Справа № 420/8082/19
09 листопада 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
27.12.2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.09.2019 року № 0001684001; № 0001694001, № 0001734001, № 0001704001.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що у період з 26.07.2019 року по 02.08.2019 року посадовими особами контролюючого органу проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального. За результатами перевірки 05.08.2019 року складено Акт перевірки № 1486/15-32-40-01/ НОМЕР_1 , у висновках якого встановлено порушення: п.12. ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; ст. 15 та ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». На підставі встановлених порушень, 25.09.2019 року податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001684001; № 0001694001, № 0001734001, № 0001704001. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасування, оскільки під час здійснення фактичної перевірки посадовим особам контролюючого органу була надана належним чином оформлена та зареєстрована книга обліку доходів і витрат. Крім того, позивач наголошує, що у закладі не здійснювався продаж тютюнових виробів та податковим органом не доведено належними доказами протилежного. Також позивач зазначив, що у нього наявна ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Ухвалою суду від 02.01.2020 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
22.01.2020 року (вх. №ЕП/618/20) від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача зазначає, що в ході фактичної перевірки встановлено порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та не підлягають скасуванню.
02.03.2020 року ухвалою суду справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, розгляд справи розпочато спочатку.
27.03.2020 року ухвалою суду зупинено провадження по справі до завершення протиепідемічних заходів.
10.08.2020 року ухвалою суду, яку занесено до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 31.08.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
17.09.2020 року у судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_1
21.09.2020 року у судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
19.10.2020 року (вх.ЕП/17535/20) від представника позивача надійшло клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
В судове засідання призначене на 19.10.2020 року сторони не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
19.10.2020 року ухвалою суду, яку занесено до протоколу судового засідання, подальший розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення представників сторін та свідків, розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична-особа підприємець 30.05.2013 року, номер запису 25580000000002802, ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
На підставі Наказу від 26.07.2019 року № 5991 службовими особами Головного управління ДФС в Одеській області проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період діяльності з 22.08.2018 року - по дату закінчення фактичної перевірки.
За результатами фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 податковим органом 05.08.2019 року складено Акт перевірки № 1486/15-32-40-01/ НОМЕР_1 , у висновках якого встановлено порушення: п.12. ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; ст. 11, ст. 15 та ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
25.09.2019 року на підставі акту перевірки № 1486/15-32-40-01/ НОМЕР_1 від 05.08.2019 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято:
- податкове повідомлення-рішення від 25.09.2019 року № 0001694001, згідно якого ФОП ОСОБА_1 порушив п. 12 ст. 3 ЗУ «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та ст. 20 ЗУ «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до нього застосовано штрафні санкції у розмірі 35008,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 25.09.2019 року № 0001734001, згідно якого ФОП ОСОБА_1 порушив ст. 11 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України і абз. 19. ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до нього застосовано штрафні санкції у розмірі 34000,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 25.09.2019 року № 0001704001, згідно якого ФОП ОСОБА_1 порушив ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України і абз. 6. ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до нього застосовано штрафні санкції у розмірі 17000,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 25.09.2019 року № 0001684001, згідно якого ФОП ОСОБА_1 порушив ст. 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України і абз. 13. ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до нього застосовано штрафні санкції у розмірі 13600,00 грн.
Згідно з п.п.75.1.3 п.75.1.1. ст.75 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 25.09.2019 року №0001694001, суд зазначає наступне.
Вказане податкове повідомлення рішення ґрунтується на висновках податкового органу про порушення позивачем п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95, а саме: у барі «Парус» за адресою: Одеська обл., м. Южне, парк Приморський, т/с № 33\3, та в кафе «Кемпінг», що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Южне, парк Приморський, т/с № 39 не ведеться у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації - не надані накладні на алкогольні напої.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Згідно ст. 20 Закону № 265/95 до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що під час проведення фактичної перевірки ним було запропоновано надати посадовим особам контролюючого органу документи, необхідні для проведення фактичної перевірки, зокрема, книгу обліку доходів і витрат, проте останні наголосили, що вони їм зараз не потрібні. Крім того, ОСОБА_1 наголосив, що пізніше, до закінчення перевірки, надавав контролюючому органу необхідні документи (товарні накладні). Проте, доказів на підтвердження своїх доводів позивачем до суду не надано.
