Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 листопада 2020 р. Справа№200/5071/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О.,
секретар судового засідання: Притула С.С.;
за участю:
представника позивача: Сокирка І.І.,
представника відповідача-1: Бикова М.А.,
представника відповідача-2: Волкова К.В.,
представника третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації, Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Донецької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Центральна міжвідомча експертна комісія по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити пені дії,-
У травні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької обласної державної адміністрації (далі - Донецька ОДА, відповідач-1), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення Донецької обласної державної адміністрації, в особі його постійно діючого органу Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, прийнятого 5 листопада 2019 року за № 14 про відмову у встановленні статусу потерпілого від радіаційного опромінення відповідної категорії, і визнання безпідставною видачі відповідного посвідчення; - зобов'язати видати посвідчення "Потерпілий від радіаційного опромінення" (категорія 2).
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на те, що в результаті неправомірного рішення відповідача було порушене його право на належний рівень соціального захисту від наслідків впливу небезпечних радіаційних факторів не з його вини, оскільки через прийняте відповідачем рішення відбулося припинення йому виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що змушує його до звернення за захистом своїх порушених прав до суду.
Відповідач-1 надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що 1 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Регіональної комісії із заявою про розгляд особової справи щодо встановлення статусу особи, потерпілої від радіаційного опромінення, та надав наступні документи: протокол вимірювань потужності дози природного радіаційного гамма-фону в повітрі житлових приміщень і розрахунку променевих навантажень мешканців (з урахуванням можливого опромінення від радіоактивного джерела Сs-137, що знаходився до 29.11.1989 в міжквартирній стіні кв. АДРЕСА_1 ) від 14 січня 1990 року № 39; експертний висновок від 26 жовтня 1992 року № 315; копії паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків; згоду на обробку персональних даних, копію переліку мешканців будинку АДРЕСА_2 ) для обстеження в ВНЦРМ. На засіданні Регіональної комісії, що відбулося 5 листопада 2019 року, розглянуто документи, надані ОСОБА_1 , та вирішено відмовити у встановленні статусу потерпілого від радіаційного опромінення, у зв'язку з тим, що у наданих документах відсутні підстави для встановлення статусу потерпілого від радіаційного опромінення відповідної категорії (а саме: акта державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв'язок установлено закладами охорони здоров'я). Визнано безпідставною видачу посвідчення (протокол від 5 листопада 2019 року № 14). Зазначає, що оскільки позивачем на розгляд Регіональної комісії не надано копії акта державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), встановити під час якої саме події або аварії позивач постраждав, є неможливим. Крім того, зазначає що організаційно - розпорядча документація Департаменту залишилась на території, що тимчасово не підпорядкована українській владі в зв'язку із захопленням сторонніми особами приміщення Департаменту за адресою: місто Донецьк, вул. Університетська, 91, про що свідчить акт від 6 квітня 2015 року № 1 про інвентаризацію організаційно - розпорядчої документації Департаменту, яка залишилася у місті Донецьку. Отже, копії документів з особових справ у відповідача відсутні, оскільки залишилися в неконтрольованому місті Донецьку. Надані на розгляд комісії документи не підтвердили факту захворювання позивача внаслідок будь-якої радіаційної аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і поховання радіоактивних речовин. У експертному висновку Центральної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв'язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС та їх професійного характеру № 1402 від 26.10.1992, який додано позивачем до позову, вказано, що експертною радою розглянута документація ОСОБА_1 щодо питання зв'язку захворювання (інвалідності) з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Експертною радою було зроблено висновок, що захворювання ОСОБА_1 пов'язано з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС. Зі змісту вищезазначеного експертного висновку випливає, що захворювання позивача виникло внаслідок Чорнобильської аварії, ніяких посилань на причинний зв'язок інвалідності чи захворювання позивача з радіаційною аварією у м. Краматорську, експертний висновок не містить. Документи, які надавалися позивачем на розгляд Регіональної комісії суперечать один одному. Копія експертного висновку вказує, що позивач постраждав внаслідок Чорнобильської аварії, а у протоколі вимірювань потужності дози природного радіаційного гамма-фону є посилання на радіаційну ситуацію за адресою АДРЕСА_2 , за місцем мешкання позивача. Відповідно встановити під час якої саме події або аварії позивач постраждала, є неможливим.
Відповідач-2 надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що на засіданні Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 5 листопада 2019 року було розглянуто надані копії документів ОСОБА_1 та вирішено відмовити у встановленні статусу потерпілого від радіаційного опромінення, у зв'язку з тим, що у наданих документах відсутні підстави для встановлення статусу потерпілого від радіаційного опромінення відповідної категорії (а саме: акта державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв'язок установлено закладами охорони здоров'я). Визнано безпідставною видачу посвідчення (протокол від 5 листопада 2019 року № 14). Оскільки позивачем на розгляд Регіональної комісії не надано копії акта державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), установити під час якої саме події або аварії позивач постраждав неможливо. У протоколі № 39 вимірювань потужності дози природного радіаційного гамма-фону в повітрі житлових приміщень і розрахунку променевих навантажень мешканців, з урахуванням можливого опромінення від радіоактивного джерела Сs-137, що знаходився до 29.11.1989 в міжквартирній стіні кв. АДРЕСА_1 від 14 січня 1990 року, зазначено, що мешканці квартири АДРЕСА_3 доз опромінення практично не отримали. Надані на розгляд комісії документи не підтвердили факту отримання інвалідності позивачем внаслідок будь-якої радіаційної аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і поховання радіоактивних речовин. Отже, для встановлення статусу потерпілого від радіаційного опромінення немає законних підстав. Зазначає, що у разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії, таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.
Позивач надав відповідь на відзив в якій зазначає, що протокол має відповідну юридичну силу як документ, що є підставою для визначення спірного статусу. Зазначає, що підставою для видачі посвідчень особам, віднесеним до категорії 2 громадян із числа тих, які постраждали від радіаційного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і поховання радіоактивних речовин, що сталися не з вини потерпілих (зазначеним у пункті 3 цього порядку), і до кола яких також відноситься і позивач, є висновок міжвідомчої експертної ради про причинний зв'язок інвалідності чи захворювання з відповідною аварією, порушеннями правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною тощо, і ніякі інші документи (у тому числі і вищенаведений протокол) як підстава для вирішення питання про встановлення спірного статусу, порядком не передбачені, при цьому протокол може бути тільки підставою для оспорювання відповідачем наданого ОСОБА_1 експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної ради від 26 жовтня 1992 року № 315, але виключно за умови, що цей документ має відповідну юридичну силу. Посилається на те, що станом на 2 липня 1998 року у відповідача був у наявності весь повний перелік підстав та документів для встановлення позивачу відповідного статусу, у тому числі і акта державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), без якого позивачу не було б встановлено відповідний статус особи, що постраждала внаслідок іонізуючого опромінення, і не було б видано 2 липня 1998 року відповідне посвідчення за № НОМЕР_1 , що підтверджує статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеної до категорії 2. Більш того, навіть до теперішнього часу не було встановлено, що і посвідчення, і вкладка до нього на підтвердження статусу були видані позивачу необґрунтовано та безпідставно. Зазначає, що відповідач взагалі не вчинив ніяких дій і не застосував ніяких заходів для отримання акта державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію) від третіх осіб.
