29 жовтня 2020 року Справа № 160/12588/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Клименка Романа Васильовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" про визнання дій протиправними, скасування постанов, -
07.10.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця Клименка Романа Васильовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс", в якому позивач просить суд:
- визнати дії приватного виконавця Клименка Романа Васильовича протиправними в частині прийняття до виконання виконавчого напису № 20773 від 25 серпня 2020 року приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, відкриття виконавчого провадження № 62983910 і здійснення дій щодо примусового виконання, а також скасувати постанову приватного виконавця Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження № 62983910 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25 вересня 2020 року.
Позовна заява обґрунтована тим, що 07 жовтня 2020 року позивачу стало відомо про те, що приватним виконавцем Клименком Романом Васильовичем (посвідчення № 0415 від 30.09.2019) на підставі виконавчого напису № 20773 від 25 серпня 2020 року приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича відкрито виконавче провадження № 62983910 про стягнення грошових коштів з позивача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс», з яким позивачем ніколи не укладались будь-які цивільні договори, зокрема, і кредитні. Приватним виконавцем Клименком Романом Васильовичем у вказаному вище виконавчому провадженні винесено також постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Зауважено, що згідно інформаційної довідки з Єдиного реєстру приватних виконавців, приватний виконавець Клименко Роман Васильович здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва. Отже, місце проживання та місце отримання доходів боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Клименко Роман Васильович здійснює діяльність, та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а виконавчі документи у виконавчому провадженні № 62983910 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи. Позивач вважає такі дії приватного виконавця Клименка Р.В. протиправними, а постанови про відкриття виконавчого провадження № 62983910 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника такими, що підлягають скасуванню, оскільки винесені з порушенням вимог закону.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
29.10.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Вказав, що якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність, та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження. У виконавчому написі № 20773 від 25 серпня 2020 року, виданому приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, вказано місце проживання Боржника - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Тобто, виконавчим документом встановлено, що місце проживання боржника - ОСОБА_1 , знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва. Більш того, в заяві про примусове виконання рішення стягувачем також зазначена інформація, що вказана у виконавчому написі, а саме, що місцем проживання ОСОБА_3 , є АДРЕСА_1 . Отже, при прийнятті виконавчого напису жодного порушення відповідно п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем не виявлено, в результаті чого було прийнято виконавчий документ на виконання.
Додатково зазначив, що чинне законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить застереження про здійснення виконавчого провадження виключно за місцем реєстрації боржника. На думку відповідача, місце реєстрації не є підтвердженням того, що особа проживає за даною адресою, а отже, адреса, яка зазначена в паспорті боржника, саме: АДРЕСА_2 , не є підтвердженням того, що ОСОБА_1 проживала на день відкриття виконавчого провадження саме в Дніпропетровській області, адже норми законодавства вказують на те, що громадяни України мають право вільно пересуватися по території України та вільного вибору місця проживання.
Також, відповідач вважає, що приватний виконавець не тільки не зобов'язаний, а й не має права перевіряти інформацію про місце проживанням боржника до відкриття виконавчого провадження.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25.08.2020р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №20773, про стягнення з громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , яка є боржником за Кредитним договором № 002-03161-040114 від 04.01.2014р., укладеним ним з ПАТ «Дельта Банк»», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ «ФК «Кредит Капітал» на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами за 148-К від 23.03.2018 року, правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами за 408/К від 27.04.2018 року. Розмір заборгованості, вказаний у виконавчому написі, складає 8 430,32 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6162,04 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 1 121,51 грн, за вчинення виконавчого напису - 500 грн.
08.09.2020р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" звернувся до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. з заявою про примусове виконання рішення, в якій просив:
- відкрити за місцем проживання (перебування) боржника виконавче провадження з примусового виконано виконавчого напису №20773 від 25.08.2020, виданого Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєвим Олегом Станіславовичем про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», коштів у розмірі 8 930,32 гривень;
- у випадку встановлення доходу боржника, яким є: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1 , - звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доход боржника без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) Боржника.
У вказаній заяві про примусове виконання рішення стягувачем зазначено, що адресою місця реєстрації боржника - ОСОБА_1 є: АДРЕСА_3 , а адресою проживання: АДРЕСА_4 .
До вказаної заяви стягувачем, зокрема, додано оригінал виконавчого напису №20773 від 25.08.2020р.
Судом з матеріалів справи встановлено, що у кредитному договорі №002-03161-040114 від 04.01.2014р. зазначено адресу боржника, а саме: місце реєстрації - АДРЕСА_5 та адресу фактичного місця проживання: АДРЕСА_5 .
09.09.2020р. за вищевказаною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62983910 з виконання виконавчого напису №20773, виданого 25.08.2020р. приватним нотаріусом Житомірського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" заборгованості у розмірі 8930,32 грн.
Крім того, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП №62983910, 29.09.2020р. приватним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника.
Не погоджуючись із винесенням постанов від 09.09.2020 року та від 29.09.2020 року, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушеного, на його думку, права.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII, виконавчий напис є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.
Відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Частиною 1 ст. 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"(надалі - Закон №1403-VIII), у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Частиною 1 ст. 25 Закону №1403-VIII передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Місце виконання рішення згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за №512/5, визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону №1404-VIII.
