09 листопада 2020 року справа № 340/3477/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області до Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області (далі - Рада) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Прокурор звернувся до суду з позовом до Ради про визнання протиправною бездіяльності щодо утворення у складі виконавчого органу служби у справах дітей.
Водночас просив суд зобов'язати відповідача вчинити дії, котрі спрямовані на утворення згаданої служби.
У позовній заяві зазначає, що орган місцевого самоврядування ігнорує вимоги закону, оскільки зобов'язаний утворити службу у справах дітей, щоб виконувати повноваження у сфері захисту їх прав і інтересів.
Стверджує, що звернувся до суду в інтересах держави, бо не існує органу державної влади, який наділений повноваженнями на звернення до суду до Ради зі згаданого питання.
Відповідач не подав відзив на позов, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.51).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, 15 квітня 20020 року Добровеличківська районна державна адміністрація Кіровоградської області сповістила Новоукраїнську місцеву прокуратури Кіровоградської області (далі - Прокуратура), що Рада не створила у складі виконавчого органу служби у справах дітей (а.с.36-38).
14 квітня 2020 року Рада сповістила Прокуратуру, що не утворено служби у справах дітей (а.с.39-40).
Стверджує, що створено «Центр надання соціальних послуг населення» виконавчого комітету Ради зі статусом юридичної особи, до відання якого віднесено питання обліку дітей, сімей і молоді, що опинились у складних життєвих обставинах та інше.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, приписами частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Приписами пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №423, передбачено, що Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей.
Отже, державним органом, який здійснює контроль за дотриманням захисту іншими органами влади та місцевого самоврядування прав та інтересів дітей, є Міністерство соціальної політики України.
Відповідно до приписів пункту 5 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Жодним законом Міністерству соціальної політики України не надано право звернення до суду з позовом до Ради про оскарження бездіяльності щодо утворення служби у справах дітей.
Приписами частин 4 та 5 статті 53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Приписами частини 2 статті 2 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» визначено, що внутрішня політика ґрунтується на принципі верховенство права, забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, повага до гідності кожної особи, забезпечення особливого піклування про дитину та реалізації її прав.
Отже, прокурор звернувся до суду за захистом інтересів держави (дотримання принципу внутрішньої політики) та за відсутності у центрального органу виконавчої влади, який здійснює контроль за дотриманням захисту прав та інтересів дитини, права на звернення до суду, котре встановлено законом.
Приписами частини 3 статті 5 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують:
проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері;
розвиток мережі навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, соціального захисту, а також позашкільних навчальних закладів, діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей, зміцнення їх матеріально-технічної бази;
вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей;
організацію безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»;
можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів;
вирішення питань про надання пільг та державної допомоги дітям та сім'ям з дітьми відповідно до законодавства;
контроль за дотриманням в ігрових залах, комп'ютерних клубах, відеотеках, дискотеках, інших розважальних закладах та громадських місцях правопорядку та етичних норм стосовно дітей;
вжиття інших заходів щодо охорони дитинства, віднесених до їх компетенції законодавством України.
Приписами частини 7 статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» визначено, що штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об'єднану територіальну громаду.
Таким чином, у Ради виник обов'язок утворити у складі виконавчого органу службу у справах дітей.
Відповідач не виконав цих вимог закону, чим допустив протиправну бездіяльність.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про задоволення позову.
Судові витрати у справі складаються з судового збору в сумі 2102 грн. (а.с.17).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 2 статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправною бездіяльність Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області щодо утворення у складі виконавчого органу служби у справах дітей.
Зобов'язати Добровеличківську селищну раду Кіровоградської області утворити у складі виконавчого органу службу у справах дітей.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей