02 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/12500/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (далі - УДМС у Волинській області) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в серпні 2020 року позивач звернулася до Ратнівського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (далі - Ратнівський РВ УДМС у Волинській області), що є підрозділом відповідача, із заявою про обмін паспорта громадянина України виключно у формі паспортної книжечки через релігійні переконання та для захисту своїх персональних даних.
Проте листом від 26.08.2020 № 0723-432/0723.1-20 відповідач повідомив, що за відсутності відповідного рішення суду відсутні правові підстави для оформлення та видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки.
Вважаючи вказані дії відповідача такими, які порушують чинні нормативно-правові акти, наведені у тексті позовної заяви, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Позивач просить визнати протиправними дії УДМС у Волинській області щодо відмови Ратнівського РВ УДМС у Волинській області у проведенні обміну, оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ (далі - Положення № 2503-ХІІ), та зобов'язати відповідача провести обмін та видати бланк паспорт у формі паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 16).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 14.09.2020 № 0701.6-4195/0701.6.4-20 (а. с. 21-25) представник відповідача Лукашук З.Л. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні, зокрема, з тих підстав, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, прийом заяв на видачу паспортів зразка 1994 року згідно із вимогами чинного законодавства України припинено. Крім того, звернення позивача не є заявою про надання адміністративної послуги, а лист-відповідь Ратнівського РВ УДМС у Волинській області - рішенням про відмову у наданні адміністративної послуги.
25.09.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача з доводами відзиву не погодився з підстав, викладених у позовній заяві (а. с. 27).
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи у судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, з урахуванням строків, визначених статтею 258 КАС України.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 18.08.1999 Ратнівським РВ УМВС України у Волинській області було видано позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 (а. с. 6).
Листом від 26.08.2020 № 0723-432/0723.1-20, у відповідь на звернення позивача щодо відмови від оформлення паспорта громадянина України у формі картки та вимоги щодо оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідач повідомив, що за відсутності відповідного рішення суду відсутні правові підстави для оформлення та видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки (а. с. 9).
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.
Як передбачено частиною третьою статті 13 Закону № 5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
За приписами частин першої - четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Разом з тим, на даний час діє Положення № 2503-ХІІ, пунктом 3 якого передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2, підпунктами 5, 6 пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі - Постанова № 302), передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Обмін паспорта здійснюється у разі: непридатності паспорта для подальшого використання; якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.
03.04.2019 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302», відповідно до якої пункт 3 Постанови № 302 доповнено абзацом такого змісту: «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року».
Згідно із пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за № 620/33591 (далі - Порядок № 456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».
Отже, суд звертає увагу, що чинним законодавством України передбачена можливість обміну паспорта громадянина України у формі книжечки (зокрема, в разі непридатності паспорта для користування, через пропуск строку для вклеювання нової фотокартки) на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Суд не бере до уваги викладені у відзиві доводи представника відповідача про те, що звернення позивача не є заявою про надання адміністративної послуги, оскільки такі мотиви не були викладені у вказаному листі про відмову в обміні паспорта у формі книжечки.
Крім того, при вирішенні цієї справи суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17 за позовом ОСОБА_2 до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. Відтак, дії відповідача щодо відмови позивачу видати паспорт громадянина України у формі книжечки визнані Великою Палатою Верховного Суду у вказаній зразковій справі протиправними.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій територіального підрозділу УДМСУ у Волинській області - Ратнівського РВ УДМСУ у Волинській області щодо відмови у проведенні обміну, оформленні та видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, та зобов'язання територіального підрозділу УДМСУ у Волинській області - Ратнівського РВ УДМСУ у Волинській області провести обмін та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач сплатила за подання цього позову згідно з квитанцією від 27.08.2020 судовий збір в сумі 840,80 грн. (а. с. 5), та оскільки позов задоволено повністю, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 840,80 грн.
За правилами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частин п'ятої - сьомої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із частиною дев'ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання правової допомоги від 25.08.2020 № 55 (а. с. 12), акту про надання правової допомоги від 27.08.2020 - додатку № 1 (а. с. 11), квитанції до прибуткового касового ордеру від 27.08.2020 (а. с. 10), позивач сплатила адвокату Панасюку І.І, який здійснює професійну діяльність відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 1054 від 02.11.2018 (а. с. 13), кошти на правничу допомогу в сумі 800,00 грн.
При цьому, заперечень щодо неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката від відповідача не надходило.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що вказані в акті про надання правової допомоги від 27.08.2020 (а. с. 11) види послуг у вигляді надання консультації, складання і подання до суду позовної заяви пов'язані з розглядом справи та реально надані. Проте, зазначені у вказаному акті послуги у вигляді укладення договору про надання правової допомоги та копіювання додатків до позовної заяви не є видами правової допомоги, а тому відшкодуванню не підлягають. Враховуючи, що з акту про надання правової допомоги від 27.08.2020 (а. с. 11) неможливо встановити конкретну вартість послуг з укладення договору про надання правової допомоги та копіювання додатків до позовної заяви, тому витрати на оплату послуг необхідно відшкодувати позивачу частково на суму 500,00 грн.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в загальному розмірі 1340,80 грн., з них: судовий збір в сумі 840,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 500,00 грн.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії територіального підрозділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області - Ратнівського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області щодо відмови у проведенні обміну, оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Зобов'язати територіальний підрозділ Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Градний Узвіз, 4, ідентифікаційний код 37821586) - Ратнівський районний відділ Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (44100, Волинська область, смт. Ратне, вул. Каштанова, 15) провести обмін та видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Стягнути з Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Градний Узвіз, 4, ідентифікаційний код 37821586) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати в загальному розмірі 1340 гривень 80 копійок (одна тисяча триста гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх