Ухвала від 09.11.2020 по справі 300/3079/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"09" листопада 2020 р. Справа № 300/3079/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу з 28.03.2014 пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувавши у пільговий стаж період роботи на посаді учениці рівняльниці з 29.10.1980 по 27.01.1981 та на посаді рівняльниці з 28.01.1981 по 31.03.1981, а також час догляду непрацюючій матері за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 06.08.1986 по 28.02.1987.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд:

- визнати протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу з 28.03.2014 пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувавши у пільговий стаж період роботи на посаді учениці рівняльниці з 29.10.1980 по 27.01.1981 та на посаді рівняльниці з 28.01.1981 по 31.03.1981, а також час догляду непрацюючій матері за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 06.08.1986 по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними дій та вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії, а саме призначити позивачу пенсію є самостійними позовними вимогами, так як за своїм змістом є різними шляхами (способами) захисту порушено права, а також можуть бути заявлені окремо одна від одної.

Так, при визнанні судом протиправними дій (відмови у призначенні пенсії за віком) без заявлення позивачем вимоги до суду про зобов'язання вчинити дії, а саме призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, відповідач не позбавлений права прийняти рішення щодо такого призначення пенсії.

Суд вважає, що якщо особа, не вступаючи у правовідносини щодо можливого добровільного призначення позивачу пенсії із врахуванням висновків суду про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії, а одночасно із вказаною позовною вимогою заявляє вимогу про зобов'язання відповідача призначити позивачу таку пенсію, то такі вимоги адміністративного позову мають різні предмети доказування, тобто є самостійними вимогами.

Позивач самостійно визначила такі вимоги у позовній заяві, відтак, виходячи із принципу диспозитивності адміністративного судочинства, суд вважає їх окремими позовними вимогами немайнового характеру.

Аналогічна позиція про наявність двох вимог немайнового характеру у спорах про визнання дії (бездіяльності) протиправною та зобов'язання до вчинення дій, де позивач є фізичною особою (пенсіонером) а відповідач - орган Пенсійного фонду міститься в ухвалі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №404/6556/16-а (2-а/404/74/17) (адміністративне провадження №К/9901/3882/18).

Таким чином, позивачем до суду заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який вступив в дію з 01.01.2020, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року складає 2 102,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як наслідок, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими позивачем позовними вимогами немайнового характеру складає 1 681,60 грн., проте, згідно квитанції №0.0.1886057829.1 від 27.10.2020, яка долучена позивачем до матеріалів позову, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем в порушення вимог абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», сплачено судовий збір не в повному обсязі.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати (долучити) документ про сплату судового збору у 840,80 грн.

За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв'язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до встановлених частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 161 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до їх вчинення - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання (долучення) документа про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Кафарський В.В.

Попередній документ
92706498
Наступний документ
92706500
Інформація про рішення:
№ рішення: 92706499
№ справи: 300/3079/20
Дата рішення: 09.11.2020
Дата публікації: 10.11.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (01.02.2021)
Дата надходження: 01.02.2021
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення