Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" листопада 2020 р. м ХарківСправа № 922/3576/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Санолта", селище міського типу Голованівськ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій", селище міського типу Васищеве,
про стягнення грошових коштів,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Санолта", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій", про стягнення суми заборгованості за не поставлену продукцію в розмірі 3 638 228,91 грн., інфляційних втрат в розмірі 47 273,21 грн., 3% річних в розмірі 72 764,58 грн. та суми пені в розмірі 355 870,48 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.
Приписами пункту 5 та 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення доказів, що підтверджують обставини обґрунтування позовних вимог з переліком документів та інших доказів, які додаються до заяви. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (частина 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України).
Суд звертає увагу заявника на те, що стаття 91 Господарського процесуального кодексу України містить загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, зокрема, письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01 вересня 2003 року) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
При огляді додатків до позовної заяви, судом встановлено, що деякі копії наданих до неї документів не відповідають вище викладеним вимогам, оскільки не містять відмітки про засвідчення копії документа, яка складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Одночасно суд зазначає, що копії, на яких відсутні необхідні відмітки з проводу належного засвідчення копії документів, зроблені із копії, при цьому, позивач, за змістом позовної заяви, вказує про наявність у нього всіх оригіналів документів, які сформовані до позовної заяви. Тобто, суду є незрорзумілою поведінка позивача, який одноментно зазначає про наявність у нього всіх оригіналів документів, представлних у копіях, проте не засвідчує деякі документи (тобто без зазначення обов"язкових відміток на копіях).
Враховуючи недотримання позивачем процедури засвідчення копії наступних документів, які представлені до позовної заяви, а саме: свідоцтва № 100337869 від 20 травня 2011 року, Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій", який затверджений рішенням одноособового учасника № 54 від 20 листопада 2018 року, протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" від 01 березня 2017 року, копії паспорта НОМЕР_1 , виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 12 квітня 2001 року, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, листа Головного управління статистики № 06/3-11/430 від 28 січня 2014 року, довідки про вартість чистих активів товариства за вих. № 1417 від 21 травня 2020 року, вони не можуть вважатися належними доказами.
За висновком щодо застосування норм права, який викладений у постанові Верховного суду від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17, неналежним чином засвідчені документи є недопустимими доказами у справі.
В розрізі вище зазначеного, позивачем не було виконано імперативні вимоги процесуального законодавства щодо обов'язкових відомостей, які має містити позовна заява (в даному випадку норми статті 162 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно статті 174 ГПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162 та 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
З метою усунення вище вказаних недоліків позовної заяви, позивачу необхідно належним чином здійснити оформлення визначених вище додатків до позовної заяви, шляхом зазначення на копії письмових документів всіх необхідних відміток, а саме: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Дані вимоги встановлені, як зазначено вище, у статі 91 Господарського процесуального кодексу України та Вимозі до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01 вересня 2003 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями 91, 162, 164, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -
Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Санолта" без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - до 20 листопада 2020 року (включно), шляхом надання до суду належним чином засвідчених копій документів (за переліком, визначеним у описовій частині даної ухвали), які додані до позовної заяви.
Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 09 листопада 2020 року.
Суддя Н.В. Калініченко
№ 922/3576/20