справа № 380/7877/20
про закриття провадження у справі
09 листопада 2020 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Коморного О.І., при розгляді у письмовому провадженні справи за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу директора Комунального некомерційного підприємства Стрийської районної ради "Стрийська центральна районна лікарня" в особі Ігнатова Олексія Іларіоновича, директора Комунального некомерційного підприємства Стрийської районної ради "Стрийська центральна районна лікарня".
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , заступника директора Комунального некомерційного підприємства Стрийської районної ради "Стрийська центральна районна лікарня", в якій просить:
- визнати незаконним та скасувати в повному обсязі наказ Директора Комунального некомерційного підприємства Стрийської районної ради «Стрийська центральна районна лікарня» від 27.08.2020 року № 258.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.08.2020 Директор КНП «Стрийська ЦРЛ» видав оскаржуваний наказ № 258 «Про скорочення посади заступника директора з медичного обслуговування населення». Також того ж дня 27.08.2020 року ОСОБА_1 , заступник директора Комунального некомерційного підприємства Стрийської районної ради «Стрийська центральна районна лікарня», отримав попередження про звільнення його із займаної посади із 27.10.2020. Вважає наказ № 258 необґрунтованим та незаконним, зважаючи на вчиненні відповідачем порушення при його прийнятті.
Ухвалою від 28.09.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Разом з відзивом долучено копію наказу від 29.11.2018 №428к про переведення позивача на посаду заступника директора з медичного обслуговування населення комунального некомерційного підприємства Стрийської районної ради «Стрийська центральна районна лікарня».
Згідно з ч.2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Положеннями частини першої статті 7 КАС України, визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
З аналізу вказаних норм слідує висновок, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов'язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.
Пунктом 17 ч.1 ст. 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності саме рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
З наведеного випливає, що будь-яка державна служба є публічною службою. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України «Про державну службу».
Відповідно до Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Державна служба характеризується тим, що: а) здійснюється на державних посадах у державних органах або їх апаратах; б) має своєю метою реалізацію завдань і функцій держави; в) регламентується Законом України «Про державну службу» та іншими спеціальними законами; г) характеризується особливістю вступу на державну службу, її проходженням, припиненням службових відносин; ґ) пов'язана з присвоєнням рангів, чинів, спеціальних і військових звань; д) характеризується безпартійністю або політичною нейтральністю державних службовців; е) оплачується за рахунок державного бюджету.
Спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Водночас до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ та ін.
Як встановлено судом, відповідно наказу від 29.11.2018 №428к позивача переведено позивача на посаду заступника директора з медичного обслуговування населення комунального некомерційного підприємства Стрийської районної ради «Стрийська центральна районна лікарня», підставою є розпорядження Голови Стрийської районної ради №117/о-д від 29.11.2018.
Відповідно до ст. 21 Закону України №889-VIII вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.
Судом встановлено з матеріалів справи, що позивачу при переведенні на посаду не присвоєно ранг державного службовця, не призначено за результатами конкурсу та не складено присягу державного службовця, а відтак позивач не є державним службовцем.
Таким чином, посада позивача не відноситься до публічної служби, оскільки не пов'язана з діяльністю на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійною діяльністю суддів, прокурорів, військовою службою, альтернативною (невійськовою) службою, іншою державною службою, патронатною службою в державних органах, службою в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, а є звичайними трудовими відносинами.
Наведений висновок суду щодо розмежування трудових правовідносин та публічної служби, а також юрисдикції судів щодо розгляду таких спорів, підтверджується правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №8, згідно пункту 34 якої зазначено, що комунальні підприємства, установи чи організації не є суб'єктом владних повноважень у розумінні положень КАС України, а діяльність директора комунального підприємства, установи чи організації не належить до публічної служби, визначеної цим Кодексом. Відносини з приводу призначення чи звільнення директора комунального підприємства, установи чи організації є трудовими.
Таким чином, оскільки робота позивача на посаді заступника директора Комунального некомерційного підприємства Стрийської районної ради «Стрийська центральна районна лікарня» не є публічною службою, то у даній справі відсутній спір з приводу прийняття на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Зазначений спір є виключно трудовим спором і повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
Аналогічна правово позиція міститься у Постанові Верховного Суду України у справі №802/3531/14-а від 23.06.2015р. та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019р. у справі 822/160/16 (провадження № 11-1120апп18).
У свою чергу, відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
При зазначених вище обставинах, враховуючи, що спір пов'язаний з захистом трудових прав позивача, то Львівський окружний адміністративний суд не є «встановленим законом судом» щодо розгляду такого спору, відтак суд вважає за необхідне провадження по справі закрити.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з ч.1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Оскільки суд дійшов висновку що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, провадження у справі підлягає закриттю згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України. Водночас, згідно вимог ч.1 ст.239 КАС України, суд роз'яснює позивачеві про віднесення даної справи до юрисдикції загального суду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ч.2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
З вищенаведеного слідує, що спір між сторонами виник із трудових відносин, за своєю правовою природою не пов'язаний із здійсненням відповідачем владних управлінських функцій на посаді державного службовця, тобто не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства відповідно до вимог ЦПК України.
Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відтак судовий збір, сплачений позивачем відповідно до квитанції №ПН1701368 від 24.09.2020 в сумі 840,80 грн підлягає поверненню з державного бюджету.
Керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -
постановив:
1. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу директора Комунального некомерційного підприємства Стрийської районної ради "Стрийська центральна районна лікарня" в особі Ігнатова Олексія Іларіоновича, директора Комунального некомерційного підприємства Стрийської районної ради "Стрийська центральна районна лікарня" - закрити.
2. Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з державного бюджету судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень, 80 копійок) сплачений згідно квитанції №ПН1701368 від 24.09.2020.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 09.11.2020.
Суддя Коморний О.І.