Іменем України
09 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3524/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
22.09.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області (далі - відповідач, УПСЗН ВЦА міста Сєвєродонецьк), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у наданні щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 27 серпня 2020 року;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», починаючи з дня звернення за її призначенням з 27 серпня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, є внутрішньо переміщеною особою та 27.08.2020 звернулася із заявою про призначення виплати щомісячної адресної допомоги, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 № 505.
Листом Управління праці та соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк від 15.09.2020 № 8564/10 позивачу було відмовлено у подовженні щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний термін.
В своєму листі відповідач вказує, що за даними особової справи поивача, наданої УПСЗН м.Рубіжне Луганської області, 30.10.2014 позивача разом з синами, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було взято на облік внутрішньо переміщених осіб у м.Старобільськ Луганської області та призначено щомісячну адресну допомогу ВПО як працездатній непрацюючій особі відповідно до пункту 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, із скороченням терміну призначення та зменшенням суми, а синам позивача - як дітям до 18 років. Виплату допомоги було припинено через те, що позивач не працевлаштувався у період призначення допомоги не було підстав для перерахування допомоги як працюючій особі. Згідно із заявою від 27.08.2020, на підставі пункту 3 Порядку, позивачеві було відмовлено у подовженні щомісячної адресної допомоги ВПО.
Ухвалою від 15.10.2020 прийнято зазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 14-15).
Відповідачем через канцелярію суду 27.10.2020 надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає з таких підстав (а.с. 20-21).
30.10.2014 позивача було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в управлінні праці та соціального захисту населення у м.Старобільськ Луганської області разом з чоловіком ОСОБА_4 та синами, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачу було призначено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам як працездатній непрацюючій особі відповідно до пункту 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (далі - Порядок), із скороченням терміну призначення та зменшенням суми виплати, а чоловікові - як працездатній працюючій особі та синам позивача - як дітям до 18-ти років.
Згідно з пунктом 3 Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.
Через те, що позивач не працевлаштувалася у період призначення допомоги, не було підстав для перерахування допомоги позивачу як працюючій особі.
29.12.2015 позивача разом з дітьми було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в УПСЗН м.Рубіжне Луганської області.
24.02.2016 позивач звернулась із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги переміщеним особам. Заяву розглянуто, враховуючи довідку - атестат, надану УПСЗН м.Старобільськ , щомісячну адресну допомогу було призначено чоловіку позивача як працездатній працюючій особі та синам як дітям до 18-ти років, а позивача не було включено до розрахунку.
20.11.2019 позивача разом з чоловіком ОСОБА_4 та дітьми було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в УПСЗН Сєвєродонецької міської ради та надано відповідні довідки № 500233667. № 5000233674, № 5000234191.
26.11.2019 позивач надала заяву для призначення щомісячної адресної допомоги. Заяву було розглянуто, з огляду на особову справу, яку було надано управління праці та соціального захисту населення м.Рубіжне, зазначену допомогу було призначено лише чоловіку позивача як працюючій особі та сину ОСОБА_7 як дитині до 18-ти років, а позивача та ОСОБА_5 не було включено до розрахунку допомоги: з 26.11.2019 по 25.05.2020 у розмірі 1442 грн.
26.05.2020 та 27.08.2020 позивач звернувся із заявою про перерахунок допомоги через своє працевлаштування з 18.02.2020. Заяву було розглянуто, але керуючись пунктом 3 Порядку, управління не має підстав для поновлення допомоги позивачу як працюючій особі. З цих підстав представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджено копіями документів, які перебувають в матеріалах справи (а.с. 5-7).
З відзиву відповідача встановлено, шо 30.10.2014 позивача було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в управлінні праці та соціального захисту населення у м.Старобільськ Луганської області разом з чоловіком ОСОБА_4 та синами, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачу було призначено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам як працездатній непрацюючій особі відповідно до пункту 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (далі - Порядок), із скороченням терміну призначення та зменшенням суми виплати, а чоловікові - як працездатній працюючій особі та синам позивача - як дітям до 18-ти років.
