06 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/12808/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області про визнання неправомірними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Головне управління ПФУ у Волинській області, Управління, відповідач) про визнання неправомірними та скасування рішень від 15 липня 2020 року №7300-7859/З-02/8-0300/20 та від 16 липня 2020 року №7501-81-22/З-02/8-0300/20 про відмову у зарахуванні до пільгового страхового стажу, що дає право на перерахунок розміру пільгової пенсії за віком, періоду роботи з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року у Державному підприємстві "Шахта №1 "Нововолинська" (далі - ДП "Шахта №1 "Нововолинська"); зобов'язання зарахувати до пільгового (спеціального) страхового стажу період роботи з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року у ДП "Шахта №1 "Нововолинська" та провести перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням її підвищення, починаючи з 01 травня 2018 року; зобов'язання внести відомості до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо даних про страховий та трудовий стаж з урахуванням вказаного періоду роботи у ДП "Шахта №1 "Нововолинська" для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що з 12 червня 2012 року перебуває на обліку в органах Пенсійного Фонду України як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та у період з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року працювала на посаді машиніста підіймальної машини на клітковому підйомі ДП "Шахта №1 "Нововолинська". На її звернення від 03 липня 2020 року Головне управління ПФУ у Волинській області рішеннями від 15 липня 2020 року №7300-7859/3-02/8-0300/20, від 16 липня 2020 року №7501-8122/3-02/8-0300/20 відмовило у зарахуванні до страхового стажу вказаного періоду роботи, мотивуючи тим, що роботодавцем не були сплачені страхові внески та згідно з даними системи персоніфікованого обліку інформація про їх сплату відсутня.
Такі рішення відповідача позивач вважає протиправними. Оскільки ДП "Шахта №1 "Нововолинська" як роботодавець у період її роботи з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року щомісячно нараховувало та сплачувало страхові внески із заробітної плати, то ненадходження відрахувань до Пенсійного фонду України за повної відсутності її вини у цьому не є підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи до страхового (спеціального) пільгового стажу, який дає право на перерахунок пенсії та інші виплати. На думку позивача, її пенсія мала бути перерахована з 01 травня 2018 року і з того часу виплачуватися з урахуванням підвищеного розміру, адже 30 квітня 2018 року минуло 24 місяці її роботи, починаючи від місяця призначення пенсії, - червня 2012 року. Однак такий перерахунок відповідачем протиправно проведено не було з підстав несплати роботодавцем страхових внесків за період роботи з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року.
Посилаючись на пункт 4 розділу IV Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, позивач також зазначила, що внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.
З наведених підстав позивач просила позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав (а.с.59-63). В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що ОСОБА_1 зверталась до Управління із заявою від 24 червня 2020 року стосовно питання зарахування до страхового стажу періодів роботи з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року у ДП "Шахта №1 "Нововолинська" та проведення перерахунку пенсії. Заява, подана не за встановленою формою, а в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян", не може розглядатися органами Пенсійного фонду України як заява про перерахунок пенсії. Управлінням 15 та 16 липня 2020 року було направлено листи №7300-7859/3-02/8-0300/20 та №7501-8122/3-02/8-0300/20 (які не є рішеннями про відмову у проведенні перерахунку пенсії), якими інформовано заявника про причини неможливості зарахування періоду роботи до страхового стажу. Так за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату внесків за період роботи з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року у ДП "Шахта №1 "Нововолинська", а відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для зарахування до страхового стажу періоду роботи необхідна сплата страхових внесків, а не лише нарахування цих сум страхувальником.
Заперечуючи щодо вимоги позивача про проведення перерахунку пенсії з 01 травня 2018 року, відповідач зазначив, що згідно з частиною четвертою статті 42 вказаного Закону перерахунок проводиться для осіб, які після призначення (попереднього перерахунку) пенсії продовжували працювати та набули не менш як 24 місяці страхового стажу незалежно від перерв в роботі. Але станом на 01 травня 2018 року у позивача відсутній такий стаж роботи та законодавством не передбачена можливість для проведення перерахунку за ще не набутим стажем (за період з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року).
З урахуванням наведеного відповідач просив в задоволенні позову відмовити.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 з 12 червня 2012 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; на час призначення пенсії позивач працювала (протокол від 23 липня 2012 року №13210 на а.с.64). На момент призначення пенсії загальний страховий стаж позивача становив 29 років 25 днів (станом на 31 березня 2012 року).
Як видно із трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.69), 09 лютого 2018 року ОСОБА_1 була прийнята машиністом підіймальної машини на клітковий підйом; 19 березня 2019 року позивач звільнена із займаної посади за згодою сторін.
З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 після звільнення 20 березня 2019 року зверталася до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії (а.с.67-68), а 09 квітня 2019 року позивач подала заяву про перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.78-79). Як видно з рішення Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 22 березня 2019 року №907510148909, позивачу перераховано пенсію з 20 березня 2019 року, при цьому розрахунок проведено із стажу 30 років 11 місяців 24 дні (а.с.13, 66).
Рішенням Нововолинського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 18 квітня 2019 року позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії згідно зі статтею 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Підставою для відмови слугувала та обставина, що за даними персоніфікованого обліку відсутня сплата страхових внесків за період роботи ОСОБА_1 у ДП "Шахта №1 "Нововолинська" з лютого 2018 року по лютий 2019 року. З посиланням на абзац третій частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" роз'яснено, що право на перерахунок пенсії з урахуванням стажу за період роботи у ДП "Шахта №1 "Нововолинська" з лютого 2018 року по лютий 2019 року ОСОБА_1 набуде при повній сплаті страхових внесків (а.с.77).
24 червня 2020 року позивач звернулася до Головного управління ПФУ у Волинській області із заявою, в якій просила зробити перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу за період з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року згідно із записами у трудовій книжці (а.с.86). На звернення позивача відповідач листом від 15 липня 2020 року №7300-7859/З-02/8-0300/20 повідомив, що на даний час при обчисленні розміру пенсії враховано страховий стаж тривалістю 30 років 11 місяців 24 дні (включно по 31 жовтня 2014 року) (а.с.14). Також листом від 16 липня 2020 року №7501-8122/З-02/8-0300/20 ОСОБА_1 повідомлено, що органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на найбільш вигідних умовах. Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу (форми ОК-5) інформація щодо сплати страхових внесків за період роботи лютий 2018 року - березень 2019 року у ДП "Шахта №1 "Нововолинська" відсутня, оскільки дане підприємство є боржником зі сплати страхових внесків та єдиного соціального внеску. Вказаний період роботи не зараховано до страхового стажу у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України (а.с.15).
Спір між сторонами виник з приводу незарахування до страхового стажу для перерахунку пенсії періодів роботи позивача з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2020 року у зв'язку з відсутністю у відповідача даних про сплату страхових внесків та непроведення перерахунку пенсії з урахуванням цього стажу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із преамбулою Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування (частина перша статті 21 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
За приписами статті 1 Закону №1058-IV застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону №1058-IV).
Частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою, дванадцятою статті 20 Закону №1058-IV встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді незарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки або зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси застрахованої особи, зокрема, право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 23 березня 2020 року у справі №535/1031/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №414/736/17, від 20 березня 2019 року у справі №688/947/17, від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачу не зараховано до страхового стажу період роботи з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2020 року у зв'язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків страхувальником (роботодавцем).
Разом з тим, як уже зазначалось судом, ОСОБА_1 у вказаний період працювала машиністом підіймальної машини на клітковий підйом у ДП "Шахта №1 "Нововолинська", що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 (а.с.69). Довідкою про нараховану заробітну плату та фактичну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 25 червня 2020 року №327, виданою ДП "Шахта №1 "Нововолинська", підтверджується факт нарахування та сплати за період з лютого 2018 року по березень 2019 року заробітної плати та страхових внесків (а.с.9).