Відповідач-2 надав до суду заперечення на відповідь на відзив в якому зазначив, що позивач необґрунтовано зазначає, що акт державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію) є в наявності у відповідача. Це особисте припущення позивача. Наголошує на тому, що організаційно - розпорядча документація Департаменту залишилась на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження в зв'язку із захопленням сторонніми особами приміщення Департаменту за адресою: м. Донецьк, вул. Університетська, 91, про що свідчить акт від 6 квітня 2015 року № 1 про інвентаризацію організаційно - розпорядчої документації Департаменту, які залишилися у м. Донецьку. Особові справи та документи, які надавались для формування цих справ, в Департаменті відсутні, оскільки залишилися у м. Донецьку. Припущення позивача щодо бездіяльності відповідача не заслуговує на увагу, оскільки відповідачем були здійснені всі заходи щодо отримання копії акта державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), яка сталася за адресою: м. Краматорськ, вул. Марії Приймаченко (раніше - Гвардійців Кантемирівців), будинок 7. Зазначає, що відповідно до вимог абзацу 4 пункту 11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян», факт необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії позивачу мав місце. Відповідно Регіональною комісією протоколом № 14 від 5 листопада 2019 року було відмовлено у встановленні статусу потерпілого від радіаційного опромінення позивачу.
Ухвалою суду від 01.06.2020 суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувано у відповідача докази. Залучено до участі у справі як співвідповідача Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Донецької обласної державної адміністрації (далі - Регіональна комісія, відповідач-2). Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 13 липня 2020 року розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 11 серпня 2020 року.
Ухвалою суду від 11 серпня 2020 року без виходу до нарадчої кімнати вирішено продовжено строк підготовчого провадження і відкладено підготовче засідання на 21 вересня 2020 року.
Ухвалою суду від 17 вересня 2020 року відкладено підготовче засідання на 5 жовтня 2020 року. Продовжено строк підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 5 жовтня 2020 року вирішено відкласти підготовче засідання на 2 листопада 2020 року. Продовжено строк підготовчого провадження. Залучено Центральну міжвідомчу експертну комісію по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (далі - третя особа), як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Витребувані докази.
Ухвалою суду від 2 листопада 2020 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 9 листопада 2020 року.
Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити адміністративний позов.
Представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , є громадянином України, що підтверджується копіями паспорта громадянина України НОМЕР_3 і довідки про присвоєння ідентифікаційного номера від 03.06.1998.
Відповідно до копії заяви ОСОБА_2 від 01.10.2019 позивач звернувся до Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Донецької обласної державної адміністрації щодо встановлення статусу особи потерпілий від радіаційного опромінення та видачі посвідчення встановленого зразка, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» потерпілим від радіаційного опромінення 2 категорії.
Згідно з копією витягу з протоколу № 14 Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Донецької обласної державної адміністрації від 05.11.2019 вирішено відмовити ОСОБА_1 у встановленні статусу потерпілого від радіаційного опромінення, у зв'язку з тим, що в наданих документах відсутні підстави для встановлення статусу потерпілого від радіаційного опромінення відповідної категорії визнати безпідставною видачу посвідчень.
Позивач разом з позовом до суду надав копію експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної ради від 15 вересня 1992 року № 21, відповідно до якого його захворювання пов'язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Також надана копія посвідчення позивача серія НОМЕР_4 від 02.07.1998 громадянина, який евакуйований із зони відчуження у 1986 році (категорія 2). Це посвідчення видане Донецькою ОДА.
Листом Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 19.11.2019 № 01-14/9575 позивача повідомлено про те, що з 01.12.2019 йому припинено виплати у зв'язку з визнанням недійсним посвідчення та відмовою у встановленні статусу потерпілого від радіаційного опромінення.
До суду наданий протокол № 39 від 14 січня 1990 року вимірювань потужності дози природного радіаційного гамма-фону в повітрі житлових приміщень і розрахунку променевих навантажень мешканців (з урахуванням можливого опромінення від радіоактивного джерела Сs-137, що знаходився до 29.11.1989 в міжквартирній стіні кв. АДРЕСА_1 , у тому числі щодо ОСОБА_1 .
У висновку вказаного проколу зазначено, що: - потужність експозиційної дози природного радіаційного гамма-фону в квартирі АДРЕСА_3 , обумовлена ??природними радіонуклідами будматеріалів, знаходиться в межах рівнів для повітря житлових поміщений (30 нГр/ч - 147 нГр/ч або 4,2 мкР/с - 20,4 мкР/год), коливання яких обумовлені характером будматеріалів. Співвідношення потужності експозиційної дози в повітрі житлової квартири і потужності експозиційної дози гамма-фону на відкритій місцевості відповідає даним для будівель з бетонних панелей (1,42 -1,62); - дози опромінення мешканців за рахунок природного радіаційного гамма-фону квартири АДРЕСА_3 складають 0,031-0,094 бер/рік, що відповідає природним даним про внесок гамма-випромінювання природних радіонуклідів в будматеріалах (до 0,088-0,1 бер/рік) в ефективні еквівалентні дози опромінення населення за рахунок усіх природних джерел опромінення (0,232 бер/рік); - збільшення радіаційного гамма-фону в квартирі АДРЕСА_4 за рахунок джерела 137-Сs, який перебував до 29.11.1989 в міжквартирні стіни квартири АДРЕСА_1 практично не було, оскільки навіть в 1980 році розрахункова потужність дози від джерела Сs-137 в квартирі становила протоколі 5 % від рівня природного гамма-фону в квартирі; - мешканці квартири АДРЕСА_4 опромінення за рахунок джерела 137-Сs, який перебував до 29.11.1989 в міжквартирній стіни кв. АДРЕСА_1 за рахунок перебування в кв. АДРЕСА_10 і під'їзду № 2 практично не отримали.
З указаного протоколу випливає, що позивач мешкав за адресою АДРЕСА_5 .
У списку мешканців будинку АДРЕСА_2 які потребують обстеження у ВНЦРМ зазначений, зокрема, ОСОБА_1 .
З копії акта від 06.05.2012 № 1 Департаменту соціального захисту населення Донецької ОДА випливає, що організаційно-розпорядча документація по 2014 рік залишилася в м. Донецьку.
Лисом Архівного відділу Краматорської міської ради від 20.12.2018 № 01-24/247 повідомлено, що документи до 1992 року були передані на державне зберігання до державного архіву Донецької області, згідно Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи».
Листом Державного архіву Донецької області Донецької обласної державної адміністрації від 08.01.2019 № 01-23/224 вх. на № 01-14/9862 від 26.12.2018 повідомлено про те, що всі документи які знаходились на зберіганні в держархіві області, залишилися у м. Донецьку, на тимчасово окупованій території України. У зв'язку з цим провести виявлення в наявності документів щодо ліквідації радіаційної аварії за адресою: будинок АДРЕСА_2 ) у 1980-1989 роках, у тому числі акту державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію) та надати відповідні архівні копії за фондами держархіву області неможливо.
У листі Відділу житлового господарства Краматорської міської ради від 21.12.2018 № 02-02/1451 зазначено, що інформація яка стосується ліквідації радіаційної аварії в буд. АДРЕСА_2 ) у 1980-1989 роках відсутня.
Відповідно до листа від 09.09.2020 № 1325 на адресу Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації Центральна міжвідомча експертна комісія по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС підтверджує розгляд медичних справ, у тому числі ОСОБА_2 , та встановлення причинного зв'язку захворювання з впливом іонізуючого випромінювання. Крім того зазначає, що підставою для розгляду цих медичних експертних справ та винесення відповідного рішення комісії було рішення Президіуму Краматорської міської ради народних депутатів № 71.
Відповідно до копії рішення Президіуму Краматорської міської ради народних депутатів № 71 щодо зарахування до категорії Учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС сімей, які мешкають в будинку АДРЕСА_6 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_14 , вирішено поширити на осіб, які проживають в квартирах АДРЕСА_15, АДРЕСА_11 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_16 які зазнали радіаційного впливу, пільги, передбачені пунктом 4 (підпункти АН) Постанови Ради міністрів СРСР і Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок від 31.03.1990 № 325.
Надана до суду копія вказаного рішення засвідчена Центральною міжвідомчою експертною комісією по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. При цьому, з указаної копії випливає, що в наявності у третьої особи копія рішення засвідчена Спілкою соціального захисту «Чорнобиль».
Третьою особою до суду надані копії документів позивача на підставі яких комісія в 1992 році розглянула його медичну експертну справу і встановила зв'язок захворювання з впливом іонізуючого випромінення, а саме: заяву ОСОБА_1 від 12.08.1992; довідку від 10.07.1992 щодо проживання ОСОБА_1 з 17.04.1981 за адресою АДРЕСА_5 ; копію посвідчення № НОМЕР_5 ОСОБА_1 про те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; копію довідки від 21.07.1992 з місця роботи ОСОБА_1 ; виписки з історії хвороби стаціонарного хворого ОСОБА_1 ; рішення Президіуму Краматорської міської ради народних депутатів № 71, а також виписка з амбулаторної картки позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Статтею 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІ) визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
За положеннями частини першої статті 14 Закону № 796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються 4-ри категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, указана стаття Закону № 796-ХІІ вказує, що громадяни, які захворіли на променеву хворобу або захворювання яких пов'язане з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, якщо такий зв'язок встановлено медичними закладами, належать до категорій, зазначених у частині третій цієї статті.
Пунктом 3 Порядку віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1992 р. № 674 (далі - Порядок № 674), визначено, що громадяни із числа тих, які постраждали від радіаційного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і поховання радіоактивних речовин, що сталися не з вини потерпілих, відносяться, зокрема: до категорії 2 - особи, захворювання яких пов'язано з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушенням правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушенням правил зберігання і поховання радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, що визначено актом за формою НI (у разі коли захворювання пов'язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв'язок встановлено медичними закладами.
Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 віднесений до категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії.
Пунктом 5 Порядку № 674 передбачено, що особам, зазначеним у пункті 3 цього Порядку, видаються посвідчення потерпілого від радіаційного опромінення відповідної категорії на підставі висновку міжвідомчої експертної ради про причинний зв'язок інвалідності чи захворювання з відповідною аварією, порушеннями правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною тощо, а особам з інвалідністю - й на підставі відповідної довідки медично-соціальної експертної комісії.
Видача посвідчень указаним у цьому Порядку особам провадиться Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій за місцем проживання (пункт 6 Порядку № 674).
Пунктом 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 (далі - Порядок № 551) передбачено, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 2) серії Б сірого кольору.
Особам, віднесеним до категорії 2, захворювання яких пов'язано з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушенням правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушенням правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, що визначено актом за формою Н-1 (якщо захворювання пов'язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв'язок установлено закладами охорони здоров'я, видаються посвідчення "Потерпілий від радіаційного опромінення" (категорія 2) серії Я сірого кольору.
Отже наведена норма вказує на випадки, згідно яких особа може отримати відповідні пільги встановлені для осіб, як постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, порушенням правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушенням правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих.
Судом було встановлено, що ушкодження здоров'я ОСОБА_3 пов'язано з впливом небезпечних радіаційних факторів внаслідок порушення не з його вини правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною та правил зберігання радіоактивних речовин, зокрема джерела Cs-137, що знаходився до 29.11.1989 року в міжквартирній стіні будинку АДРЕСА_2 . Указане підтверджується висновком Центральної міжвідомчої експертної ради на засіданні № 315 від 26 жовтня 1992 року.
Саме цей висновок став підставою для видачі ОСОБА_1 2 липня 1998 року посвідчення громадянина, який постійно проживав у зоні безумовного відселення з моменту аварії (категорія 2) серії НОМЕР_4 , що підтверджує статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеної до категорії 2 і яке є підставою для отримання встановлених пільг і переваг.
Суд вважає що, оскільки позивач отримав посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи у червні 2008 року, ним було пред'явлено до уповноваженого органу всі необхідні документи, що підтверджують ушкодження здоров'я позивача та впливу небезпечних радіаційних факторів. Позивач не може нести відповідальність за подальше знищення таких документів або втрату до них доступу, та як внаслідок бути позбавленим права отримання встановлених законодавством пільг.
Крім того, колегія суддів бере до уваги положення частини першої статті 6 КАС України, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності.
