06 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/16167/20
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Нагірняк М.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання призначити та здійснити нарахування пільгової пенсії із зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивач зазначає, що є потерпілою особою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії і має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З цих підстав за наявності 54 річного віку Позивач 29.07.2019року звертався до Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про таке дострокове призначення пенсії. На підтвердження свого права Позивачем було надано довідку про проживання у зоні посиленого радіологічного контролю, трудову книжку і довідку, що вона працювала в Автобазі №5 треста «Арктиктрансгазстрой» м. Надим, Ямало - Ненецький автономний округ ( район Крайньої Півночі).
На думку Позивача, Відповідач протиправно з підстав, викладених в листі від 27.08.2020року, відмовив Позивачу в призначенні такої пенсії.
Ухвалою від 23.09.2020року було відкрито провадження в даній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві проти позову заперечується. Зазначається, що Позивач має загальний страховий стаж 37 рік 8 місяців 5 днів, але Позивач у зоні посиленого радіологічного контролю проживав лише 1 рік 2 місяці та 17 днів, а тому Позивачу було правомірно відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення пенсії, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (надалі-Закон N 1058-IV), що були чинні на день виникнення таких відносин.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.
За приписами статті 8 Закону N 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, а саме:
- потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю, за умови, що вони на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 роки, вік виходу на пенсію зменшується на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років та при умові, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Відповідно до ст. 55 Закону, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення пенсії надаються із зниженням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зниження пенсійного віку, а вік виходу на пенсію жінок, які мають право на зниження пенсійного віку на 5 років відповідно до дати народження з 01.10.1965 р. по 31.03.1966 р. становить 54 роки 6 місяців.
Отже, відповідно до ст. 55 Закону із урахуванням положень ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку виходу на пенсію на 5 років для вказаних осіб загальний термін постійного проживання чи постійної роботи таких осіб на території, що відноситься до зони посиленого радіологічного контролю (4 зона) станом на 1 січня 1993 року повинен складати в арифметичному визначенні не менше 13 років (4 роки плюс тричі по три роки).
Фактично в розумінні вказаних положень Законів постійне проживання чи постійна робота особи у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року охоплюється лише періодом в неповні 7 років (квітень 1986 рік по січень 1993року), що теоретично може призвести до зменшення пенсійного віку для виходу на пенсію такій особі лише на 3 роки (4 роки плюс 1 рік за три). Тобто, за змістом вказаних положень особа, що постійно проживала чи працювала у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року має право (за наявності страхового стажу) на зменшення пенсійного віку для виходу на пенсію не більше трьох років, а не на 5 років, як зазначає Позивач.
Саме у відповідності до вказаних правових норм було зумовлено звернення Позивача від 30.07.2020року до Відповідача щодо призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років.
За результатами розгляду вказаного звернення Позивача Відповідачем було прийнято оскаржуване рішення, викладене в листі від 27.08.2020року (а.с.34-35.
Таке рішення Відповідача відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.
Алгоритм дій Відповідача щодо розгляду звернення Позивача врегульований правовими нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 (надалі - Порядок N 22-1).
Як зазначено в оскаржуваному рішенні Відповідача від 27.08.2020року, суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до періоду постійного проживання Позивача в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993р.
Судом встановлено та визнається сторонами, що відповідно до паспорта громадянина України Позивач, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто станом на день ухвалення Відповідачем рішення про відмову у призначенні пенсії (27.08.2020року) та до суду із даним позовом (21.09..2020року) є особою, якій виповнилося 54роки і 6 місяців.
Судом встановлено, що Позивач згідно посвідчення серії НОМЕР_1 відносяться до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії (а.с.14).
Безспірно, згідно з положеннями ст. 65 Закону N 796-XII посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Тобто, в розумінні вимог п.4 частини першої статті 11 цього Закону N 796-XII наявність у Позивача статусу особи , яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, свідчить, що державою визнано, що Позивач постійно проживав або постійно працював чи постійно навчався на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 1 січня 1993 року не менше чотирьох років, що надає йому право на зменшення віку виходу на пенсію лише на два роки.
Одночасно суд зазначає, що згідно абзацу дев'ятого підпункту 5 пункту 2.1 Порядку N 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком, окрім іншого, додається довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Разом з тим, в дослідженій судом довідці Муніципального архівного підприємства від 14.02.2020р. №309/с зазначається, що Позивач з 29.09.1986р. по 17.03.1992року працювала в Автобазі №5 треста «Арктиктрансгазстрой» м. Надим, Ямало - Ненецький автономний округ ( район Крайньої Півночі). (а.с.30).
Зазначене свідчить, що Позивачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів постійного проживання чи праці Позивача у зоні посиленого радіологічного контролю до 01.01.1993року в термін понад чотири роки.
Таким чином, при розгляді справи знайшло своє підтвердження лише те, що Позивач станом на 01.01.1993року у зоні посиленого радіологічного контролю постійно проживала або постійно працювала не менше чотирьох років, що надає йому право на зменшення віку виходу на пенсію лише на два роки, а не на п'ять років.
Тобто, в розумінні вимог ст.55 Закону N796-XII посвідчення потерпілої особи внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії та наявність у Позивача такого статусу надає право на зменшення віку виходу на пенсію лише на два роки.
Відсутність інших даних виключає наявність підстав у суду зобов'язати Відповідача призначити Позивачу пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років як особі, що станом на 01.01.1993року у зоні посиленого радіологічного контролю постійно проживав або постійно працював або постійно навчався лише повних чотири роки.
Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк