09 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 913/427/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К, Случ О. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Луганської області від 03.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 у справі
за позовом керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі позивача Лисичанської міської ради Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермет-2009"
про повернення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 1 095 830,91 грн,
20.10.2019 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Луганської області від 03.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 у справі № 913/427/19.
Касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з огляду на наступне.
За приписами частин першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду складено 04.09.2020, а тому останнім днем звернення з касаційною скаргою було 24.09.2020.
Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури надіслано поштою через Східний апеляційний господарський суд 25.09.2020, що підтверджується конвертом, тобто з порушенням встановлено строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
У касаційній скарзі зазначено, що оскаржувану постанову прокуратурою отримано 10.09.2020, в підтвердження чого додано до поданих матеріалів копію першої сторінки оскаржуваної постанови апеляційного суду з реєстраційним штампом вхідної кореспонденції Прокуратури Харківської області від 10.09.2020, що, на думку скаржника дає йому право на поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, про що заявлено у касаційній скарзі.
Проте такі посилання суперечать приписам статті 288 ГПК України, оскільки учасник справи має право на поновлення пропущеного строку саме з дня вручення судового рішення, а не реєстрації.
Слід зауважити, що штамп вхідної кореспонденції скаржника на копії оскаржуваної постанови не є належним доказом вручення вказаної постанови саме 10.09.2020.
Такими доказами можуть бути, зокрема поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором, у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові.
Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Однак, доказів в підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови та поважності пропуску строку на касаційне оскарження скаржником додано не було.
У відповідності до абзацу 3 частини третьої статті 292 ГПК України колегія суддів суду касаційної інстанції розглянула клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та вважає викладені в його обґрунтування підстави такими, що не підтверджуються доказами, а тому не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до положень частини третьої вищезазначеної статті касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, оскільки касаційну скаргу подано після закінчення строку встановленого для її подання та скаржником не подано доказів в підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови, то така касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Положеннями пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовну заяву у цій справі подано у 2019 році, предметом спору якої є майнова вимога про повернення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 1 095 830,91 грн.
Оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій про відмову у позові, скаржник просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
З урахуванням вищевказаного, за подання касаційної скарги скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, яка містить одну майнову вимогу у розмірі 1 095 830,91 грн, а саме 32 874,93 грн (1 095 830,91 грн х 1.5 % х 200 %).
Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у сумі 32 874,93 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Луганської області від 03.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 у справі № 913/427/19 підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання суду: доказів сплати судового збору у сумі 32 874,93 грн; заяви з наведенням підстав в підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження з відповідними доказами; доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 288, 290, 292, 298 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Луганської області від 03.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 у справі № 913/427/19 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові.
2. Роз'яснити заступнику керівника Харківської обласної прокуратури, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк касаційну скаргу буде повернуто або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі положень пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
3. Копію цієї ухвали надіслати скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