Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2156/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 15844,89 грн.
без виклику учасників справи
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (позивача) до ОСОБА_1 (відповідача) про стягнення 15844,89 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором банківського обслуговування б/н від 16.10.2012, з урахуванням чого, до стягнення з відповідача заявлено суму заборгованості за цим договором в розмірі 15844,89 грн., що складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 989,55 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 2772,25 грн.; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 8627,67 грн. та заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 3455,42 грн.
Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи складається з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2102,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.09.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 01.09.2020, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ГПК України. Копії ухвал про відкриття провадження у справі, які надсилались відповідачу на адресу, яку підтверджено відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області повернулися до суду без вручення адресату з довідкою відділення поштового зв'язку: "за зазначеною адресою не проживає".
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
Відповідно до відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.05.2019, відповідачем була припинена господарська діяльність.
Проте, з 15.12.2017 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Відтак позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін по відповідному договору мав статус фізичної особи - підприємця, і цей обов'язок у відповідача із втратою ним статусу фізичної особи - підприємця не припинився.
Вказана правова позиція викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18.
Із обставин справи убачається, що 16.10.2012 ФОП Куропатенко Яною Юріївною було підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки (а.с. 14) шляхом приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені на сайті ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Банк) http://privatbank.ua. Відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (система клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Відповідно до 3.18.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк І інтернет клієнт- банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Згідно з п. 3.18.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного - ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Відповідно до п. 3.181.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Згідно з 3.18.1.8. Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов І правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).
Відповідно до п. 3.18.1.6. Умов, Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і Правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (система клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших.
Згідно з довідкою АТ КБ "Приватбанк" про розміри встановлених кредитних лімітів від 15.06.2020 вих. № Е0209НАR0О0СА (т. I, а.с. 25) відповідачеві на поточному рахунку були встановлені наступні кредитні ліміти: 16.10.2012 - 1000,00 грн, 29.12.2012 - 6000,00 грн та 04.02.2013 - 7500,00 грн.
Позивачем надано до матеріалів справи виписки по поточному рахунку відповідача за період з 16.01.2014 по 10.06.2020 (т. I, а.с. 28-41), які свідчать про отримання відповідачем кредитних коштів у межах встановленого ліміту.
Відповідно до розділу Умов 3.18.4., яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1. Умов).
При необнулені дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2. Умов).
У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3. Умов).
Під «непогашенням кредиту» мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4. Умов).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Пунктом 3.18.4.4.Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого «Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Відповідно до 3.18.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту , передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2., 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Згідно з п. 3.18.5.4. Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Відповідно до п. 3.18.6.1. Умов, обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
За доводами позивача, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором, у зв'язку з чим у останнього станом на 10.06.2020 виникла заборгованість за кредитом у розмірі 989,55 грн, заборгованість за процентами в розмірі 2772,25грн, заборгованість з комісії в сумі 3455,42 грн, а також відповідачу нараховано пеню в розмірі 8627,67 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до норм статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
За статтею 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки мають право відкривати своїм клієнтам, зокрема, поточні рахунки. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Так, згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором (частина четверта статті 1068 ЦК України).
Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як свідчать виписка по рахунку відповідача, а також наданий позивачем розрахунку заборгованості, АТ «ПРИВАТБАНК» виконало взяті на себе зобов'язання з надання відповідачеві кредиту, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з його повернення та станом на 10.06.2020 заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом становить 989,55 грн.
Всупереч положень статей 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом) доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано та разом із тим, поданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача за кредитом останнім не спростований.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 989,55 грн є обґрунтованими.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернені позики.
Стаття 1049 ЦК України встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за відсотками у вигляді щомісячної комісії становить 3455,42 грн, заборгованість за процентами становить 2772,25 грн.
Перевіривши розрахунки в частині відсотків у вигляді щомісячної комісії та процентів за користування кредитними коштами, суд встановив, що їх здійснено правильно. Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо повернення кредиту, які з боку відповідача не спростовані, позовні вимоги в частині стягнення 2772,25 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом та 3455,42 заборгованості по комісії за користування кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 8627,67 грн нарахованої згідно з пунктом 3.18.5.1 Умов та правил надання банківських послуг.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Суд зауважує, що в Заяві про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки (т. I, а.с. 14) відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді пені за порушення зобов'язання у визначеного розміру.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, посилався на витяг з розділу 3.18.5.1. Умов та правил надання банківських послуг (т. I, а.с. 15-24).
Водночас, суд зазначає, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови відповідач розумів, ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили саме такі умови щодо сплати неустойки, оскільки підпису відповідача на вищевказаних документах, наданих позивачем не вбачається.
Крім того, суд зазначає, що роздруківка із веб-сайту позивача не може бути належним доказом розумінні статей 76, 77 ГПК України, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Вищевказана права позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 у справі №6-16цс15.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, що є обов'язковим при застосуванні судами норм чинного законодавства щодо стягнення штрафної відповідальності, яка настає тільки у випадку письмової домовленості сторін щодо її застосування.
Крім того, суд зазначає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим позивачем.
Більш того, позивач надав до суду Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг», який взагалі не містять дату їх затвердження, а тому суд позбавлений можливості перевірити факт їх затвердження саме у поданій до суду редакції станом на дату підписання відповідачем заяви - 16.10.2017. Тобто позивач надав до позовної заяви Витяг з Умов у редакції, дату затвердження якої встановити неможливо, співставити із датою підписання відповідачем Заяви також неможливо.
Таким чином, надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником.
Судом враховано аналогічну правову позицію, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17.
За таких обставин, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 8627,67 грн.
З урахуванням наведеного, заявлені позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про часткове задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) - 989,55 грн - заборгованість за кредитом; 2772,25 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 3455,42 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом та витрати зі сплати судового збору в розмірі 957,45 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "09" листопада 2020 р.
Суддя Г.І. Сальнікова