29.12.2015 позивача разом з дітьми було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в УПСЗН м.Рубіжне Луганської області.
24.02.2016 позивач звернулась із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги переміщеним особам. Заяву розглянуто, враховуючи довідку - атестат, надану УПСЗН м.Старобільськ , щомісячну адресну допомогу було призначено чоловіку позивача як працездатній працюючій особі та синам як дітям до 18-ти років, а позивача не було включено до розрахунку.
20.11.2019 позивача разом з чоловіком ОСОБА_4 та дітьми було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в УПСЗН Сєвєродонецької міської ради та надано довідки № 910-5000233667, № 919-5000234179, № 919-5000234191, № 919-5000233674 (а.с. 37-40).
26.11.2019 позивач надала заяву для призначення щомісячної адресної допомоги, за наслідками розгляду якої зазначену допомогу було призначено чоловіку позивача як працюючій особі та сину ОСОБА_7 як дитині до 18-ти років, а позивача та ОСОБА_5 не було включено до розрахунку допомоги: з 26.11.2019 по 25.05.2020 у розмірі 1442 грн (а.с.35-36).
26.05.2020 позивач звернулась із заявою щодо перерахування допомоги у зв'язку із працевлаштуванням, за наслідками розгляду якої рішенням УПСЗН Сєвєродонецької міської ради від 27.05.2020 відмовлено у перерахунку відповідно до пункту 3 Порядку (а.с.58, 64).
27.08.2020 позивач звернулась із заявою про призначення їй щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам як працездатній особі у зв'язку із працевлаштуванням та надала виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстрації її в якості фізичної особи-підприємця з 18.02.2019 (а.с. 65-68).
Рішенням відповідача від 27.08.2020 заяву позивача розглянуто та визначено про відсутність підстав для призначення допомоги ОСОБА_1 згідно з пунктом 3 ПКМУ від 01.10.2014 № 505 (а.с. 69).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі з 27.08.2020, позивач звернулась до
суду з даним позовом.
Вирішуючи позов по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», що набрав чинності 15.10.2014, визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
З метою обліку осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, якою затверджений Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік переміщених осіб (далі - Порядок № 509).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 509 довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції.
Кабінетом Міністрів України 01.10.2014 прийнята постанова № 505, якою затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок № 505).
Цей Порядок визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (тут і надалі посилання на норми Порядку наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців. За рішенням комісій з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними, районними у мм. Києві та Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, грошова допомога може надаватися внутрішньо переміщеним особам з інвалідністю, їх дітям, дітям з інвалідністю та особам, що здійснюють за ними догляд, які перемістилися з населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, і не мають можливості повернутися до попереднього місця проживання, у тому числі через потребу у тривалій вторинній (спеціалізованій) медичній допомозі або третинній (високоспеціалізованій) медичній допомозі із цілодобовим спостереженням або у зв'язку із загрозою насильства чи психологічною травмою.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для осіб, які отримують пенсію, та інших осіб, які досягли пенсійного віку (крім осіб з інвалідністю), дітей, осіб, які досягли 18-річного віку та продовжують навчання за денною формою в закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) або вищої освіти, до закінчення таких закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, - 1000 гривень на одну особу (члена сім'ї); для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).
Загальний розмір допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім'ї, до складу якої входить одна особа з інвалідністю або дитина з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім'ї - 5000 гривень. Загальний розмір допомоги на сім'ю, до складу яких входять двоє і більше осіб з інвалідністю (дітей з інвалідністю), максимальним розміром не обмежується.
Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією, поданою компетентним органом.
Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 505 для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до уповноваженого органу із письмовою заявою, складеною у довільній формі, про надання грошової допомоги і подає документи, визначені цим пунктом.
Уповноважений представник сім'ї пред'являє посадовій особі уповноваженого органу паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус.
Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім'ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.
