Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 листопада 2020 р. Справа№200/8861/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними рішення та додатку до рішення, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання,
28.09.2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Відповідач) про визнання протиправними рішення та додатку до рішення, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання.
В обґрунтування позову Позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено йому у проведенні перерахунку грошового утримання після прийняття Конституційним Судом України 18.02.2020 року рішення у справі № 2-р/2020, яким визнано неконституційними положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VІІІ. Після ухвалення Конституційним судом України рішення від 18.02.02020 № 2-р/2020 положення Закону № 1402-VІІІ, які б надавали можливість по різному визначити розмір щомісячного грошового утримання суддям у відставці втратили чинність, а тому відповідач повинен провести перерахунок розміру довічного грошового утримання, що отримує позивач.
Ухвалою суду від 02 жовтня 2020 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
30 жовтня 2020 року від Відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.11.2015 року № 788-VIII, у зв'язку з поданням заяви про відставку, звільнений з посади судді Докучаєвського міського суду Донецької області, отримує щомісячне довічне грошове утримання судді та перебуває на обліку у Волноваському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.
13.03.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою № 1907 про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці та надав довідку Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 04-294 від 02.03.2020 року. Станом на 18.02.2020 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці складає - 119814,00 грн., у тому числі: - посадовий оклад - 63060,00 грн.; доплата за вислугу років (80%) - 50448,00 грн.; - доплата за перебування на адміністративній посаді в суді (10 %) - 6306,00 грн.
Рішенням Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1907 від 19.03.2020 року відмовлено позивачу в перерахунку довічного грошового утримання через відсутність механізму перерахунку раніше призначеного довічного грошового утримання суддям у відставці. Зазначено, що після вирішення питання по суті, буде прийняте додаткове рішення.
17.06.2020 року управлінням прийнято додаткове рішення до рішення № 1907 від 19.03.2020 року, яким відмовлено позивачу в перерахунку довічного грошового утримання через відсутність підстав такого перерахунку.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходив з наступного.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (надалі - Закон №1402-VIII).
Згідно з пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIIІ, визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом Закон України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (надалі - Закон №2453-VI), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Відповідно до частини 1 статті 142 Закону №1402-VIII, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік які народилися з 01.01.1954 по 31.12.1954; 2) 61 рік 6 місяців які народилися з 01.01.1955 по 31.12.1955 року.
Також, як передбачено частиною 2 статті 142 Закону №1402-VIII, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до частин 4, 5 статті 142 Закону №1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Частиною 3 статті 135 Закону №1402-VIIІ передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з тим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIIІ передбачалося, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI.
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень № 1402-VIII).
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського самоврядування", який набрав чинності 07.11.2019 року, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI.
Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:
а) для судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).
Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI.
За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 року у справі №2-р/2020 визнав неконституційним пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
Так, у зазначеному рішенні Конституційний Суд України відзначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Згідно з частиною 1 статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, а позивач набув право на перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до статті 135 та підпункту 4 пункту 24 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 року у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 року у справі №200/3958/19-а, висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
При цьому, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин, до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Таким чином, перерахунок обумовлений відновленням раніше порушених прав позивача з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року №2-р/2020.
Отже, саме з 19.02.2020 року, наступного дня після дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року №2-р/2020, у позивача виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону №1402-VIII.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 року у зразковій справі №620/1116/20. При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (частина 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).
Доводи відповідача у оскаржуваному рішенні про відсутність правових підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді судом не приймаються як безпідставні.
Наведене вище свідчить про протиправність рішень Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1907 від 19.03.2020 року та рішення від 17.06.2020 року в додаток до рішення № 1907 від 19.03.2020 року, що є підставою для їх скасування.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1907 від 19.03.2020 року та рішення від 17.06.2020 року в додаток до рішення № 1907 від 19.03.2020 року про відмову в перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви № 1907 від 13.03.2020 року.
Враховуючи висновки суду про протиправність відмови відповідача у перерахунку довічного грошового утримання позивачу, вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки № 04-294 від 02.03.2020 року, виданої Територіальним управлінням ДСА у Донецькій області, підлягають задоволенню з 19.02.2020 року.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 16.06.2020 за результатами розгляду зразкової справи № 620/1116/20.
За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн.
Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір підлягає стягненню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85700, Донецька обл., м. Волноваха, вул. Обручева, 17, код в ЄДРПОУ 42169496) про визнання протиправними рішення та додатку до рішення, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1907 від 19.03.2020 року та рішення від 17.06.2020 року в додаток до рішення № 1907 від 19.03.2020 року про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно його заяви № 1907 від 13.03.2020 року, на підставі довідки № 04-294 від 02.03.2020 року, виданої Територіальним управлінням ДСА у Донецькій області.
Зобов'язати Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відпустці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Донецькій області № 04-294 від 02.03.2020 року, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути з Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиапеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.В. Череповський