Суд зазначає, що позивачу вже було надано статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2), він користувався відповідними пільгами, установленими законодавством України та розраховував на стабільність і передбачуваність свого статусу.
При цьому, суд зазначає, що зразок виданого позивачу посвідчення від 02.07.1998 затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 року № 501 «Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було дозволено тимчасово до виготовлення нових посвідчень використовувати для видачі громадянам уже виготовлені бланки посвідчень за зразками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 р. № 501 501-92-п "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (ЗП України, 1992 р., N 10, ст. 245).
Постановою № 501 не було передбачено зразка посвідчення "Потерпілий від радіаційного опромінення".
Але п. 3 Порядку № 674, у редакції чинній на мент видачі посвідчення від 02.07.1998, було передбачено, що громадяни із числа тих, які постраждали від радіаційного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і поховання радіоактивних речовин, що сталися не з вини потерпілих, відносяться, зокрема: до категорії 2 - особи, захворювання яких пов'язано з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушенням правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушенням правил зберігання і поховання радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, що визначено актом за формою НI (у разі коли захворювання пов'язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв'язок встановлено медичними закладами.
Пунктом 5 указаного Порядку було встановлено, що особам, зазначеним у пункті 3 цього Порядку, видаються посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи відповідної категорії на підставі висновку міжвідомчої експертної ради про причинний зв'язок інвалідності чи захворювання з відповідною аварією, порушеннями правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною тощо, а інвалідам - й на підставі відповідної довідки медично-соціальної експертної комісії.
Отже, видача позивачу посвідчення як особі, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи відповідної категорії не вказує на безпідставність видачі такого посвідчення, а лише підтверджує реалізацію права позивача на встановлення йому відповідного статусу в умовах відсутності окремого зразка посвідчення для таких осіб ("Потерпілий від радіаційного опромінення").
Крім того, з урахуванням установлених судом обставин, суд вважає, що посилання в експертному висновку від 26.10.1992 № 315 на те, що захворювання пов'язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС може свідчити про використання уповноваженою установою стандартизованого (шаблонного) формулювання, яке підтверджує причинний зв'язок захворювання з відповідною аварією (або порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і поховання радіоактивних речовин).
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» затверджено нові зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікунам дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою, згідно з додатками 1-14.
Відповідно до п. 7 указаної Постанови Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям: провести до 1 січня 2021 р. заміну посвідчень у зв'язку із затвердженням нових зразків посвідчень, зокрема, особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.
Пунктом 11 Порядку № 551 передбачено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.
Зі змісту наданих відповідачами пояснень, випливає, що документація щодо видачі позивачу посвідчення від 02.07.1998 залишилася в м. Донецьку і на момент розгляду заяви позивача не могла бути використана Регіональною комісією.
Тому суд зазначає, що, фактично, відповідачем-2 встановлено неможливість підтвердження обґрунтованості видачі позивачу посвідчення від 02.07.1998, а не факт необґрунтованої видачі цього посвідчення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до дублікату квитанції № 0.0.1710545771.1 позивачем сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 840,80 грн.
Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 840,80 грн. понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_8 ) до Донецької обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 00022473; 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 6), Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Донецької обласної державної адміністрації (84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 6), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Центральна міжвідомча експертна комісія по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (04075, м. Київ, смт Пуща Водиця, вул. Лісова, 30), про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити пені дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Донецької обласної державної адміністрації, наведеного в протоколі від 5 листопада 2019 року за № 14, про відмову у встановленні ОСОБА_1 статусу потерпілого від радіаційного опромінення відповідної категорії і визнання безпідставною видачі відповідного посвідчення.
Зобов'язати Донецьку обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 посвідчення "Потерпілий від радіаційного опромінення" (категорія 2).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Донецької обласної державної адміністрації суму судових витрат у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, скорочене рішення проголошене в судовому засіданні 9 листопада 2020 року. У повному обсязі рішення буде складене протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення суду складене 9 листопада 2020 року.
Суддя К.О. Куденков