Страхові внески є умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті; перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який підприємством, де працює людина, - страхувальником - сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
З урахуванням наведеного, суд дійшов переконання, що період роботи ОСОБА_1 з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року має бути зарахований до її страхового стажу та це є підставою для перерахунку пенсії. При цьому відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за спірний період лише з тих підстав, що сплачені ДП "Шахта №1 "Нововолинська" зараховані на погашення боргу підприємства з єдиного внеску у порядку календарної черговості його виникнення, не може бути підставою для позбавлення пенсіонера права на пенсію у відповідному розмірі з урахуванням періоду його трудової діяльності, оскільки застрахована особа не відповідає за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо сплати страхових внесків.
Суд наголошує, що механізм державного соціального страхування передбачає державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх конституційних прав, а тому позивач не може бути позбавлений права на отримання соціальних гарантій через те, що орган, відповідальний за повноту та своєчасність сплати страхових внесків, своєчасно не вжив дієвих заходів, що призвело до порушення гарантованого державою права на отримання позивачем належної пенсії із солідарної системи з урахуванням страхового стажу. Застраховані особи самостійно, без сприяння державних органів, позбавлені можливості безпосередньо і оперативно впливати на повноту і своєчасність сплати роботодавцями страхових внесків.
Вирішуючи питання про спосіб захисту порушеного права ОСОБА_1 у спорі про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Разом з тим, позивач помилково вважає, що листи Головного управління ПФУ у Волинській області від 15 липня 2020 року №7300-7859/З-02/8-0300/20, від 16 липня 2020 року №7501-8122/З-02/8-0300/20 є рішеннями - актами індивідуальної дії.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною п'ятою статті 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.
Матеріали справи свідчать, що за заявою ОСОБА_1 від 20 березня 2019 року (встановленої форми) Нововолинсько-Іваничівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Волинської області було прийняте рішення від 22 березня 2019 року №907510148909 про перерахунок пенсії; підставою такого перерахунку слугував факт звільнення позивача (а.с.66). Однак при перерахунку пенсії враховано стаж до 31 жовтня 2014 року, а стаж з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року не зараховано. Цим рішенням задоволено заяву частково.
Фактичною підставою відмови у перерахунку пенсії за заявою позивача від 09 квітня 2019 року про проведення перерахунку пенсії згідно з частиною четвертою статті 42 Закону №1058-IV також стало незарахування відповідачем до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з лютого 2018 року по лютий 2019 року у зв'язку із відсутністю даних про сплату страхових внесків.
Як обумовлено абзацами першим-третім частини четвертої статті 42 "Індексація та перерахунок пенсій" Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Таким чином, для перерахунку пенсії за нормами, визначеними абзацами першим-третім частини четвертої статті 42 зазначеного Закону, не вимагається подання пенсіонером заяви. Такий перерахунок проводять органи Пенсійного фонду самостійно з 01 квітня (якщо станом на 01 березня пенсіонер набув право на проведення перерахунку).
Заява позивача від 24 червня 2020 року стосувалася питання про перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу за період з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року у зв'язку із звільненням позивача, яка працювала після призначення пенсії (а.с.86). Зі змісту заяви зрозумілим є суть порушеного питання та для його розгляду були подані необхідні документи разом із заявою від 20 березня 2019 року.
Відповідач не відмовив у перерахунку пенсії з тих підстав, що заява не відповідає встановленій формі. Відповідач листами від 15 липня 2020 року №7300-7859/З-02/8-0300/20, від 16 липня 2020 року №7501-8122/З-02/8-0300/20 відмовив у перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу за період роботи з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року з підстав відсутності відомостей про сплату страхових внесків роботодавцем.