Частиною другою статті 24 Закону №1404-VIII передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
За змістом статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що вказаними приписами визначені вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, згідно з ч. 3 ст. 25 Закону №1403-VIII право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
При цьому, в силу положень ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VIII, якщо місце проживання, перебування боржника-фізичної особи та місцезнаходження боржника-юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.
Таким чином, суд вважає, що визначальними для відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем є вчинення таких дій щодо боржника, який проживає в межах його виконавчого округу або знаходження майна боржника в межах цього ж виконавчого округу.
Відповідно до частини 5 статті 24 Закону №1404-VII, у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Законом №1404 обов'язок встановити, чи пред'явлений виконавчий документ за належним місцем виконання відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1404 покладається саме на виконавця. Відтак, питання з'ясування місця проживання боржника та/або місця розташування його майна передує відкриттю виконавчого провадження, маючи вирішальне значення для вирішення питання про те,чи дотриманий порядок пред'явлення виконавчого документа до виконання.
При винесенні постанов від 09.09.2020 року про відкриття виконавчого провадження №62679204 та від 29.09.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника, приватним виконавцем адресою боржника (позивача в цій справі) зазначено: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 .
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, єдиною документально підтвердженою адресою реєстрації та проживання позивача є його місце реєстрації в АДРЕСА_2 , що також підтверджується копіями паспорту (серія АН номер 368181), долученими до матеріалів справи.
Жодних доказів проживання, перебування позивача в місті Києві, як і знаходження в останньому його майна, ні відповідачем, ні третьою особою суду не надано.
Зазначена вище адреса в місті Києві вперше була зазначена приватним нотаріусом Гораєм О.С. у виконавчому написі, після чого була також вказана представником за довіреністю ТОВ "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС» в заяві приватному виконавцю про примусове виконання рішення, проте ця адреса не є місцем реєстрації позивача, а також не зазначена в кредитному договорі, тобто жодними доказами не підтверджена.
У витребуваній судом копії виконавчого провадження міститься копія заяви №002-03161-040114 від 04.01.2014р., у зв'язку з чим, суд зазначає, що відповідач - приватний виконавець мав можливість з цього документу встановити, що адресою проживання позивача є його адреса у Дніпропетровській області.
Доводи відповідача, що чинним законодавством не передбачено проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження, є безпідставними, оскільки зміст ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» дає суду підстави стверджувати, що виконавець повинен перевірити, чи за правильним місцем проживання, перебування боржника подає виконавчий документ стягувач, оскільки за приписами п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» пред'явлення виконавчого документа не за місцем виконання є підставою для повернення останнього стягувачу.
Отже, у спірному випадку відповідач, отримавши заяву представника ТОВ "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС» про примусове виконання рішення, повинен був перевірити, чим підтверджується факт проживання позивача в місті Києві, оскільки з документів є очевидним, що зареєстрованим, тобто документально підтвердженим місцем проживання позивача, є його адреса у Дніпропетровській області, і, встановивши, що таких доказів немає, повернути виконавчий документ стягувачу.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надсилались документи виконавчого провадження як за адресою, зазначеною у виконавчому написі, так і за адресою місця проживання боржника, за якою вона офіційно зареєстрована. Це переконливо свідчить про те, що відповідач був достовірно обізнаний про те, що місце реєстрації та проживання боржника знаходиться поза межами виконавчого округу, в якому він має право здійснювати діяльність.
Щодо посилання приватного виконавця на те, що адреса проживання у місті Києві була зазначена у виконавчому написі нотаріуса, суд зазначає, що у виконавчому написі нотаріуса було зазначено дві адреси, як у місті Києві, так і у Дніпропетровській області, с. Миколаївка, разом з тим, відповідач на власний розсуд необґрунтовано обрав адресу, яка наділяла б його правом на відкриття виконавчого провадження в межах виконавчого округу міста Києва.
Таким чином, встановлені в ході судового розгляду справи обставини в їх сукупності, дають суду підстави для висновку, що у відповідача - приватного виконавця на час відкриття виконавчого провадження №62983910 не було доказів проживання, перебування боржника у виконавчому окрузі міста Києва, а тому, оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника прийняті відповідачем всупереч вимог частини 2 статті 24 Закону України №1404-VIII, оскільки виконавчий документ прийнято до виконання з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що для належного відновлення порушених прав позивача необхідно визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження №62983910 від 09.09.2020 року та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 29.09.2020 року.
Відповідно до частини 3 статті 287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Відповідно до вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно посилань відповідача на порушення позивачем строків звернення до суду, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов'язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.
Розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).
При цьому дотримання строків однаковою мірою стосується всіх учасників судового спору, які мають абсолютне право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Таким чином, суд вважає що позивачем не порушено строк звернення до суду, оскільки, з матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує обставини, що залежали не від його волі з моменту коли він про них дізнався не минуло 10 днів, що не може бути підставою для обмеженням доступу до правосуддя.
З огляду на те, що відповідачем не надано суду безперечних доказів отримання позивачем копії оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження, суд вважає, що позивачем строк звернення до суду з даним позовом, передбачений ст. 287 КАС України, не пропущено.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця Клименка Романа Васильовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" про визнання дій протиправними, скасування постанов - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження №62983910 від 09.09.2020 року та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 29.09.2020 року.
Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, набирає законної сили у строк та порядку, визначеному ст.272 КАС України.
Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, оскаржується у строк та порядку, встановленому ч. 6 ст.287 КАС України.
Суддя В.В. Кальник