070, м.Одеса, вулиця Інглезі, 15) - для реалізації через електронні торги з порушенням норм статті 366 Цивільного кодексу України, ч.6 ст.48 Закону України « Про виконавче провадження» та пункту 3 розділу І Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року за №2831/5 за оцінкою, здійсненою ТОВ «Інвестиційно-консалтинговим бюро «Тріада» 04 вересня 2017 року;
- визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, яка проявилась в нероз'ясненні боржнику, ТОВ «Александрія Нова» (боржнику в рамках виконавчого провадження ВП №45031022) його прав, згідно Закону України «Про виконавче провадження»;
- визнати незаконним та не чинним Висновок про вартість майна, який міститься у Звіті про незалежну оцінку належних на праві приватної власності ТОВ «Александрія Нова», 86/100 (восьмидесяти шести сотих) частки будівлі столової, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , складеному 04 вересня 2017 року ТОВ «Інвестиційно-консалтинговим бюро «Тріада».
Ухвалою суду від 12.10.2020 року вищезазначений адміністративний позов ОСОБА_1 , у зв'язку з несплатою позивачем судового збору та порушенням строку звернення до суду, був залишений головуючим у справі №420/10147/20 суддею Потоцькою Н.В. без руху та позивачу встановлений 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
05.11.2020 року від позивача до суду надійшла заява про відвід судді Потоцької Н.В. у справі №420/10147/20. В обґрунтування зазначеної заяви ОСОБА_1 зазначила, що з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що в провадженні судді Потоцької Нінель Володимирівни перебувала адміністративна справа №420/6389/18 за позовом ТОВ «Александрія Нова» до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа: Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси, в якому ТОВ «Александрія Нова», серед іншого, оскаржувалась постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. від 10 жовтня 2014 року про відкриття виконавчого провадження ВП №45031022 за виконавчим листом №2-а/1570/8954/2011.
При цьому, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі №420/6389/18, суддею було відмовлено позивачу - ТОВ «Александрія Нова» в задоволенні клопотання про визнання поважності причини пропуску строк для звернення до суду та повернуто адміністративний позов.
Таким чином, на думку ОСОБА_1 , суддею вже було висловлено думку щодо даної справи та строків звернення сторони до суду.
Крім цього, позивач ОСОБА_1 в обґрунтування заяви про відвід зазначила, що нормами КАС України не допускається повторна участь судді в розгляді справи.
ОСОБА_1 в заяві про відвід судді також зазначає, що в ухвалі суду від 12.10.2020 року про залишення позову без руху судом було зазначено про не прийняття визначених нею у клопотанні підстав в якості поважних причин пропуску строку звернення до суду. В той же час ОСОБА_1 , не зверталась до суду із клопотанням про визнання поважними причини пропуску визначеного законом строку для звернення до адміністративного суду, оскільки вважає, що дана позовна заява подана в межах визначеного законом строку для звернення до адміністративного суду.
Зазначені обставини, на думку позивача у справі №420/10147/20, свідчить про упередженість та необ'єктивність при розгляд даної справи судді Потоцької Н.В., що у відповідності до норм п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України є підставою для відводу судді.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2020 року у справі №420/10147/20 (головуючий суддя Потоцька Н.В.) заява ОСОБА_1 про відвід суді Потоцької Н.В. була визнана необґрунтованою та справу відповідно до ст. 31 КАС України передано до відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 09.11.2019 року, заяву про судді по справі №420/10147/20 було передано для вирішення судді Білостоцькому О.В.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Частиною 11 ст.40 КАС України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Вивчивши матеріали адміністративної справи №420/10147/20, дослідивши наведені заявником обставини, суд вважає, що заява від 31.10.2020 року про відвід головуючого у справі судді Потоцької Н.В. задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Згідно з статями 126, 129 Конституції України, незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Це положення узгоджується з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме обставин щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
Таким чином підстави для відводу, у тому числі самовідводу судді, можна умовно поділити на безумовні - ті, що чітко визначені законом, й оціночні - які вимагають оцінки.
Так, безумовними є наступні підстави: 1) якщо суддя брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо суддя є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 3) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу; 4) підстави, встановлені статтею 37 КАС України. Наявність цих юридичних фактів достатньо для того, щоб суддя був відведений.
До оціночних підстав належать такі підстави: 1) якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 2) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому, підстава щодо прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи дозволяє особам, які беруть участь у справі, у разі наявності у них доказів можливої заінтересованості судді у вирішенні справи, заявляти відвід судді.
Тобто, в даному випадку особа, яка заявляє відвід судді із вказаної підстави, повинна навести конкретні факти такої заінтересованості судді та підтвердити їх відповідними доказами, що дають підставу для застосування даної норми.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є обов'язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland).
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Для відведення судді, в разі наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
Суд зазначає, що обставини, на які посилається заявник у заяві про відвід судді, не є такими, що можуть викликати сумнів у неупередженості судді, вони зводяться лише до незгоди ОСОБА_1 із прийнятим за змістом процесуальним рішенням - ухвалою суду від 12.10.2020 року, якою позовна заява позивача була залишена без руху.
Також позивач посилається на ухвалу судді Потоцької Н.В., яку було винесено в межах іншої адміністративної справи №420/6389/18 за позовом ТОВ «Александрія Нова» до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа: Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси.
Водночас суд зазначає, що незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 КАС України).
Щодо посилання позивача не неможливість судді Потоцької Н.В. брати повторну участь в розгляді справи, суд зазначає наступне.
Так, статтею 37 КАС України встановлено випадки, коли суддя не може брати повторну участь у розгляді справи справі, а саме:
- суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі;
- суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції;
- суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції;
- суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення;
- суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи;
- суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.
Судом при розгляді заяви про відвід не встановлено, а позивачем не вказано підстав, за яких можна було б вважати участь судді Потоцької Н.В. в розгляді адміністративної справі №420/10147/20 повторною. З огляду на зазначене, в даній адміністративній справі, на думку суду, відсутні підстави для застосування положень статті 37 КАС України.
Також судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено інших обставин, які б викликали сумніви у неупередженості та об'єктивності головуючого у справі судді Потоцької Н.В. при розгляді адміністративної справи №420/10147/20.
Таким чином суд робить висновок, що посилання позивача на наявність сумніву у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді справи №420/10147/20 по своїй суті є припущенням, а заява, в якій висловлені ці припущення, не підтверджена належними і допустимими доказами, а тому не може бути підставою для відводу судді та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 5-11, 36, 37, 39, 40, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суді Потоцької Н.В. у справі №420/10147/20 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду справи.
Суддя Білостоцький О.В.