Оскільки такі висновки, як зазначено судом вище, не узгоджуються з нормами чинного законодавства, то слід дійти висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у зарахуванні періоду роботи з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року до страхового стажу для перерахунку призначеної пенсії та зобов'язання останнього зарахувати цей період роботи до страхового стажу для перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року, а не як просила позивач у позовній заяві з 01 травня 2018 року. Вимога про перерахунок пенсії з 01 травня 2018 року з урахуванням страхового стажу за період з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року є необґрунтованою, оскільки ОСОБА_1 просить здійснити перерахунок з дати, що мала місце раніше, ніж закінчився часовий період, що є спірним (19 березня 2019 року в часі пізніше 01 травня 2018 року).
Виходячи із завдань адміністративного судочинства та з урахуванням положень частини другої статті 9 КАС України, суд вважає, що для ефективного захисту прав позивача та відповідно частини другої статті 245 КАС України позовні вимоги слід задовольнити частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій Головного управління ПФУ у Волинській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу період роботи позивача з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року у ДП "Шахта №1 "Нововолинська" та зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу вказаний період роботи та здійснити перерахунок і виплату пенсії із його урахуванням з 01 квітня 2019 року.
Крім того, у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ПФУ у Волинській області внести відповідні відомості про страховий та трудовий страж за період з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року до індивідуальних відомостей стосовно застрахованої особи ОСОБА_1 належить відмовити з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України від 08 листопада 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI) реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування. Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Пунктом 2 частини третьої статті 20 Закону №2464-VI визначено, що на кожну застраховану особу заводиться персональна електронна облікова картка, до якої включаються такі відомості: частина картки, що відображає загальний страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення (частина п'ята статті 20 Закону №2464-VI).
Згідно з частиною шостою статті 20 Закону №2464-VI відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб визначає Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року №8-1; зареєстроване в Міністерстві юстиції України 8 липня 2014 року за №785/25562; далі - Положення №8-1).
Пунктом 4 розділу І "Загальні положення" Положення №8-1 визначено, що Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.
Реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 5 розділу І "Загальні положення" Положення №8-1).
Згідно з пунктом 1 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" Положення №8-1 Реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені частиною третьою статті 20 Закону та частиною третьою статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 2 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" Положення №8-1 до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема, періоди страхового стажу на основі сплати страхових внесків та єдиного внеску системи обліку сплати страхових внесків.
Пунктом 3 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" Положення №8-1 визначено, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Позивач як на правову підставу для прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача внести відомості про страховий та трудовий страж за період з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року до індивідуальних відомостей стосовно застрахованої особи ОСОБА_1 покликається на пункт 4 розділу IV Положення №8-1.
Абзацом першим пункту 4 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" Положення №8-1 передбачено, що у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником.
Згідно з абзацами другим, третім пункту 4 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" Положення №8-1 у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили. Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.
Зважаючи на те, що відповідно до наведених вище вимог Положення №8-1 підставою для внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб рішення суду є лише у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника, покликання позивача на пункт 4 розділу IV Положення №8-1 є помилковим - відсутні умови для реалізації цієї норми.
Суд також звертає увагу, що позивач не надала доказів звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою про внесення до індивідуальних відомостей стосовно застрахованої особи ОСОБА_1 в Реєтрі застрахованих осіб інформації про періоди страхового стажу на основі сплати страхових внесків та єдиного внеску.
Таким чином, позов належить задовольнити частково.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду з даним позовом сплатила судовий збір у сумі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією від 25 серпня 2020 року №44, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.6, 24).
Оскільки суд задовольняє позов частково, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 420,40 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22 В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання неправомірними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу для перерахунку призначеної пенсії періоду роботи з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року у Державному підприємстві "Шахта №1 "Нововолинська".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 09 лютого 2018 року по 19 березня 2019 року у Державному підприємстві "Шахта №1 "Нововолинська" та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням вказаного страхового стажу з 01 квітня 2019 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 420,40 грн (чотириста двадцять грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя Ж.В. Каленюк