справа № 1.380.2019.005753
з питань відводу
09 листопада 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про знесення,-
в с т а н о ви в:
у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , відповідно до якого позивач просить винести рішення, яким зобов'язати ОСОБА_1 за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудованого гаражу АДРЕСА_1 .
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 1.380.2019.004452 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача голови автогаражного кооперативу «Винниківський» Габи Михайла Петровича про визнання протиправним і скасування припису та протоколу.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 поновлено провадження у справі.
05.11.2020 ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді. Заява обгрунтована тим, що суддя Сакалош В.М. не може брати участі у розгляді справи, оскільки цим же суддею розглядалась справа № 1.380.2019.004452 про визнання протиправним і скасування припису та протоколу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області. У справі № 1.380.2019.005753 припис і протокол, які ОСОБА_1 , як позивач/відповідач оспорював є основними доказами по справі. Зазначено, що суддею було винесено рішення від 20.02.2020 у справі № 1.380.2019.004452 яким відмовлено у задоволенні вимог ОСОБА_1 без його присутності, тобто без гарантованої змагальності сторін. Відтак, на підставі пунктів 2, 4 ч. 1 ст. 36 КАС України просить відвети суддю Сакалоша В.М. від участі в розгляді справи №1.380.2019.005753.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2020 року зупинено провадження у справі № 1.380.2019.005753 до вирішення заяви про відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2020 визначено суддю Костецького Н.В. для розгляду вказаної заяви.
Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
При вирішенні заяви про відвід головуючого судді Сакалоша В.М. у справі № 1.380.2019.005753, суд керувався наступним.
За приписами ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу
Судом встановлено, що підставою для відводу судді Сакалоша В.М. є незгода відповідача з процесуальним рішеннями судді при розгляді адміністративної справи № 1.380.2019.004452, оскільки суддею Сакалошем В.М. винесено рішення 20.02.2020 у справі № 1.380.2019.004452, яким відмовлено у задоволенні вимог ОСОБА_1 , без його присутності, тобто без гарантованої змагальності сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.
Таким чином, заявником не обгрунтована та не надано доказів підстав для відводу судді, а саме щодо прямої чи опосередкованої заінтересованості в результаті розгляду справи, окрім того не обгрунтовано та не надано доказів щодо інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п.п.45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п.40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п.44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п.30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п.96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
Європейський суд з прав людини в п.49 рішення у справі «Білуха проти України» вказав, що наявність безсторонності, відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно об'єктивного критерію цей Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п.52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених частиною першою статті 36 КАС України підстав для задоволення заяви заявника про відвід головуючого судді Сакалоша В.М., тому у задоволенні такої слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги за наслідками розгляду справи по суті.
Суддя Костецький Н.В.