В свою чергу, позивачем до суду надано копію роздруківки з книги обліку доходів і витрат (а.с. 30-33), копії видаткових накладних №109 від 03.06.2019 року, №НРН00027421 від 04.06.2019 року, №НРН00036374 від 18.07.2019 року, копії товарно-транспортних накладних від 03.06.2019, від 07.06.2019 року, від 27.07.2019 року, від 19.06.2019 року, від 26.06.2019 року.
Проте, вказані первинні документи не підтверджують походження та здійснення обліку товарних запасів зазначених саме в додатках до акту перевірки (а.с. 95-99).
Крім того, дослідивши надані позивачем первинні документи, суд встановив, що видаткова накладна №НРН00036374 від 18.07.2019 року (а.с.40) та товарно-транспортні накладні від 07.06.2019 року (а.с.37), від 27.07.2019 року (а.с.41) та від 19.06.2019 року (а.с.44) не відповідають вимогам до первинних документів, встановленими ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV, а саме: не містять такого обов'язкового реквізиту, як особистий підпис, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції - отримувала доставлений товар (алкогольні напої).
Суд також зазначає, що факт відсутності накладних на алкогольні напої на момент проведення перевірки у позивача підтверджено і тим, що додатки до акту перевірки підписані ФОП ОСОБА_1 та барменом бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 без зауважень.
Отже, суд вважає, що відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції відповідно до вимог статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", про що складено податкове повідомлення-рішення від 25.09.2019 року №0001694001.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 25.09.2019 року №0001734001, суд зазначає наступне.
Вказане податкове повідомлення рішення ґрунтується на висновках податкового органу про порушення позивачем ст.11 Закону України «Про державне регулюванні виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме у барі «Парус» за адресою: Одеська обл., м. Южне, парк Приморський, т/с № 33\3, встановлено зберігання алкогольних напоїв/тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка - тютюн для кальяну.
Частиною 3 ст.11 Закону №481/95 встановлені основні вимоги до маркування тютюнових виробів, які реалізуються в Україні.
Згідно зі ст.17 Закону №481/95 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Згідно податкового повідомлення-рішення від 22.01.2020 року №0001734001 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 34000 грн. (а.с.21).
При цьому, згідно рішення про результати розгляду скарги від 11.12.2019 року №12664/6/99-00-08-05-05 Державною податковою службою України скасовано вказане ППР в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17000 грн. (а.с. 78-81). Вказане рішення податкового органу мотивоване тим, що до позивача застосовано подвійне нарахування штрафних санкцій за одне й те ж правопорушення.
Суд зазначає, що факт зберігання тютюну для кальяну без марок акцизного податку підтверджений актом перевірки № 1486/15-32-40-01/ НОМЕР_1 від 05.08.2019 року (а.с.14-18).
Крім того, з письмових пояснень бармена бару «Парус» ОСОБА_2 вбачається, що в барі дійсно продавався тютюн для кальяну (а.с.99).
При цьому, суд звертає увагу, що барменом ОСОБА_2 власноруч підписано додаток до акту перевірки, в якому зазначено про наявність у барі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » тютюну для кальяну без марки акцизного податку встановленого зразка (а.с.95).
Крім того, у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердив, що за барною стійкою у барі «Парус» перевіряючими знайдено тютюн для кальяну без акцизної марки.
За таких обставин, відповідачем надано достатньо доказів на підтвердження порушення позивачем ст.11 Закону України «Про державне регулюванні виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 25.09.2019 року №0001734001 є обґрунтованим та правомірним.
Щодо прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення від 25.09.2019 року № 0001704001, суд зазначає наступне.
Вказане податкове повідомлення рішення ґрунтується на висновках податкового органу про порушення позивачем ст.15 Закону України «Про державне регулюванні виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: встановлено, що у барі «Парус» за адресою: Одеська обл., м. Южне, парк Приморський, т/с № 33\3 здійснюється реалізація тютюну для кальяну без відповідної ліцензії.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулюванні виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95 (далі - Закон №481/95) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №481/95 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Абзацом 6 частини 2 ст. 17 Закону №481/95 встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Так, на підтвердження порушення позивачем ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» контролюючим органом надано пояснення бармена - ОСОБА_2 , в яких зазначено про те, що в барі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснюється реалізація тютюну для кальяну (а.с.99).
При цьому, наявність в барі «Парус» тютюну для кальяну підтверджується і додатками до акту перевірки, підписаними власноруч барменом вказаного бару ОСОБА_2 (а.с.95).
Крім того, ФОП ОСОБА_1 не заперечується факт відсутності в нього ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
В свою чергу, відсутність у меню закладу тютюну для кальяну не спростовує той факт, що у барі позивача здійснюється реалізація такого тютюну без відповідної ліцензії.
Внаслідок чого, суд вважає підтвердженим факт вчинення позивачем спірного порушення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.09.2019 року № 0001704001 прийняте відповідно до вимог чанного законодавства України.
Щодо прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення від 25.09.2019 року №0001684001, суд виходить з наступного.
Вказане податкове повідомлення рішення ґрунтується на висновках податкового органу про порушення позивачем ст.15-3 Закону України «Про державне регулюванні виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме у барі «Парус» за адресою: Одеська обл., м. Южне, парк Приморський, т/с № 33\3, та в кафе «Кемпінг», що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Южне, парк Приморський, т/с № 39, встановлено реалізацію алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без наявності статусу громадського харчування.
Відповідно до положень ст.15-3 Закону №481/95 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.
Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення відповідач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 здійснено продаж алкогольних напоїв на розлив з метою споживання на місці без отримання позивачем відповідного статусу суб'єкта господарювання громадського харчування.
Так, в акті перевірки № 1486/15-32-40-01/ НОМЕР_1 від 05.08.2019 року зазначено про реалізацію коньяку Коктебель, 0,05 л., по ціні 22 грн. за 0,05 л. (а.с.16).
При цьому у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердив, що посадовими особами перевіряючого органу здійснено контрольну закупку, а саме коньяк на розлив.
В свою чергу, податковим органом встановлено лише факт роздрібного продажу, а не факт його умисного продажу для споживання на місці реалізації, шляхом створення позивачем для цього відповідних умов.
Крім того, в акті перевірки не зазначено, як саме встановлено факт продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці та не наведено доказів такого споживання.
Водночас, суд звертає увагу, що ФОП ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність за видами економічної діяльності (КВЕД): 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (а.с.12).
При цьому, позивач має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №15330308201902630 від 30.05.2019 року терміном дії з 07.06.2019 року по 07.06.2020 року, адреса місця торгівлі: Одеська область, м.Южне, парк Приморський, ТС №39, кафе «Кемпінг» (30 кв.м.) (а.с.44-45).
Також позивач має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №15330308201902504 від 27.05.2019 року терміном дії з 31.05.2019 року по 31.05.2020 року, адреса місця торгівлі: Одеська область, м.Южне, парк Приморський, ТС №33\3, кафе «Парус»» (21 кв.м.) (а.с.46-47).
Як вбачається з роз'яснення ДПС (інформаційно-довідковий ресурс ДПС категорія 113.03) здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив має право виключно заклад (підприємство) РГ або спеціалізований відділ, що має статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та зареєстрованими видами економічної діяльності за кодами класифікації КВЕД-2010 - 56.10 - 56.30 незалежно від того, чи є у назві слова «кафе», «бар» або «ресторан».
Зазначені обставини, на думку суду, свідчать про безпідставність притягнення позивача до відповідальності за ст.15-3 Закону №481/95, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 25.09.2019 року №0001684001 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, підлягають частковому задоволенню, з вищенаведених підстав.
Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 сплачено судові витрати в загальній сумі 826,09 грн. (згідно квитанції №0.0.1566816900.1 від 26.12.2019 року). Однак, з врахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним у відповідності до вимог ст.139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 136 грн. (1% від суми задоволених позовних вимог).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 25.09.2019 року № 0001684001.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 136 (сто тридцять шість) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Токмілова Л.М.
.