У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім'ї, які претендують на отримання грошової допомоги: прізвище, ім'я та по батькові; число, місяць, рік народження; серія, номер (у разі наявності) паспорта громадянина України, ким і коли виданий або серія, номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус; реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті); інформацію про:
- зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування);
- наявність у будь-якого із членів сім'ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення;
- наявність житлового приміщення, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;
- наявність у будь-якого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку (рахунках) коштів у розмірі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб;
- місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює;
- наявність у будь-якого з членів сім'ї інвалідності із зазначенням групи інвалідності.
До заяви додаються копія довідки з військової частини про залучення до проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (для військовослужбовців з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації), копія довідки з місця роботи або копія іншого документа, що посвідчує зайнятість (для працездатних осіб), копія свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження дітей, засвідчені власним підписом уповноваженого представника сім'ї, копія довідки від уповноваженого банку із зазначенням реквізитів поточного рахунка, письмова згода (у довільній формі) про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім'ї від інших членів сім'ї та згода на обробку персональних даних, а також письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо поточного рахунка, відкритого уповноваженому представнику сім'ї в установі уповноваженого банку. У разі наявності житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, додається копія акта обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) (далі - акт технічного стану), складеного комісією, утвореною районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі утворення) ради, виконавчим органом ради об'єднаної територіальної громади, за формою згідно з додатком.
Якщо документи, подані уповноваженим представником сім'ї, не відповідають вимогам цього Порядку, уповноважений орган протягом семи робочих днів після отримання таких документів надсилає у письмовому вигляді уповноваженому представнику сім'ї інформацію про відмову у призначенні грошової допомоги з обґрунтуванням причин такої відмови.
Взаємодія уповноваженого банку та Мінсоцполітики, а також уповноважених органів з метою виконання цього Порядку здійснюється на підставі укладеного між уповноваженим банком та Мінсоцполітики договору про взаємодію. Обмін інформацією між Мінфіном та уповноваженим банком з метою виконання цього Порядку здійснюється на підставі укладеного між уповноваженим банком та Мінфіном договору про взаємодію.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли:
будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;
будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Згідно з абзацом першим, другим, третім пункту 7 Порядку № 505 якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
У разі звільнення та подальшого непрацевлаштування працездатного члена сім'ї грошова допомога на цього члена сім'ї через два місяці з дня, що настає за днем звільнення, зменшується на 50 відсотків, а через чотири місяці з дня, що настає за днем звільнення, - припиняється.
Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов'язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.
Відповідно до абзацу другого пункту 8 Порядку № 505 уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.
Аналіз вищезазначених норм Порядку № 505 свідчить, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до пункту 7 цього Порядку не призначається на наступний строк (чергові шість місяців) тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи. У разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку № 505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.
Положення Порядку № 505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла особу працездатного віку, яка працевлаштувалась та, як і раніше, має статус внутрішньо переміщеної особи, права на отримання грошової допомоги. Також Порядком № 505 не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно рішенням від 27.08.2020 відмовив позивачу у розрахунку щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявою від 27.08.2020.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Зважаючи на обставини справи, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним) - визнати протиправним та скасувати рішення УПСЗН Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області від 27.08.2020 б/н щодо відмови ОСОБА_1 у наданні щомісячної адресної допомоги як внутрішньо пееміщеній особі.
Як наслідок, суд вважає за необхідне зобов'язати УПСЗН Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області призначити позивачу за заявою від 27.08.2020 щомісячну адресну допомогу.
Самі по собі дії (бездіяльність) відповідача не тягнуть для позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх протиправними, жодним чином не сприятиме відновленню прав позивача. Тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цієї вимоги позивача.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн (а.с. 3).
Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню повністю, лише з корегуванням способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації м.Сєвєродонецьк Луганської області від 27.08.2020 б/н щодо відмови ОСОБА_1 у наданні щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 27 серпня 2020 року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації м.Сєвєродонецьк Луганської області призначити та виплатити ОСОБА_1 адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», за заявою від 27 серпня 2020 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; фактична місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації м.Сєвєродонецьк Луганської області (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Новікова, 15-б, код ЄДРПОУ 24179564) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян